До 70-річчя Олекси Шеренгового

18 березня в ОННБ ім. М. Горького відбулося представлення книжково-ілюстративної виставки, присвяченої 70-річчю від дня народження поета, письменника, публіциста, лауреата Державної літературної премії ім. Олеся Гончара Олекси Гнатовича Шеренгового (1943-2008). Крім бібліотекарів, захід зібрав творчу інтелігенцію міста, викладачів, молодь, зокрема учнів ЗОШ № 121.

Про експонати виставки - «Відкрию очі книзі в світлу днину...» розповіла одна із її авторів, головний бібліотекар відділу краєзнавства «Одесика» Тетяна Іванова (див. нижче). В експозиції представлені прижиттєві видання письменника, у тому числі з періодики. Доповнюють виставку графічні та живописні зображення Шеренгового за авторства Григорія і Світлани Крижевських та Геннадія Гармидера.

Презентація виставки переросла в імпровізований день пам’яті видатного митця. Підвищено емоційне забарвлення захід набув завдяки тому, що більшість виступаючих особисто були знайомі з Олексою Шеренговим, любили його як людину, захоплювалися його словом.

«Це була радісна, світла людина. Олекса Гнатович для нас був більше, ніж читач. Його ми знали як друга, активного учасника виставки-форуму «Українська книга на Одещині», - нагадала генеральний директор ОННБ Ольга Ботушанська. «Він пройшов нелегкий шлях до читача, адже творив письменник під пресингом цензури і заборон. Обдарована, різностороння людина - Олекса Шеренговий водночас був надзвичайно скромним, навіть применшував свою роль, тож дуже добре, що у цей знаменний день ми зібралися вшанувати його світлу пам’ять. Звертаюся до молоді: читайте твори письменника, бо його українська мова чиста, джерельна. Через душу автора ви пізнаєте душу українського народу», - наголосила Ольга Федорівна.

Ведуча заходу Тамара Кухарук представила й інших учасників дійства. Своїми спогадами про колегу поділилися представники НСПУ Дмитро Шупта та Андрій Євса. Останній, зокрема, розповів про перебіг своєї роботи над перекладом українською мовою прозового твору Шеренгового «Ти мене чуєш, Ганно?..», розміщеного свого часу в білоруському альманасі (оскільки оригінал було втрачено).

Про обставини знайомства з Олексою Шеренговим Григорія та Світлани Крижевських, а також Геннадія Гармидера – автора ілюстрацій до творів прозаїка, згадувала Світлана Крижевська. Через різні життєві ситуації художник живописала словом образ письменника, акцентуючи увагу як на зовнішності молодого легеня, так і його складному «вибуховому» характері, ексцентричності натури, якостях людини-правдолюбця, що не терпить фальші та нещирості.

Проникливо і поетично згадувала письменника філолог за освітою, завідувачка сектору «Закордонне українство» Ганна Єфимова. Її виступ підкупав схвильованим, я б сказав ідеалістичним сприйняттям особи й творчості Шеренгового-поета, відчуттям його духовної, майже фізичної присутності серед нині сущих. Без перебільшення, це той випадок, коли завдяки пам’яті й глибині духовного переживання людина вивищується над часом і стає йому не підвладна.

«…Я – філолог, - наголосила виступаюча, - і у мене завжди є певний мовний ряд: Шеренговий, шеренга... яка шеренга?.. В якій шерензі стоїть пан Олекса? Мені здається, що та шеренга, коли рахувати його велику синівську любов до України, його чисту совість і нічим на заплямоване сумління; коли рахувати високий патріотичний поетичний дух – та шеренга почалася тоді, коли почалося українське відродження. Та шеренга йде від тих, кого розстрілювали, втоптували в багнюку, кого зараз піднімають з могил; йде та шеренга від сумних зіниць Василя Стуса, від блакитних очей і ясного чола Василя Симоненка, від живої, щирої пісні Володі Івасюка, від палаючого серця Алли Горської. Ця шеренга йде до Олекси Шеренгового, він стоїть у ній, – і дасть Бог, у цій шерензі він стоятиме довіку...» Тим більше прикро усвідомлювати, що сьогодні навіть люди із вищою гуманітарною освітою далеко не усі знають це яскраве літературне ім’я.

