У цій збірці коротких нарисів, йдеться про події, довести факт яких неможливо жодним документом. Бурхливе ХХ століття їх просто нам не лишило. Але тонке відчуття духу того часу підказує авторові, що вони могли відбутися. І хтозна, чи не відбулися…

(Не)історичні миті, які лягли в основу цієї книжки, вихоплено з останнього століття української історії: потяг, що везе київських студентів на станцію Крути; хлопчик в українському селі, який вимирає від голоду 1933-го; останні бійці УПА в останній криївці; радянський концтабір, де гине поет, але лишаються жити його вірші.

Автор доводить свої оповіді до сьогодення – Майдану 2014-го й російсько-української війни. Це 38 нарисів-миттєвостей – маленьких уламків мозаїки, що вкупі творять велике полотно історії, з її яскравими й похмурими кольорами, тонами й напівтонами.