Обличчя війни: топ-5 проникливих книг про Другу світову війну

foto-1-1.jpg

Зазвичай підібрати цікаві, гарно видані книжки у списку неважко, і у цьому статистичному ряду можна надибати на такі категорії книг, висловлені думки, зафіксовані спогади чи сюжетні сплетіння, від яких щемлять серця.

630_360_1535372492-3115.jpg

Книги допомагають нам не тільки усвідомити трагічні події воєнного лихоліття, але й словом лікувати наші рани. А Друга світова війна – це найбільша рана, яку нам досі важко прийняти без болю. Книги змушують нас плакати, сумувати, вони володіють великою очисною силою. А головне – книги не дозволяють нам забути важливі речі.

Друга світова війна – це трагедія і гуманітарна катастрофа, яка коштувала життя десяткам мільйонам людей і завдала непоправних втрат людській цивілізації та культурі. Через цю війну пройшла кожна українська родина, часом до самопожертви – на фронтах, у тилу, в окопах… Лихо світового масштабу, що назавжди закарбувалося у пам’яті та історії.

На заявлену тематику бібліотекарі Одеської національної наукової бібліотеки підготували добірку книг, яка, сподіваємось, допоможе глибше усвідомити й пережити правду про війну. На їх сторінках описуються не лише історичні факти, а й розповідається про повсякденні подвиги наших дідів та прадідів, про кохання, дружбу, надію, горе, смерть, радість, самопожертву та самовіддане бажання допомогти іншим, – другими словами – війна і ціна за неї.
«Що зроблено, того не повернути, але можна запобігти,
щоб це не сталося знову».

У війни не жіноче обличчя : пер. с рус. / Світлана Олександрівна Алексієвич; пер. Володимир Рафєєнко; худож.-оформ. О. А. Гугалова-Мєшкова; гол. ред. О. В. Красовицький; відп. за вип. Р. Є. Панченко. – Харків : Фоліо, 2020. – 313 с.

foto-3.jpg

«Якщо не забувати війну, з’являється багато ненависті. А якщо війну забувають, починається нова.
Так говорили в давнину».

Ця книга — про війну очима жінок, молодих дівчат, які були медсестрами, пралями, санінструкторами, саперами, снайперами, кулеметницями, кухарками і воювали нарівні з чоловіками. Вони відверто розповідають не тільки про те, як билися з ворогом, але й про те, про що не прийнято було говорити: як важко було їм серед чоловіків, як не вистачало жіночої форми і білизни, як не було окремо жіночих землянок і вбиралень, як після війни вони ховали свої медалі і соромилися військового минулого, бо зіткнулися з агресією з боку тилових жінок, які вважали, що вони пішли в чоловічий колектив на передову займатися розпустою і шукати собі чоловіків... І ще як жили в злиднях, але не зверталися за допомогою з інвалідності, тому що «контужену ніхто заміж не візьме», а їм всім хотілося заміж, а ще — великого кохання. Адже всі вони були передусім жінками, бо ж лише жінки, навіть вмираючи від ворожих куль, думають про те, щоб бути красивими, лише жінки на війні можуть виглядати, як чоловіки, і стріляти, як чоловіки, але всередині залишатися справжніми жінками...

Бабин Яр : [роман-документ]Анатолій Кузнєцов. – К. : Самміт-Книга, 2012. – 351 с.

foto-4.jpgКнига «Бабин Яр» — це документальний роман, спогади Анатолія Кузнєцова про розстріл євреїв восени 1941 року, про життя в окупованому Києві, а вже потім — про звільнення України від нацистів. Це все, що він бачив на власні очі, адже його будинок був розташований поруч із концентраційним табором. В цю ж книгу-документ Кузнєцова увійшли також спогади та свідчення людей, які пережили масові розстріли у Бабиному Яру. «Скаліченим», як розповідає син письменника, роман був виданий в журналі «Юність». І лише через 5 років після написання світ побачив книгу саме такою, якою хотів її бачити автор: без правок, з усіма незручними для радянської влади спогадами, поясненнями та фактами.

«Чи будемо ми розуміти коли-небудь, що найдорожче у світі -
життя людини і його свобода?».

І розверзлося пекло... Світ у війні 1939-1945 : пер. с англ. / Макс Гейстінґс; пер. Роман Клочко; під заг. ред. Василь Б. Павлов; відп. за вип. А. В. Альошичева. – Харків : Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2019. – 747 с.

foto-5.jpgДокументальні книги про Другу світову — це надзвичайно численні праці, які важко охопити  та навіть порахувати, проте наукові розвідки Макса Гейстінґса «І розверзлося пекло...» — це спроба розповісти та проаналізувати всі фрагменти Другої світової в одному томі. Спогади та карти різних сторін-учасників війни автор поєднав у дивовижно зрозумілий, приголомшливий подробицями військових кампаній твір. Події в  Польщі та вторгнення в Норвегію, Азійський фронт та облога Німеччини. Добре знання військових подій автор поєднав з фрагментами щоденників та спогадів різних сторін, що зливається у довершений твір.

«Пекло — забути, хто ти є».

