Монографію присвячено дослідженням підвищення ефективності існуючих методів, моделей, засобів та систем для накісткового остеосинтезу, недолікам і проблемам питанням щодо фіксації уламків пошкоджених кісток, наявності засобів контролю за станом фіксатора та кістки, які можуть бути усунені шляхом створення відповідних моделей накісткового остеосинтезу. У монографії розглянуті конструкції накісткових фіксаторів і систем, розробка нових методів накісткового остеосинтезу, технологій лікування постраждалих з переломами кінцівок, розробка та обґрунтування нових оригінальних конструкцій накісткових фіксаторів, їх впровадження у лікувальну практику. Монографія рекомендується для магістрів, аспірантів та фахівців, які працюють в області розробки нових конструкцій остеосинтезу, а також для практикуючих лікарів-травматологів.