Шевченківські читання - 2013

Традиційні Шевченківські читання, що відбулися в Бібліотеці 6 березня, були присвячені 199-річчю від дня народження Кобзаря. Вони мали ту особливість, що ключовими учасниками заходу були представники переважно творчих професій: художники, скульптори, артисти, краєзнавці. Вид їхньої діяльності в образній формі акумулював значний обсяг інформації про творчість і особу Тараса Шевченка. Серед слухачів студенти Одеського аграрного університету, читачі бібліотеки.

Зліва-направо учасники читань:  Ольга Бельницька, Ольга Ботушанська, Олексій Копйов, Світлана Крижевська

Ведуча Тамара Кухарук представила учасників заходу, серед яких відомий скульптор, заслужений художник України Олексій Копйов, живописець, викладач ПНПУ ім. К.Д.Ушинського Світлана Крижевська, актор Одеської обласної філармонії Лариса Хонич, краєзнавець і колекціонер Тарас Максим`юк, викладачі Одеського аграрного університету Олена Коваленко та Олена Ніколюк.

Співає Павло Ровенко

Читанням передувала невеличка концертна програма – сольний виступ лауреата міжнародного конкурсу 2011 р., нині дипломника Одеської національної музичної академії ім. А. Нежданової Павла Ровенка (клас проф. Ніни Морозевич). У виконанні уродженця Великомихайлівщини прозвучала пісня на слова Т.Г. Шевченка «Бандуристе, орле сизий», а також широко відомі твори - «За байраком байрак», присвячена героям Крут та «Наливаймо, браття…» (улюблена пісня великого Кобзаря). Гра і спів Павла зачарували присутніх глибиною і соковитістю баритонального голосу соліста, багатством відтворених інтонацій, а також використанням різноманітних виражальних засобів гри на бандурі, технічною досконалістю. Згаданий артист (що поєднує у собі народну музикальну стихію і академічну довершеність співу), для більшості присутніх став справжнім відкриттям.

З вітальним словом до учасників звернулася генеральний директор ОННБ, заслужений працівник культури України Ольга Ботушанська. Вона відзначила, що тривалий час, особливо в умовах української бездержавності, особа Тараса Шевченка була своєрідною візиткою України в світі. Але й сьогодні, цитуючи нашого сучасного генія поетесу Ліну Костенко, Шевченко є для нас «совість і закон». Генеральний директор подякувала усім учасникам читань за багаторічну співпрацю з бібліотекою.

Лариса Хонич

Про свій шлях до української мови та особи й творчості Тараса Шевченка розповіла Лариса Хонич. Як особистість і художник слова вона формувалася переважно в лоні російської культури. За словами читця, в умовах тоді радянської школи поета представляли однобічно, як революціонера, і ставлення до нього було поверховим. Геній Шевченка їй відкрила повість російського письменника Костянтина Паустовського. Артистка продекламувала фрагмент літературної композиції про долю Тараса Григоровича, побудовану як на основі повісті російського прозаїка, так і щоденникових записах та прозі Шевченка. Виступ відомої артистки – це приклад того, як можна заволодіти увагою слухача без наочності, винятково інтонаційним багатством та схвильованістю актора, розбудивши тим самим нашу уяву.

Інший чільний учасник читань Олексій Копйов є автором пам’ятників Тарасу Григоровичу Шевченку в Білгород-Дністровську та Роздільній, а також барельєфного зображення для інтер’єру ОННБ. «У процесі роботи над скульптурним образом доводиться багато перечитувати про особу зображуваного, пройнятися його духом. Мені хотілося, - зазначив скульптор, - передати Шевченка не в традиційному радянському кліше як бунтаря, гнівного революціонера та борця з тиранією, але, перш за все, як митця, чия творчість йде з глибин його єства, створити ліричний образ. У моїй інтерпретації Шевченко поклав руку на серце і звертається до свого народу.... Мій образ поета сповідальний і світлий».

Під час читань присутні мали змогу оглянути невеличку камерну ретроспективу творів живописця Світлани Крижевської – «Село на нашій Україні – неначе писанка село…», створених свого часу на пленерах по Шевченкових місцях, переважно на Чернігівщині. У цих краях були маєтки Тарнавських, Лизогубів, Кейкуатових, де гостював тоді молодий випускник Петербурзької академії. Там були створені першокласні портрети окремих представників згаданих дворянських родин.

На окремих пейзажних полотнах Крижевської, написаних кілька десятиліть тому, ще можна бачити типові селянські оселі ХІХ ст. Світлана Григорівна зуміла донести молодіжній аудиторії і своє захоплення українською природою, нашим побутом і традиціями та особою Шевченка. Мистецтво її, водночас, має спонтанно-лінеарне та колористично енергетичне вираження і проникнуте захоплюючою щирістю.

Тарас Максимюк і ведуча Тамара Кухарук

Ще одна змістовна виставка – Шевченкіана в листівках Тараса Максим`юка. Загальновідомо, що Тарас Шевченко в Одесі не бував, але його ім’я пов’язане з культурою міста. Шевченко, як зазначив Тарас Максим`юк, серед університетських міст України розглядав Одесу як одне із можливих місць свого постійного осідку після заслання. В Одесі свого часу жили і листувалися з опальним поетом Андрій Лизогуб і княжна Варвара Рєпніна, тут писалися і видавалися твори, присвячені Шевченку. Зокрема на виставці представлені ноти пісні «За сонцем хмаронька пливе» (муз. М.Кропивницького), що видані в Одесі. У нашому місті була написана музика Дмитром Крижанівським на безсмертні Шевченкові слова – «Реве та стогне Дніпр широкий», який по суті є неофіційним національним гімном. Тут народився й перший музичний твір – «Полонез», створений на пам'ять про Тараса Григоровича і виданий у рік його смерті у вересні 1861 р., щоправда в Москві, а за два десятиліття – і в Одесі.

Експонати виставки з колекції Т.І. Максим`юка

Тарас Максим`юк ознайомив присутніх із першими двома томами «Шевченківської енциклопедії» - унікального минулорічного видання, яке передбачає в перспективі шість томів, і готується з нагоди 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря. В Одесі це чи не перший примірник нової енциклопедії. Зазначимо, що до цього часу був виданий лише словник Т.Г.Шевченка, хоча ідея видати енциклопедію, як зазначив виступаючий, з’явилася ще у 1960-і рр. у зв’язку з відзначенням 150-річчя нашого пророка. Однак тоді союзне керівництво не дозволило, бо, мовляв, ще не видана Пушкінська енциклопедія. Серед авторів статей Шевченківської енциклопедії і колишній завідувач редакційного відділу бібліотеки Григорій Дем’янович Зленко, який написав для фундаментального видання 647 статей.

Експонати книжкових виставок «Весна в Україні починається Шевченком» та «Мистецькі обрії Т.Г. Шевченка»

Під час читань