Книга є першим історико-антропологічним дослідженням повсякденного життя українок-політв’язнів ГУЛАГу. Авторка застосовує феміністський підхід до вивчення жіночого минулого, аналізує особисті спогади невільниць та офіційні документи, докладно висвітлюючи різні сторони табірного повсякдення українських жінок. У книзі приділено увагу таким аспектам: національне питання, релігійні практики, жіноча творчість, прояви людяності і жіночності, жіноча взаємодопомога, жіноче тіло і сексуальність, проблема материнства за гратами. Книга розкриває малопомітні, проте ефективні жіночі способи пристосування, виживання та протидії руйнівному впливові режиму на в’язнів, що допомагали невільницям зберігати основні соціальні ідентичності, залишаючись людьми, жінками, українками.

Для дослідників/ць у галузі історії України, жіночої історії, історичної антропології, історії тоталітаризму, історії повсякдення, правозахисників та активісток жіночих громадських організацій, а також усіх тих, хто цікавиться минулим українського жіноцтва та гендерними студіями.