Національні сортові рослинні ресурси мають особливе значення для економічного розвитку України, оскільки забезпечують стабільність галузі рослинництва як важливого складника продовольчої безпеки держави. На основі аналізу історичних джерел висвітлено основні етапи становлення сортовипробувальної мережі в Україні за останні сто років – від витоків і до сьогодення. Узагальнено досвід у галузі сортовипробування державної системи з охорони прав на сорти рослин та Українського інституту експертизи сортів рослин як експертного закладу з проведення комплексу польових і лабораторних досліджень у процесі науково-технічної експертизи сортів рослин. Для сортовипробувачів, фахівців державної системи з охорони прав на сорти рослин, селекціонерів-дослідників, істориків науки, широкого кола читачів.