Після початку війни Станіслав Асєєв залишився на окупованій території Донбасу та писав статті до українських медіа, де намагався емоційно осягнути та раціонально зрозуміти, що відбувається у свідомості його сусідів та друзів під тиском пропаганди та злиднів. У його текстах мало політики – більше рефлексій добре освіченої людини щодо мороку війни та змін людської психіки, але на велику кількість поставлених у 2015-2017 рр. питань відповідей немає і досі. У 2021 році за книгу есеїв «В ізоляції» Станіслав Асєєв отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка у номінації «Публіцистика, журналістика».