У монографії показано, що економіко-інформаційні перетворення вимагають формування нової статистичної парадигми з огляду на те, що сучасна статистична система сформувалась на основі індустріально-ринкової економіки, а зараз розгортається історичний перехід до інформаційно-мережевої системи господарювання, що базується на принципово інших закономірностях функціонування. З’ясовано, що натурально-господарським системам був притаманний натурально-господарський облік, індустріально-ринковим — економічна статистика, що набуває завершеної форми в системі національних рахунків, а інформаційно-мережевій економіці відповідатиме соціально-часова статистика, в якій субсганційною основою обліку стане час — як у перетворених формах вартості, грошей та майна, так і у своїй власній формі вільного часу як простору для всебічного розвитку людини. Загальнометодологічною основою парадигми соціально-часової статистики є розуміння часу життєдіяльності людини як фундаментального виміру індивідуального і суспільного багатства. Все в кінцевому підсумку вартує людині певного часу її життя. Для періоду формування інформаційно-мережевої економіки будуть характерні змішані форми статистичних систем, де поєднуватимуться натурально-господарський облік, вартісно-економічна і соціально-часова статистика. Для спеціалістів з питань соціально-економічного розвитку, якісного і кількісного аналізу економічних процесів, науковців і всіх, хто цікавиться сучасною економічною проблематикою.