80-річчя Великої Трагедії: Голодомор 1932-1933 рр. в Україні

Про внесок української діаспори у висвітлення правди про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні знайомить читачів сектор «Закордонне українство». Розповідає завідувач сектору, заслужений працівник культури України Ганна Єфимова.

Чи можливе? Чи таке можливе ?!

Чи колись повірить чоловік:

Щоб родючі українські ниви

Народили 33-й рік?..

У цьому році минає 80 років від жахливих подій на Україні – подій, що своєю жорстокістю і звіринністю в людській подобі не знаходять прикладу в історії людства. В ці роки винищено понад 7 мільйонів українського народу, які загинули в страшних голодових муках, шляхом навмисно влаштованого голоду в Україні. Цей голодомор 1932-1933 рр. –«неопалима купина» українського народу – кущ, який ніколи не перестає горіти, рана, що ніколи не загоюється. З кожною жалібною річницею ця рана відновлюється й з’являється все нові і нові документальні спогади свідків тих жорстоких подій, появляються прозові й віршовані твори, які змальовують ті жахіття, що прийшлось пережити  нашому народові на своїх рідних землях. З їхніх сторінок 7 мільйонів українських душ кличуть до кожної людини словами поета Юрія Клена: 

«Це Я, душа твоя забута,

В стальні я обручі закута.

О, відкопай і відчини

Чавуну покришку труни!»

Сектор «Закордонне українство» Одеської національної наукової бібліотеки імені М. Горького зібрав у своєму фонді багато документів, які висвітлюють історію України, починаючи з її праісторії і до сьогодення. Цінність цих книжок і періодичних видань у тому, що вони розповідають про такі сторінки нашої історії, яких не торкались вітчизняні історики, письменники, поети. Якщо ж вони торкались цих сторінок, то кінчали своє життя у нестерпних муках, затавровані та закатовані тоталітарним режимом.

Тим цінніше для нас кожна книжка, кожен журнал, кожна газета, які були подаровані бібліотеці Канадійським Товариством приятелів України, завдяки яким було відкрито Канадійсько-Український бібліотечний центр, який через 15 років свого існування став сектором «Закордонне українство» в межах відділу обслуговування користувачів бібліотеки.

І сьогодні, у вісімдесяту річницю найбільшого в історії людства штучного голодомору, ми хочемо ознайомити користувачів бібліотеки з тими документами, які, написані  щирими українцями і надруковані за межами нашої країни в усіх кінцях світу, розповідають страшну правду про голодомор 1932-1933-х років ХХ століття.

Перші книги з’явились у 1952 – 1953 роках. Одна з них – книга Дмитра Соловія «Стежка на Голготу: винищення в Україні мільйонів людей терором та штучним голодом у 1929-1933 роках», з переднім словом Матвія Стахіва, видана у Нью-Йорку, Детройті та Скрентоні у друкарні «Народної Волі» в 1952 році.

Дмитро Соловій – перший дослідник мільйонного народовбивства, який науково передав нам не лише точний образ голоду в одній сільській раді на Полтавщині з усіма найменшими подробицями, але й при тому він зафіксував у письмовій формі душевні переживання усіх осіб цієї історичної драми.

Праця Дмитра Соловія – це єдиний такого роду історичний документ. Його великою заслугою є не лише те, що він зберіг його для історії, а й те, що він дав приклад, як треба збирати і зберігати історичні матеріали, які пропадають разом з послабленням людської пам’яті і відходять зовсім із закінченням життя колишніх живих свідків цієї драми.

Дуже цікавою є книга Михайла Вербицького «Найбільший злочин Кремля: запланований         штучний голод в Україні 1932-1933 років: фактичний матеріал зібрано серед членів ДОБРУС’у у В. Британії – живих свідків голоду».

Книга видана у Лондоні Демократичним Об’єднанням Бувших Репресованих Українців Совєтами у 1952 році.

Вона подає в загальних рисах, коротко, огляд трьох епох в Україні: військового комунізму, НЕПу і особливо розкуркулення та колективізації з голодом 1933 року. Книжка написана в’язнями совєтських концтаборів, розкуркуленими і переслідуваними з України. Вона не претендує ні на повноту, ні на вичерпання теми, але все, що написано в ній, – правда, бо всі свідки, а також дійові особи на час написання книги були ще живими.

