«Креативні індустрії України у позитивному перетворенні світу»: панельна дискусія

panelna-diskusiya-1.png

21 травня 2021 р. у рамках Інтелект-форуму відбулася панельна дискусія «Креативні індустрії України у позитивному перетворенні світу», яка об’єднала представників багатьох креативних індустрій у спільному прагненні сприяти розквіту нашої держави. Тему панельної дискусії було визначено не випадково, адже Організація об’єднаних націй оголосила 2021 – роком креативних індустрій.

prezident-ukrayinskoyi-asociaciyi-vidavciv-ta-knigorozpovsyu-2.jpgЗаступник Міністра культури та інформаційної політики України Лариса Петасюк  (на фото у центрі) у своєму виступі відзначила, що креативні індустрії є «м’якою силою» – вони удоступнюють культуру та роблять її впливовим інструментом, а ефективна взаємодія культури та економіки приносить добробут як конкретній людині, так і державі. Креативні індустрії є рушіями економічних перетворень, і, хоч вони вразливі та потребують державної підтримки, але водночас мають великий економічний потенціал. Коронакриза, зокрема, загострила їх проблеми. Сьогодні сектор креативних індустрій надає майже 4% доданої вартості України (117 млрд грн). Зараз МКІП активно опікується впровадженням Стратегії розвитку креативних індустрій «Конкурентоспроможна економіка України», також у планах – запровадження сертифікатів для підтримки споживачів і суб’єктів, які працюють у сфері креативних індустрій; створення системи центрів культурних послуг і креативних хабів; проведення форуму «Креативна Україна» для обговорення досягнень, ідей та проблем у секторі креативних індустрій тощо. 
imgp1249.jpg golova-derzhavnogo-agentstva-ukrayini-z-pitan-mistectv-ta-mi.jpg golova-derzhavnoyi-arhivnoyi-sluzhbi-ukrayini-anatolij-hromo.jpg

На світлинах зліва направо: Надія Бабич, Галина Григоренко, Анатолій Хромов, Валентина Вітос

generalnij-direktor-odeskoyi-nacionalnoyi-naukovoyi-bibliote-2.jpgМодератором панельної дискусії виступила генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України Ірина Бірюкова. Ключовими спікерами панельної дискусії стали представники владних структур, керівники бібліотечних, архівних, музейних установ, театрів, громадських організацій, серед яких:

  • заступник Міністра культури та інформаційної політики України Лариса Петасюк,
  • голова Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти Галина Григоренко,
  • президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, заслужений працівник культури України Олександр Афонін,
  • голова Державної архівної служби України, кандидат історичних наук Анатолій Хромов,
  • генеральний директор Одеського національного академічного театру опери та балету, заслужений працівник культури України Надія Бабіч,
  • директор Одеського обласного центру української культури, національний експерт з питань НКС України Валентина Вітос,
  • голова Odesa Film Office при Департаменті культури та туризму Одеської міської ради Галина Сулима,
  • директор Одеського муніципального музею особистих колекцій імені О.В. Блещунова Світлана Остапова,
  • директор Асоціації українських регіонів "Стратегія ЄС для Дунайського регіону" Ліліана Іванова.

Голова Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти Галина Григоренко наголосила на важливості розуміння, що креативність – головна якість людини в XXI столітті. Саме навчаючись протягом всього життя, розвиваючи в собі креативне мислення, людина може бути конкурентоспроможною в сучасному середовищі. Мистецтво, література допомагають розвивати ці навички, а бібліотека – є важливим майданчиком для взаємодії різних сфер цього напряму. Кроссекторальна, міждисциплінарна співпраця дасть позитивний результат, на який ми всі очікуємо.

Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, заслужений працівник культури України Олександр Афонін підкреслив важливість читання, адже книга здатна змінити світ. І починати треба з внутрішнього світу окремо взятої людини, розширюючи горизонти її світосприйняття. Тільки така людина може змінити світ на краще. І саме зараз, завдячуючи активній роботі Міністерства культури та інформаційної політики України, робляться системні кроки до побудови стратегії розвитку галузі книговидання. З’явилася надія, що всі проєкти будуть реалізовані.

Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов у своєму виступі наголосив на важливості архівів у розвитку та підтримці креативних індустрій, а також проінформував про перше громадське обговорення проєкту Закону України «Про національні архівні інформаційні ресурси, управління документацією та архівами». Новий законопроєкт покликаний лібералізувати доступ до архівів, впровадити кращі європейські практики в роботу цих установ, а також впровадити нове поняття національних архівних інформаційних ресурсів, які дозволять зберегти для нащадків не тільки офіційні документи органів влади чи великих підприємств, але й інформаційні бази та дані, вебсайти, соціальні сторінки, комп’ютерні ігри, все, що може бути важливим для прийдешніх поколінь.

