Продовжуючи традиції: 115-е засідання мовно-літературної вітальні «Дивослово»

«Не питай, що твоя батьківщина може зробити для тебе,
запитай, що ти можеш зробити для своєї батьківщини»
(Джон Кеннеді)

На календарі майже кінець серпня. Сонце ще посилає своє тепло та зігріває землю, але літо швидко минає. Проте це не заважає охочим до живого слова збиратися тут, у читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки на вул. Академіка Філатова, 1, набиратися знань і сповнюватися жаги до спілкування.

Тож, як завжди, у середу, відбулося чергове, 115-те засідання мовно-літературної вітальні «Дивослово».

Перед початком заняття вже традиційно приділяється увага до народного календаря. Сьогодні, 20 серпня, у православному календарі день пам’яті святого пророка Самуїла.

У народних традиціях Самойлів день вважають особливим святом для чоловіків – саме їх цього дня вшановують: накривають щедрі столи і дарують їм подарунки на знак поваги та вдячності. Особливим ритуалом цього свята є приготування смаженої картоплі з грибами – ця страва символізує бажання багатого врожаю і ситої, теплої зими, адже вважається, що через таку їжу земля даруватиме свої плоди щедро, а сім’я не відчуватиме недостатку.

Цього дня народилися:

1939 рік – Валерій Шевчук, український письменник-шістдесятник, майстер психологічної прози;

1947 рік – Януш Юхницький, український актор Львівського драматичного театру імені Марії Заньковецької, народний артист України;

1994 рік – Артем Амелін, військовослужбовець Національної гвардії України, Герой України (посмертно).

Як завжди, далі зустріч розпочалася з культурно-інформаційного дайджесту, який підготував пан В’ячеслав Воронков, що стало вже доброю традицією цих інтелектуальних зібрань. Він зауважив на важливих подіях цього тижня і нагадав всім про такі великі свята в Україні: 23 серпня – День Державного Прапора і 24 серпня — День Незалежності України.

Цього разу на занятті були присутні гості: журналіст і режисер-документаліст з Латвії Віталій Манський (Manskiy Vitaliy) та оператор Іван Фоміченко. Вони знімають фільм про видатні місця і людей України й Одеси зокрема. Дізнавшись про діяльність «Дивослова» із соцмереж і від своїх колег- тележурналістів, які розповідали про нашу мовно-літературну вітальню, їм захотілося познайомитися з нами ближче.

Тема нашого заняття була для гостей новою: вони не лише не читали комедію Миколи Куліша «Мина Мазайло», а нічого не знали і про її автора. Тому викладачка Тетяна Петрівна ввела гостей «у курс справи», розповівши коротко про життя і творчість драматурга, його зв’язок з Одесою, про історію створення комедії та актуальність теми твору. І зокрема, про ситуації першої дії, яку читали й аналізували на минулому занятті.

Друга дія комедії, яку почали читати сьогодні, викликала надзвичайне пожвавлення у слухачів, тому що йшлося про фонетичні особливості російської та української мов. Слухачі «Дивослова» у персонажах комедії впізнавали себе на початку роботи нашої вітальні, коли вони теж так само «акали», «вакали», «ґикали» та «фикали».

«Батл» між Миною Мазайлом і Бароновою-Козиною, з одного боку, та Мокієм і Улею – з іншого, у «виконанні» дивословців, які демонстрували свої акторські таланти, яскраво показували цю відмінність.

Під час обговорення було багато коментарів, спогадів, усе це викликало в аудиторії дуже цікаві емоції. Продовження роботи над комедією – на наступних заняттях.

Потім була цікава емоційна розмова з гостями, які дещо знали про «Дивослово» і зацікавилися станом української мови в Одесі і реакцією наших слухачів на це. Для гостей було відкриттям багато з того, що вони почули на нашому занятті і в особистому спілкуванні з «дивословцями».

Усе це відбувалося в теплій і дружній обстановці з побажаннями миру, добра, злагоди і перемоги в нашій країні. На згадку зробили спільне фото з гостями з дружньої нам країни Латвії.

Чекаємо всіх охочих наступної середи об 11:00 у читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Акад. Філатова, 1) на наступній зустрічі в атмосферній і щирій мовно-літературній вітальні «Дивослово».