Із почуттям законної гордості гість бібліотеки, доцент кафедри української літератури ОНУ ім. І.І. Мечникова Оксана Шупта-В`язовська нагадала про те, що Олекса Шеренговий був вихованцем саме філологічного факультету університету, який дав українській культурі такі знакові постаті як Володимир Яворівський, лауреата Національної премії ім. Т.Г. Шевченка поета Тараса Федюка та інших глибоко індивідуальних творчих особистостей. «Якщо ми думаємо, що нині митці отримали творчу свободу, то ми помиляємося. Немає абсолютно ідеального часу для творчості, - констатувала філолог. – Кожен час по своєму стриножує творчу індивідуальність. У наш час – це відсутність коштів на видання та інші обставини, у радянський період – партійний диктат і усевладність цензури».

Приємно було бачити молоді, зацікавлені обличчя восьмикласників одеської ЗОШ № 121 - закладу, де вивчається творчість Олекси Шеренгового. Ці просвітлені, розумні й шляхетні юні обличчя вселяють надію, що животворне слово про талановиту людину дійшло до їхньої свідомості, що пам'ять про письменника житиме в умах і серцях наступних поколінь.

Учні школи № 121 біля експонатів книжкової виставки

«Відкриваю очі книзі в світлу днину…»

Олекса Шеренговий народився 1943 р. в с. Зозів на Вінниччині в сім’ї колгоспника. В 1972 році закінчив філологічний факультет Одеського державного університету ім. І.І.Мечникова.

Працював редактором на Одеській телестудії, кореспондентом на радіо, відповідальним секретарем Одеської СПУ, три роки редактором у видавництві «Маяк». Був сценаристом на Одеській кіностудії за його сценаріями створені художні фільми «Тризна», «Блукаючі зірки» та двосерійний художній фільм «Золоте весілля»,який був відзначений премією на Торонтському фестивалі. У 2001 році за роман «Рейс» Олексу Шеренгового було відзначено званням лауреата Державної літературної премії імені Олеся Гончара.

Книжково-ілюстративна виставка присвячена пам’яті відомого письменника, журналіста, почесного читача та друга бібліотеки. Виставка відкриває доробок автора – це «Пташиний переліт» (1967), «Золоте весілля» (1973), «Татарбунари» (1974), «Повінь у вересні» (1978), «Гавань долі твоєї» (1980), «Монолог для слідчого» (1980), «Енергія» (у співавторстві, 1981), «Батько» (1982), «Хліб на долоні» (1984); «Рейс» (2000), «Мій молитвослов» (2003).

Окремий розділ висвітлює його перші публікації у журналах «Горизонт» (1966, 1978, 1982, 1983), «Жовтень» (1967, 1968, 1976), та газетах «Друг читача» (1967), «Чорноморська комуна» (1971), «Комсомольська іскра» (1984), «Вечерняя Одесса» (1993) та інших одеських періодичних виданнях. А також на виставці знайшли місце рецензії та відгуки на твори Олекси Шеренгового.

Його творчий шлях розкривають представлені на виставці щорічні бібліографічні покажчики «Одеська письменницька організація» (1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 рр.). Покажчики включають окремі видання, публікації у газетах та літературу про письменників ‑ членів Національної спілки письменників України. О.Г.Шеренговий був членом Національної спілки письменників України з 1971 року.

Прикрасою виставки стали роботи – харизматичні портрети Олекси Шеренгового, написані відомою в Одесі мистецькою родиною Крижевських, Світланою та Григорієм, а також чоловіком Світлани – Геннадієм Гармидером. Світлана Крижевська живописець, член Національної спілки художників України; викладає на художньо-графічному факультеті ПНПУ ім. К.Д.Ушинського. Працює в жанрах портрета, пейзажу і натюрморту.

Запрошуємо до Одеської національної наукової бібліотеки ім. М.Горького переглянути книжково-ілюстративну виставку, яка буде експонуватися по 20 березня 2013 року.

Виставку підготували співробітники відділу краєзнавства «Одесика», головний бібліотекар Т.М.Іванова та провідний бібліотекар Л.В.Вукович.

ФОТОРЕПОРТАЖ

Заслужений працівник культури України Ольга Ботушанська

Письменники Дмитро Шупта і Андрій Євса

Художник Світлана Крижевська (справа). Григорій Крижевський. Портрет Олекси Шеренгового

Промовець Ганна Єфимова

Оксана Шупта-В`язовська

 

 

Створено: 18.03.2013
Переглядів: 2860



© 2019 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.