«Чорнобиль: без права на забуття»

З 26 квітня 2025 року до Міжнародного дня пам’яті Чорнобиля у довідково-інформаційному відділі ОННБ експонуватиметься книжково-ілюстративна виставка «Чорнобиль: без права на забуття».

Чорнобиль — не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Ризикуючи своїм життям і здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації. Подвиг цих людей навічно залишиться у пам’яті українського народу.

Цьогоріч, 26-го квітня, минає 39 років, як на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа планетарного масштабу, яка є найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

26 квітня – День Чорнобильської трагедії (1986), Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу і Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф, що був запроваджений у вересні 2003 року. Це день, який назавжди змінив історію Чорнобильської АЕС. День, який сколихнув увесь світ та змінив ставлення до використання мирного атома. День, який змінив долі сотень тисяч людей. «Чорнобиль» - слово, яке у кожного українця викликає сильні емоції.

Чорнобиль – 36 днів окупації. 2022 року Чорнобиль пережив нове випробування – російською окупацією, коли з 24 лютого до 2 квітня 2022 року Чорнобильська АЕС була захоплена російськими військами. Тоді близько 300 людей, персонал і військові, які на той момент перебували на станції, стали заручниками. Окупована росіянами Чорнобильська зона та окопи в Рудому лісі – перший у світі приклад міжнародного ядерного тероризму.

З початком російської агресії Україна і світ опинилися під загрозою нової катастрофи. 24 лютого саме по цій землі проїхала російська бронетехніка, здіймаючи радіоактивний пил у повітря. Чорнобильська станція була захоплена силою, зброєю. Росія перетворила цей об'єкт на арену війни. 30-кілометрову зону відчуження окупанти використовували для підготовки нових атак проти нашої оборони, а сама ЧАЕС опинилася під загрозою пошкодження та руйнування. Деякий час ні Україна, ні МАГАТЕ не отримували потрібних показників рівня радіаційної безпеки у зоні відчуження. Тимчасова втрата контролю над цим об’єктом поставила під загрозу міжнародну екологічну безпеку загалом. Станцію звільнили 31 березня 2022 року. З 2 квітня над ЧАЕС знову майорить український прапор. 20 квітня МАГАТЕ вдалося відновити прямий зв'язок з Чорнобильською станцією, яка була під окупацією російських військових понад місяць. 

На щастя, глобальної катастрофи не сталося, але й після виходу російських військ з території ЧАЕС знадобляться роки, щоб дослідити, які захоронення радіоактивних відходів вони пошкодили, як в результаті цього розповсюдився радіоактивний пил та якої шкоди російські варвари завдали українській землі.

Вже 39 років Україна живе з болем Чорнобиля. Це проблема, що торкнулась майже кожної української сім’ї та всього світу. Відлуння цієї трагедії відчувається і зараз, а значить ми маємо гідно вшанувати тих, хто поклав своє життя або віддав своє здоров’я за те, щоб ми сьогодні могли спокійно жити і розбудовувати нашу власну державу.

З нагоди вшанування пам'яті про події, що сталися у 1986 році та на вшанування героїчного подвигу ліквідаторів аварії, в пам'ять жертв радіаційних аварій та катастроф фахівці Одеської національної наукової бібліотеки підготували книжково-ілюстративну виставку «Чорнобиль: без права на забуття».

Експозиція представлятиме правові документи, законодавчі акти та нормативні документи про соціальний, медичний та протирадіаційний захист постраждалих в Україні внаслідок Чорнобильської катастрофи, книжки, що висвітлюють трагічні події та наслідки катастрофи. Окремий розділ виставки присвячений героям-ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС. Буде також представлено розділ «Чорнобиль в художній літературі», де експонуватимуться твори українських і зарубіжних письменників, що відображають реакцію суспільства на Чорнобильську трагедію. Виставка розрахована на широке коло користувачів і супроводжуватиметься бібліографічними оглядами представленої літератури.

Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи / Катерина Міхаліцина, Станіслав Дворницький; Ілюстратор. Студія «seri/graph». – Київ : Портал, 2020. – 104 с.

Автори в доступній формі описують страшні події квітня 1986-го та наслідки однієї з найбільших техногенних катастроф у світовій історії. Книжка розповідає історію Чорнобильської трагедії людям, які народились вже після неї, аби сконструювати правильний історичний контекст та допомогти їм з усвідомленням історичного і психологічного досвіду нації. Видання отримало кілька нагород — перемогу в конкурсі «Найкращий книжковий дизайн» від Книжкового Арсеналу в номінації «Дитяча книга» та Best Book Award 2020 від BookForum у номінації «Література для підлітків і young adult».

Аккерман Галя. Пройти крізь Чорнобиль / Галя Аккерман; Перекладач Петро Таращук. – Київ : Либідь, 2018. – 168 с.

Книга французької письменниці, журналістки та історикині Галі Аккерман. У своїй роботі авторка розповідає про людей, чиї долі зачепила трагедія на ЧАЕС. У книзі оповідається про самоселів — жителів зони відчуження, які попри заборони продовжують облаштовувати своє повсякдення у зоні примусового виселення поблизу ЧАЕС. Це історії ліквідаторів, вчених та пересічних громадян, що відмовились покидати свою домівку. Книга — ніби мандрівка радянським минулим та українською дійсністю через призму травмованих масштабною трагедією людських історій.  

Книжка Галі Аккерман — це подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Це проходження крізь очисний вогонь нового знання, трагічних відкриттів, крізь драму людських доль. Ця книжка також про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. Незаперечна цінність видання і в тому, що це погляд людини з іншої культури, з інших культур — адже авторка суміщає в собі єврейську, французьку культури, родинно пов'язана з Україною. Для широкого кола читачів.

