«До 140-річчя від дня народження Івана Івановича Пузанова (1885–1971), українського вченого–зоолога, зоогеографа, гідробіолога, кримознавця, перекладача, поета»

У квітні 2025 року виповнюється 140 років від дня народження Івана Івановича Пузанова (1885–1971), українського вченого–зоолога, зоогеографа, гідробіолога, кримознавця, викладача і дослідника природи, невтомного мандрівника, професора ОНУ, доктора біологічних наук (1938), заслуженого діяча науки УРСР (1965), перекладача, поета. Блискучі наукові праці, численні експедиції, яскравість таланту, висока принциповість створили йому світове визнання.

Пузанов Іван Іванович

Наукові дослідження Івана Івановича Пузанова стосуються широкого кола біологічних проблем. Вченого цікавили питання загальної біології, зоології, порівняльної анатомії, зоогеографії і фауністики, акліматизації і одомашнення диких тварин, гідробіології, палеонтології, антропології, систематики тварин іхтіології, орнітології, охорони природи, географії, геології, краєзнавства, музеєзнавства. Іван Іванович був природознавцем у широкому розумінні слова.

З початку наукової діяльності увагу І.І. Пузанова привернули проблеми зоогеографії. В різні періоди свого життя він знову і знову повертався до них і висловлював у своїх працях погляди, які продовжують залишатися провідними і сьогодні. Але галуззю науки, яка захоплювала його найбільше, була зоологія, зв‘язані з нею інші біологічні науки. Зоології він присвятив більшість своїх фундаментальних досліджень. Наукова спадщина І.І. Пузанова охоплює питання походження особливостей фауни Криму, орнітофауни північно-західного Кавказу (Черкесії), походження і послідовні етапи медитеранізації фауни Чорного моря, реакліматизації бобрів, підвищення продуктивності рибних промислів у внутрішніх водоймищах і в прилеглих морських акваторіях Криму, біології, господарського використання орнітофауни полезахисних лісосмуг Півдня України, наукові основи природоохоронної справи, інших проблем, над якими працював вчений.

У 1909 році на початку наукової діяльності, Пузанов проходив практику на біологічній станції в Севастополі, якою керував гідробіолог, видатний дослідник Чорного моря Сергій Олександрович Зернов. Молодий учений був запрошений в експедицію Чорним морем на пароплаві «Меотида». Експедиція справила надзвичайне враження на вченого, і, як він сам згадував, «...коштувала цілого року навчання в університеті». Далі були численні подорожі до Азії та Африки, подорожі берегами моря і блакитного Hілу.

Перед Першою світовою війною Іван Іванович побував у Німеччині, Італії, Франції, працював на біологічних станціях у Вілла-Франці, Неаполі. У цей час він знайомиться з природничо-історичними музеями, зоопарками. Великий вплив на нього мало спілкування з найближчим сподвижником Чарльза Дарвіна – Ернстом Геккелем, Гуро Конвенцем, видатними вченими. На початку першої світової війни І.І. Пузанов служив синоптиком на Чорноморській військово-метеорологічній станції Севастополя до 1917 р. Навесні 1918 року Пузанов починає працювати в організованій в Ялті Кримській філії Київського університету. Незабаром цей навчальний заклад було реорганізовано до Таврійського університету та переведено до Сімферополя. Свою педагогічну діяльність Іван Іванович поєднує з подорожами Кримом.

Пузанов І.І. під час експедиції

Вчений приділяв величезну увагу організації Кримського заповідника, де в 1927–29 рр. завідував науковою станцією. Під його редакцією виходять збірники, присвячені флорі і фауні заповідника, а в 1927 р. опубліковано путівник. Під керівництвом Івана Івановича організований музей заповідника. З 1926 по 1931 р. Пузанов – голова і редактор наукових праць Кримського товариства природознавців і любителів природи, з листопада 1924 р. – організатор і керівник природоохоронної комісії товариства. Кримське товариство проіснувало до 18 січня 1931 року – за цей час заповідник розширив свої території; захистив від вирубки Массандрівський і Артеківський парки; з 1925 р. добилися закриття в Криму весняного полювання; видано книги, брошури, анотований перелік рідкісних тварин і  рослин. Іван Пузанов відкрив і описав одне з чудес природи – Великий каньйон Криму. Вчений один з перших у 20-х роках піднімає питання про створення заповідника Мис Мартьян,  що було здійснено у 1973 р. У 1930–1940 роках ХХ століття вів широку науково-дослідну діяльність у заповідниках Радянського Союзу, особливо в Криму. У 1944 р. ученого направляють у щойно звільнений Крим для ревізії Кримського заповідника, у серпні 1950 р. він бере участь у нараді з охорони природи Криму в Нікітському ботанічному саду.

У 1947 року Іван Іванович Пузанов приймає запрошення очолити кафедру зоології хребетних Одеського університету, де й працював до кінця своїх днів. Ставши співробітником зообіологічного науково-дослідного інституту при Одеському університеті, він очолив його сектор зоології і протягом усього двох років детально обстежив фауну найбільш типових полезахисних лісосмуг Одещини, визначив господарче значення цієї фауни. Незабаром кафедра зоології хребетних Одеського університету була передана у відання морської біологічної станції цього ж університету. Це визначило спрямованість досліджень І.І. Пузанова: він займався комплексним вивченням лиманів північно-західного Причорномор‘я (Шаболотського, Дністровського і Нижнього Дністра). Організував експериментальне зариблення Хаджибейського лиману мальками кефалі, вивчав умови розмноження риб у північно-західній частині Чорного моря. Вченого цікавили питання історії Чорного моря, формування його фауни, умови його існування і раціонального використання.

І.І. Пузанов – автор ряду науково-популярних робіт, із захопленням займався популяризацією наукових знань, виступаючи з публічними лекціями з актуальних питань загальної біології, зоології і охорони природи. З 1953 року одним із перших у СРСР починає читати в університеті курс лекцій з охорони природи для студентів–біологів та склав підручник на його основі. У червні 1955 року І.І. Пузанов стає членом комісії з охорони навколишнього середовища АH УРСР. У 1965 р. створює в Одеському університеті першу на Україні студентську природоохоронну дружину. Помер Іван Іванович 22 січня 1971 року та похований на Другому Християнському цвинтарі в Одесі.

За 55 років наукової діяльності опубліковано 235 наукових робіт, серед них – 16 монографій. Праці Івана Івановича Пузанова присвячено вивченню ссавців, птахів, плазунів, земноводних, риб і молюсків, питанням зоогеографії, історії формування фауни, охорони природи та раціонального використання природних ресурсів. Вчений створив школу вітчизняних біологів, серед яких доктор наук, професор Я.Я. Цееб, С.Л. Делямуре та ін. Наукові ідеї, підняті Іваном Івановичем, були новими й унікальними, його наукові праці, ідеї і погляди розкрили перед сучасними науковцями надзвичайно широке поле для досліджень.