У 1953 році в Лондоні засобами Спілки Української Молоді і Комітетів Осередків з Болтону, Брадфорду, Галіфаксу, Бері, Рочдейлу, Лондону, Ковентри, Сток – он – Тренту, Мідлетону і Гуддерсфілду була видана книга Олекси Воропая «В дев’ятім крузі…». Їй передують слова Юрія Клена : «Останній в пеклі круг – девятий круг…»

Автор книги схиляє чоло перед могилами мільйонів мучеників, що були замордовані комуністичною Москвою найстрашнішою голодною смертю в 1933 році. Він розповідає про те, що він бачив власними очима, коли працював агрономом Укладівської МТС на Вінниччині, понад річкою Бугом. Оповідання про голод у селах Одещини і Вінниччини він записував від селян ще по свіжих слідах на Україні, а потім – на еміграції, у переходовому таборі міста Мінстер (Німеччина) у 1948 році. Саме він написав про голод у селах, де родився і жив ще хлопцем наш Великий Тарас…

У 1953 році в двох великих містах одночасно вийшла друком книга Олени Звичайної «Миргородський ярмарок»: у Мюнхені – накладом Ліги Українських Політичних в’язнів, у Вінніпезі – накладом видавничої спілки «Тризуб». Своєю назвою і початком вона ніби перегукується з великим Гоголем та його «Сорочинським ярмарком», але лише цим…Авторка присвячує свій твір «мільйонам українців, що впали жертвами штучного голоду, організованого в Україні Москвою 1932-1933 роках». На відміну від пишного гоголівського ярмарку, де буяють кольори, пахощі, рікою ллється щасливий гомін людей, які привезли на продаж щедрі дари української землі, на миргородському ярмарку цілими рядами не сидять, а лежать знесилені від голоду люди, які за шматок хліба ладні віддати вишивану сорочку, плахту, килим – все те, що прикрашало хату в спокійному родинному житті…І стоїть над ярмарком моторошна тиша… 

Шістдесяті роки знайомлять нас з трьома книжками про голодомор:

– Василь Гришко. Москва сльозам не вірить: трагедія України 1933 року з перспективи 30-річчя (1933-1963). – Нью-Йорк : Видання ДОБРУС’у в США, 1963. – 67 с.;

Див. в електрон. каталозі

- Комар Антон. Наша валка: голод в Україні 193201933. – Торонто, Канада: Накладом автора, 1966 р. –32с.

Див. в електрон. каталозі

- Галій Микола. Організований  голод в Україні 1932 - 1933. – Чікаго; Нью – Йорк : Український публіцистично - науковий інститут, 1968 р. – 40  с.

Див. в електрон. каталозі

Ці видання розповідають про те, що навіть через 30 років після голодомору, а також після «розвінчання» Сталіна, в УРСР заборонено було згадувати і писати про тодішній голод. Через те молоде покоління мало що знало про брутальну розправу червоно-фашистської Москви з українським народом. Викриваючи злочини періоду «культу особи», М. Хрущов ані словом не згадав про голод 1932-1933 років – той найбільший злочин московських партійних убивців, як не скасував насильств сталінсько-московських гнобителів над українською культурою, зокрема мовою, наукою, освітою.

І тому українська політична еміграція вважала своїм святим обов’язком вшанувати пам’ять померлих з голоду і винести страшну правду про голод на люди, на суд всього світу.

В 70-х роках у Нью-Йорку накладом Петра Страдника вийшла книга «Правда про совєтську владу в Україні», з такою присвятою автора : «У 40-річчя штучного голоду 1932-1933 років та у 45-річчя примусової колективізації сільського господарства 1928-1932 років в Україні».

Книга була надрукована у 1972 році, а у 1978 році видавництвом ДОБРУС – СУЖЕРО у Нью-Йорку – Торонто вийшла друком книга Василя Гришка «Український «голокост», 1933». Це видання цінне ще й тому, що подає вибрану бібліографію матеріалів, які стосуються української трагедії 1933 року, яка криється в книжкових та періодичних публікаціях.

Досить подивитись на обкладинки цих двох книжок, щоб зрозуміти весь жах того, про що вони розповідають : на одній з них – селянин тримається за чепіги плуга, в який замість худоби впряжені чоловік, жінка та дитина, а поле всіяне кістками та черепами людей; на другій – кістяк жінки, яка притискає до грудей кістяк дитини…

Цілу низку книжок про голодомор подає діаспора у 80-х роках:

- Макогон Павло. Свідок:спогади про голод 33-го року. – Торонто: Anabasis magazine, 1983. – 89 с.

