«Співець природи»: до 170-річчя від дня народження Сергія Васильківського (1854-1917), українського живописця

Картини Васильківського – це поеми на честь сонця, повітря,
ніжних кольорів України. Його фарби неначе пестять зір глядача,
гріють його душу своїм сонячним теплом, м’якою яскравістю...

М. Бурачек   

У формуванні творчої особистості Сергія Васильківського важливу роль відіграло те, що він – син Слобожанщини, пісенної землі, де широкі степові простори надихають людину свіжим прозорим повітрям, пробуджують пам'ять про овіяні романтикою часи козацької вольниці.

Народився художник 19 жовтня 1854 р. в місті Ізюмі. Коли хлопчик підріс до «навчального віку», родина переїхала до Харкова. Ще змалечку Сергій виявляв великі здібності до мистецтва – музики, співу, малювання; грав майже на всіх музичних інструментах, мав чудовий голос. Йому радили вступити до консерваторії, але найголовнішим для нього було малювання. Він навчався у рисувальній школі художниці М. Раєвської-Іванової, пізніше – в Академії мистецтва, де отримав дві золоті та одинадцять срібних медалей за свої твори та право на пенсіонерську поїздку до Європи.

С.І. Васильківський працював переважно над пейзажами та тематичними картинами з історії минулого українського народу, роз'їжджав по селах, вивчав і збирав зразки народної творчості. Разом з Миколою Самокишем він був одним з ініціаторів  будівництва будівлі Полтавського земства, в якому художники виконали стінні розписи. Разом вони підготували відомі альбоми «З української старовини», «Мотиви українського орнаменту».

Роль Васильківського в українському живописі надзвичайно важлива. Він відкрив тему героїзованого, насиченого історичними та фольклорними асоціаціями степу, ввів до образотворчого мистецтва України знакові теми козацтва й чумацтва. Художник створив образ національного пейзажу, який для багатьох поколінь глядачів залишається взірцевим. За своє, не таке й  довге, творче життя (35 років) художник написав близько 3500 творів.

Помер Сергій Васильківський 8 жовтня 1917 р. Творчість великого майстра, що нерозривно зв'язав своє мистецтво з любов'ю до рідного побуту й краю, залишилась однією з найсвітліших сторінок в історії українського мистецтва.

Про все це та про багато іншого ви можете дізнатися докладніше з присвячених майстру видань, як наукових досліджень, так і популярних нарисів, що зберігаються у відділі мистецтв ОННБ.