Монографію присвячено дослідженню антропології Канта. В центрі уваги — з’ясування концептуальних підходів видатного німецького філософа до проблеми людини. Дослідницька стратегія автора увиразнюється у побудові низки концептуальних моделей, які дають змогу виявити багаторівневість антропологічного дискурсу Канта, неможливість редукції його антропологічних ідей до якоїсь однієї філософської доктрини. З метою обґрунтування своєї позиції автор звертається як до історико-наукових, так і історико-філософських джерел, а також залучає Кантові лекційні матеріали і нотатки, що допоможе краще зрозуміти особливості формування антропологічних поглядів засновника німецького ідеалізму.