Хлопчик у смугастій піжамі : роман : пер. с англ. / Джон Бойн; пер. Віктор Шовкун. – Львів : Вид-во Львівської комерційної академії, 2018. – 184 с.

foto-6.jpgЯкщо сказати, що книга «Хлопчик у смугастій піжамі» є спробою показати жахи Другої світової війни очима дитини, це прозвучить не надто оригінально та цікаво, адже спроб таких світова література знає чимало. Як не крути, але «дитячі очі» є напрочуд вдалим і зручним інструментом для того, щоби навіть найчерствіших серцем змусити співпереживати, співчувати та трошечки співстраждати. Втім, ірландському письменнику Джону Бойну вдалося дещо вирізнитися на тлі багатьох своїх «конкурентів» і його «Хлопчик у смугастій піжамі» і сюжетом, і особливостями нарації, і героями таки може справити враження навіть на досвідчених читачів.

У центрі сюжету історія про дев’ятирічного Бруно, який разом із сім'єю переїжджає зі свого комфортабельного будинку в Берліні до нового дому у загадковому місці Геть-Звідси, де його батька призначають комендантом концтабору. Випадково він знайомиться з єврейським хлопчиком Шмулем, маленьким в’язнем. Між ними зароджується справжня дружба, яку, однак, розділяє колючий дріт. До чого можуть призвести різні погляди на світ, дивна логіка дорослих, а також сила долі й божевілля випадку? Про це і навіть більше розповідає дивовижна книжка «Хлопчик у смугастій піжамі».

«Не думай про біль, і він сам пройде»

Поміж сірих сутінків : роман : пер. с англ. / Рута Шепетіс; пер. Ганна Яновська. – Харків : Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2016. – 219 с.

foto-7.jpgП’ятнадцятирічна Ліна Вілкайте живе в щасливій освіченій сім’ї, у спокійному європейському містечку. Талановита дівчинка збирається стати художницею і передчуває радісні зміни в житті. Але доля вирішує інакше — і ось її рідну Литву, її затишний Каунас анексовано Радянським Союзом, а Ліна та її сім’я, як і багато литовців, опиняється в брудному ешелоні для депортованих, який рухається в східному напрямку. Героїня, яку зачаровують тривожні картини Едварда Мунка, опиняється в моторошному світі, призначенням якого є зруйнувати людське обличчя того, хто мав нещастя туди потрапити. Що чекає на дівчинку, її рідних і друзів між сірих тонів Сибіру і Заполяр'я? Авторка писала роман, беручи за основу дійсні спогади литовців, які пережили радянську депортацію.

«...любов - то найпотужніша армія. Любов до друга, до рідного краю, до Бога, навіть до ворога - любов відкриває воістину дивовижну
природу людського духу».

 Розповідаючи усю цю бентежну й жахаючу історію устами своєї юної героїні Рута Шепетіс, американська письменниця литовського походження, лишається надзвичайно переконливою як історично, так і психологічно. Вона вправно жонглює реальними фактами та маніпулює емоціями читачів, змушуючи їх співпереживати героям, страждати разом із ними, розуміти їх, буквально ридати, але водночас не втрачати здатності думати, аналізувати й робити висновки.

Коритнянская В. Истории, которые останутся с нами… Сборник / Виктория Коритнянская; редактор и автор предисловия Евгений Голубовский. – Одесса: Бондаренко М. А., 2021. – 542 с.

foto-1-2.jpg

Пропонуємо Вашій увазі новинку книжкового світу, яка стане влучним доповненням нашого травневого ТОПу. Книга Вікторії Коритнянської «Історії, які залишаться з нами…», в якій представлений не парадний опис війни, подвигів і велеричивих рядки слів, а співчуття до тих, кого трамувала війна. У цій книзі немає пафосу. Але є усвідомлена мета - показати незбагненну війни, яка, в одних впадках, гартує, в інших - руйнує в людині людину.

6 травня 2021 року в Одеській національній науковій бібліотеці відбулася презентація книжки «Історії, які залишаться з нами…» та зустріч з авторкою Вікторією Коритнянською, молодою письменницею, журналісткою, членом Одеської літературної студії «Зелена лампа».

У книзі представлені спогади трьох поколінь (очевидців і учасників, дітей та онуків) про Другу світову війну. У нарисах - війна в безлічі її проявів. Війна на передовій, в окупації і в тилу Радянського Союзу, а також на територіях Німеччини і країн - її союзників (побачена очима дівчини-остарбайтера і людей, що побували в полоні). У простих життєвих історіях є місце і горю від пережитих втрат, і радості від доконаних надій, любові і ненависті, подвигу і вірі в чудо. Особливу увагу приділено спогадам про пережите під час Голодоморів в 1932-1933 і 1946-1947 рр.

Головна тема нарисів - війна, війна від початку і до кінця, в безлічі її проявів з точки зору громадянина, який пережив її на передовій, в полоні, в окупації або евакуваціі. У простих життєвих історіях - людські долі, з одного боку, об'єднані страшним військовим часом, з іншого - унікальні і неповторні, як життя кожного з нас. Книга призначена для широкого кола читачів і буде корисна історикам, етнографам, краєзнавцям.

Ми поставили пам'ятники на честь Перемоги, назвали вулиці в пам'ять про героїв, але всі меморіали мертві без людського співчуття, без ненависті до війни. Коли говоримо «ніколи знову», повинні мати на увазі, перш за все, дуже конкретне «ніколи не забути».

 

Створено: 06.05.2021
Оновлено: 11.05.2021
Переглядів: 783




© 2021 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.