У монографії представлено персоналізовану історію європейського кіномистецтва, що розглянута на засадах культурологічного аналізу, застосування якого актуалізує низку важливих проблем: потенціал концептуального перехрестя «культурологія – кінознавство», особливості трансформаційних процесів у логіці руху європейського кінематографа, історико-культурні етапи «класика – постмодернізм – неокласика». Наголошено на феномені «персоналізація», що розглядається як структурний елемент біографічного методу – одного з наріжних чинників культурологічного аналізу. «Персоналізовану історію європейського кіномистецтва» інтерпретовано відповідно до естетико-художніх уподобань автора монографії. Для фахівців у галузі культурології, кінознавства, проблем сучасної гуманістики, практиків мистецтва, викладачів та студентів творчих вищих навчальних закладів.