У монографії проаналізовано кризи політичного розвитку як складові кризового синдрому модернізації. Неоінституційний підхід, який лежить в основі пропонованого дослідження, дав можливість проаналізувати розвиток України за роки незалежності крізь призму кризових явищ, які мають системний і перманентний характер і у своєму поєднанні, конвергенції та взаємопроникненні уповільнюють, а часом і унеможливлюють процеси демократизації. Кризи політичного розвитку, серед яких автори аналізують кризу ідентичності, кризу легітимності, кризу проникнення, кризу розподілу та кризу участі у своїй взаємодії, а також внаслідок вкрай суперечливих зовнішніх впливів через специфічне геополітичне середовище (між двома крупними центрами сили, що також проаналізовано в монографії), фактично призвело до тих випробувань, які нині проходить Українська держава. Монографія розрахована на вчених-суспільствознавців, політиків, експертів та усіх, хто цікавиться питаннями політичного розвитку України.