Генеральний директор Одеського національного академічного театру опери і балету, заслужений працівник культури України Надія Бабіч підтримала думку, що пошук креативних ідей відбувається в усіх сферах культурної індустрії. Театри теж шукають різні інноваційні форми наближення мистецтва до глядача. Прикладом цього можуть стати перформанси, open-air, фестивальні програми, виступи Одеської опери в палацах та музеях, сімейний клуб, створення театрального музею.

Директор Одеського обласного центру української культури, національний експерт з питань НКС України Валентина Вітос зазначила, що нематеріальна культурна спадщина (НКС) є важливою складовою креативних індустрій, ресурсом для розвитку регіону. Нині на Одещині 75 видів НКС, вони зберігаються і популяризуються в рамках фестивалів, виставок, культурно-туристичних маршрутів. Інноваційний підхід дає змогу розвивати повільний туризм, перетворювати традиційне ремесло в артоб’єкт. «Живий музей» з інтерактивним простором  став міждисциплінарним майданчиком діалогу між громадянами, науковцями, дослідниками, викладачами, громадськими організаціями. Лише зберігаючи історію, ми можемо рухатися вперед.

Голова Odesa Film Office при Департаменті культури та туризму Одеської міської ради Галина Сулима презентувала свої плани та досягнення, серед яких можна виділити два основні напрями – створення буклета кінолокацій Одеси і регіону та робота з міжнародними проєктами, одним з яких є успішно проведений минулого року франко-український фестиваль молодого кіно «МІСТ», що став справжнім мостом між молодими майстрами кіно Франції та України. Такі проєкти покликані об’єднати молодих кінематографістів нашої держави зі своїми іноземними колегами, створити міжнародну колаборацію в галузі кіноселекції молодіжної частини кіновиробників у різних спеціальностях.

Директор Одеського муніципального музею особистих колекцій імені О.В. Блещунова Світлана Остапова, нагадуючи про основні функції музеїв – збирати, зберігати, популяризувати культурну спадщину, окреслила своє бачення місії музею, який вона очолює: «Музей – це простір для життя та місце для навчання, комунікації, експерименту». Практичний досвід у цьому напрямку – реалізація багатьох цікавих проєктів у колаборації з музеями, митцями, урбаністами, архітекторами, фахівцями з новітніх технологій. У рамках реалізації проєктів використовуються інноваційні форми взаємодії з відвідувачами, живий простір музею надихає і розвиває спільноту.

Директор Асоціації українських регіонів "Стратегія ЄС для Дунайського регіону" Ліліана Іванова, звернула увагу учасників панельної дискусії, що креативна індустрія допомагає створювати робочі місця, зберігати культурні надбання нації. Туризм та креативні індустрії – важливі інструменти розвитку громади Дунайського регіону. Пані Ліліана повідомила про підписання Меморандуму про співробітництво, до якого долучилися 4 регіони України в рамках «Стратегії ЄС для Дунайського регіону». Нові цікаві проєкти покликані поліпшити туристичну привабливість регіону, сприяти підвищенню соціально-економічного рівня громад.

Учасники панельної дискусії дійшли висновку, що сьогодні все більше людей та організацій втілюють свої творчі ідеї для покращення життя всього людства, і саме різноманітність та синергія креативних індустрій є запорукою успіху розвитку суспільства. Креативна економіка – один з найбільш швидкозростаючих секторів, на частку якого припадає 3% світового ВВП. Творчість є поновлюваним, стійким і безмежним ресурсом, який можна знайти у будь-якій точці земної кулі. Література, балет, кіно, музика, народні художні промисли, мода, дизайн, технології розвиваються і сповнюються новими сенсами, посилюючи натхненням одне одного. Зростання та збагачення креативних секторів залежить від міжсекторальної співпраці й цілісної креативної екосистеми, а синергетичний ефект українських креативних індустрій не лише надихатиме Україну, але й цілий світ.

Читайте також:

У МКІП працюють над Стратегією розвитку креативних індустрій та планують створити креативні хаби у великих містах України

МКІП проаналізувало динаміку креативних індустрій за 2020 рік

Звіт "Креативні індустрії:вплив на розвиток економіки України"

Створено: 01.06.2021
Оновлено: 04.06.2021
Переглядів: 351




© 2021 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.