- Гришко Василь. Замах на життя нації: зведений текст доповідей, виголошених на відзначення 50-річчя трагедії України 1933 р. в Рочестері, Нью-Йорк, та в оселі «Київ» (Торонто, Канада) 12 червня та 3 липня 1983 р. – Детройт: Видання Фундації ім.. І.П. Багряного, 1983. – 28с.

Див. в електрон. каталозі

- Dushnyck Walter. 50 years ago: the famine holocaust in Ukraine: terror and human misery as instruments of Soviet Russian imperialism.- New York; Toronto: World congress of free Ukrainians, 1983. – 56 p.

- Oleskiv Stephen. The agony of a nation: the great man-made famine in Ukraine 1932-1933. – London: The National Committee to Commemorate the 50-th Anniversary of the Artificial Famine in Ukraine 1932-1933, 1983. - 72 c.

- Ярмусь Степан. Голод в Україні (1932-33): чому? : спроба богословського насвітлення цієї трагедії – Вінніпег : видання Консисторії УГПЦеркви в Канаді, 1983. – 37 с.

Див. в електрон. каталозі

- Хвощовий М. 50-річчя трагічного голоду в Україні. – Вінніпег : [Б. в.], 1983. – 15 с.

Див. в електрон. каталозі

- Голод на Україні, 1932 – 1933 : вибрані статті / упоряд. Н. Каратницька. – Мюнхен : Мюнхен : Сучасність, 1985. – 143 с.

Див. в електрон. каталозі

- Марунчак М. Нація в боротьбі за своє існування 1932 і 1933 в Україні і діаспорі. – Вінніпег : Українська Вільна Академія Наук в Канаді, 1985. – 144 с.

Див. в електрон. каталозі

- Великий голод в Україні 1932 – 1933 : збірник свідчень, спогадів, доповідей та статей, виголошених  та друкованих у пресі в 1983 році на відзначення 50-ліття голоду в Україні в 1932-33 роках. – Торонто : Укр. православне Братство св. Володимира, 1988. – 162 с.

Див. в електрон. каталозі

- Pigido – Pravoberezhny. The Stalin famine : Ukraine in the year 1933. – London : Published by the Ukrainian Youth Association in Great Britain, [Б. р.]. – 72 с.

Одним з найцінніших видань діаспори є книга Сенишин Галини «Бібліографія голоду в Україні 1932-1933», надрукована в Монреалі у 1983 р. Вона вміщує більш як 100 описів документальних творів, коло ста белетристичних творів прозових, 20 творів віршованих, коло ста англомовних творів, а також опис творів про голодомор, вміщених в альманахах, календарях, відозвах, зверненнях, заявах, журналах і газетах.

Кожна з названих книжок, які представлені на книжково-ілюстративній виставці сектору «Закордонне українство», не має ціни. До наших днів долинає біль і невимовний жаль за тими людьми, яких скосила жахлива коса сталінщини. Продовжується написання статей, спогадів про голодомор. Такими є книга
- Веселова О. М., Марочко В.І., Мовчан О.М. «Голодомори в Україні (1921-1923, 1932-1933, 1946-1947) : злочини проти народу». – Київ; Нью-Йорк : видавництво М. П. Коць, 2000. – 274 с.;

Див. в електрон. каталозі

- книга «Голод – геноцид 1933 року в Україні : історико – політологічний аналіз соціально – демографічних та морально – психологічних наслідків» : міжнародна науково-теоретична конференція (Київ, 28 листопада 1998 р.) : матеріали. – Київ; Нью-Йорк: видавництво М.П. Коць, 2000. – 534 с.;

Див. в електрон. каталозі

- книга «Геноцид українського народу : історична пам’ять та політико-правова оцінка : міжнародна науково-теоретична конференція» (Київ, 25 листопада 2000 р.: матеріали), 2003. – 595 с.

Див. в електрон. каталозі

Видання цих книг фінансував М. П. Коць – член Ради Асоціації дослідників голодоморів в Україні, представник Ради Асоціації у США (діаспора).

За душі тих, хто загинув в страшні часи голодомору, моляться віряни усього світу. 9 жовтня 1983 р. на площі Манітобської легістратури у Вінніпезі відбулась панахида за спокій душ замучених голодом в 1932 – 1933 р. з приводу відзначення трагічних роковин – 50-річчя голодомору в Україні в час ХІV Конгресу Комітету Українців Канади. Текст цієї панахиди надрукований з благословення Церковних Проводів накладом Вінніпезького відділу Комітету Українців Канади.

Створено: 16.11.2012
Переглядів: 5453



© 2019 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.