У монографії висловлені думки вчених України щодо їх бачення сучасного стану цивільного судочинства, а також про перспективу розвитку та вдосконалення законодавства, що його регламентує. Дана наукова праця є комплексним науково-практичним дослідженням, у якому аналізуються істотні проблеми щодо реалізації особою права на доступ до правосуддя, зокрема, питання, які стосуються судового збору, його розмірів, видів проваджень цивільного судочинства, питання визначення критеріїв малозначних спорів. Заслуговують на увагу концепції вчених щодо реформи цивільного судочинства в умовах європейської інтеграції та його додаткових джерел. Надано аналіз наказного провадження та узгодження його із спрощеним позовним провадженням, окремого провадження, апеляційного та касаційного проваджень проваджень, суб’єктного складу учасників судового процесу та проблемні аспекти обмеження їх прав, вдосконалення інституту доказів та їх забезпечення. Проаналізовані особливості розгляду певних категорій цивільних справ, зокрема, медичних, справ про оскарження рішень, дій, бездіяльності виконавців, а також висвітлено проблеми, які мають місце при розгляді судом справ під час воєнного стану та шляхи їх вирішення, зокрема, проаналізована судова практика розгляду судом справ про встановлення нових фактів, які мають юридичне значення, а також адміністративний порядок їх встановлення. Авторами зроблені численні пропозиції із вдосконалення норм ЦПК, які після їх публічного обговорення та схвалення, слід запровадити у законодавство. Ця монографія буде цікавою не тільки для самих авторів, розробників законопроєктів, які займаються дослідженнями цивільного судочинства, а й широкому колу фахівців, які у своїй практичній діяльності стикаються із проблемами, що виникають під час судового розгляду цивільних справ, зокрема суддям, адвокатам, нотаріусам, виконавцям, а також викладачам, аспірантам та студентам, які бажають удосконалити свої знання у даній сфері.