Монографія присвячена найбільш численним культовим предметам скіфів – навершям і до теперішнього часу не вирішеним проблемам їх семантики, походження і призначення. Розглядається семантика базового елемента більшості ранніх навершь – бубонця і встановлюється його зв’язок з символікою поховального обряду. Обґрунтовується поява прототипів скіфських навершь серед красномаяцьких бронз і розкривається процес їх формування на прикладі унікального Лозовського скарбу. Встановлюється, що скіфські навершня увінчували ритуальні посохи, якими відкривали шлях у нижній світ – світ мертвих. Розкривається семантика зображень на вершях і доводиться їх зв’язок з символікою міфу про створення землі і символікою світового дерева. Помітна кількість коптних тварин символізує мисливські трофеї, а зображення грифонів – міфологічні персонажі, які вийшли зі світу мертвих. Монографія адресована всім, кого цікавлять проблеми скіфської археології.