На війні неважливо, чи є в тебе квартира, будинок, машина, гроші, дорогий телефон – найчастіше ти несподівано втрачаєш змогу всім цим користуватися. Важко вийти на зв’язок із рідними і близькими, важко роздобути життєво важливу інформацію. Постійно мучить спрага і голод, немає змоги просто помитися. Побувши у бомбосховищі на заводі Азовсталь у Маріуполі 2 місяці і 4 дні, з мінімумом продуктів і медикаментів, я отримала незабутній досвід виживання, яким хотіла б поділитися із читачем цієї книги.