На міждисциплінарному перехресті історії й імагології досліджуються контексти, творці, зміст та еволюція уявлень про видатного церковного і громадського діяча України Андрея Шептицького. Джерелами дослідження уявних образів Шептицького стали характерні взірці публіцистики та історіографії, що постали в домінантних середовищах української діаспори на Заході впродовж тривалого часу, який минув від смерті греко-католицького митрополита (1944) до виходу знакової збірки наукових досліджень його постаті «Morality and Reality» (1989). Видання підготовано в рамках наукового замовлення Українського католицького університету.