Плохій Сергій. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи / Сергій Плохій. – Харків : Фоліо,  2019. – 400 с.

Ця книга є першою історією Чорнобильської катастрофи від вибуху 26 квітня 1986 року до закриття станції у грудні 2000-го. Чим для України був Чорнобиль? Національною трагедією, величезною психологічною травмою, важкою ношею для економіки. Чорнобиль вибухнув не тільки через помилки персоналу, нехтування правилами безпеки і проблемами з конструкцією реактора, але також через систему, яка обгородила ядерну енергетику завісою секретності. Радянська система не дозволяла поширювати інформацію про попередні аварії навіть серед фахівців. Це зробило нову масштабну аварію неминучою. Сьогодні реактори чорнобильського типу вже не будують, але авторитарні режими, які тримають повний контроль над інформацією, усе ще існують. Зрештою, і в Україні досі виробляють майже 50 % усієї електроенергії на атомних станціях. Нам є чим поділитися зі світом стосовно досвіду Чорнобиля, але є над чим задуматися і самим.

Плохій Сергій. Книга Атоми і попіл. Глобальна історія ядерних катастроф / Сергій Плохій; Перекладач Назар Старовойт. – Київ : Наш Формат, 2024. – 344с.

Автор книги Сергій Плохій – український та американський історик, дослідник, професор кафедри української історії в Гарвардському університеті. Видавництво Наш Формат видало цю книгу у 2024 році. У ній дослідник характеризує аварії, що загрожували світу через можливі вибухи на атомних реакторах військових чи цивільних об’єктів,  попереджує про ризики у ядерній енергетиці. Автор показує, як на ці катастрофи вплинули політика, культура та ідеологія різних країн світу. Розповідає драматичну історію шести найбільших ядерних катастроф, що спіткали людство у ХХ столітті: аварія на Чорнобильській АЕС, руйнування станції «Фукушіма-1» унаслідок цунамі, ядерні випробування на атолі Бікіні, Киштимська аварія, пожежа на станції «Віндскейл» та аварія на «Три-Майл-Айленді». Спираючись на глибокі дослідження та показання свідків, Сергій Плохій простежує розгортання кожної кризи, ключові рішення учасників подій, реакцію урядів, які часто намагалися приховати масштаби катастроф. Водночас автор розширює фокус історичної перспективи, предметно аналізуючи ідеології, політичні вектори та культури, що зробили свій внесок у трагічні події.

Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі / Олена Паренюк, Катерина Шаванова; Дизайн: Яна Зіневич; Ілюстрації Юлія Рубан. –  Київ : Віхола, 2023. –  304 с.

Авторки: Олена Паренюк – українська науковиця, радіобіологиня, Катерина Шаванова – кандидатка біологічних наук з генетики. У книжці вони розповідають про основи радіаційної науки та людей, які її творять. Також пояснюють, що відбувається в Чорнобилі та яким може бути майбутнє радіаційної і ядерної безпеки у світі після завершення війни в Україні. Пані Олена та Катерина показують, що наука про радіацію – цікава й непроста: вона об’єднує хімію, фізику, математику, біологію, медицину і навіть національну безпеку.

Чорнобиль, ядерна енергетика, зона відчуження… Усе це — не декорації компʼютерної гри, а звична реальність, у якій ми живемо щодня. З наслідками аварії, що сталася понад 30 років тому, й атомними електростанціями, що живлять наші домівки.
У цій книжці ви не знайдете детального аналізу подій, що сталися 26 квітня 1986 року, чи історій ліквідаторів. Натомість ви дізнаєтеся основи радіаційної науки, познайомитеся з людьми, які її творять, і зрозумієте, що відбувається в Чорнобилі та яким може бути майбутнє радіаційної і ядерної безпеки у світі після  завершення війни в Україні.
Чи безпечний до вживання чорнобильський сніг та чи варто смакувати картоплею із зони відчуження? Що відбувається на АЕС і чому алкоголь не рятує від радіації? У чому різниця між радіобіологією та радіоекологією, випроміненням й опроміненням і чому не варто панікувати, якщо зупинився енергоблок якоїсь АЕС? Про все це, а також про окупацію Чорнобиля та ситуацію на Запорізькій АЕС, тактичну ядерну зброю та Фукусіму у цій книжці.

Шовкошитний Володимир. Чорнобиль : Я бачив : повість / Володимир Шовкошитний; Фото Юрій Косін. – Київ : Український пріоритет, 2019. – 328 с.

Книга українського поета, прозаїка, публіциста Володимира Шовкошитного — одного з ліквідаторів аварії на ЧАЕС та її наслідків. «Чорнобиль : Я бачив» — художньо-документальна повість, у якій автор поєднує власні спогади з історіями інших очевидців трагедії, аналізує економічні, екологічні й соціальні наслідки лиха та спростовує міти радянської пропаганди.

Художньо-документальна повість «Чорнобиль: Я бачив» — нова спроба одного з провідних українських сучасних письменників Володимира Шовкошитного, самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино літературу пам'яті й літературу факту. На думку автора, не існує жанрів поза життям, а воно, життя, є жанром всеосяжним. У творі поєднані спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації її наслідків, простежені долі літературних героїв, проаналізовані техногенні, економічні, соціальні й медичні наслідки най масштабнішого рукотворного лиха, показані перспективи повернення забруднених територій в народногосподарський обіг. Книга дає відповідь на головні питання, що постали після Чорнобиля, показує духовний зв'язок героїв Чорнобиля, майданівців та учасників АТО. Адже всі 33 роки після Чорнобиля автор був в епіцентрі Українського життя. У книзі спростовується безліч міфів, зокрема, породжених серіалом каналу НВО «Чорнобиль».

Запрошуємо усіх охочих до перегляду!