Мемуарна література - вікно в минуле. Спогади відомого офтальмохірурга С. Ф. Васильєвої про своє дитинство в Одесі в тридцяті роки і під час війни з фашизмом висвітлюють доленосні події історії СРСР середини минулого століття очима людей, що їх переживали.

Вперта важка дитина вирісла і перетворилася в самовідданого лікаря, закоханого в свою роботу і винахідливого у порятунку зору хворих. Ранньому дорослішанню сприяли екстремальні ситуаціі, які вимагали напруження всіх сил для порятунку себе і допомоги рідним, людське горе, внутрішнє прагнення до справедливості, безмежна любов і особистий приклад матері, військового хірурга Ніни Григорівни Васильєвої, яка врятувала тисячі життів, пам'яті якої і присвятила автор свою книгу.

В оповіданнях С. Ф. Васильєвої про життєві епізоди, що вплинули на світогляд дорослої людини, також немає вимислу. У них відбивається погляд на визнання лікаря і максималізм хірурга.