Микола Сенченко. Моє бібліотечне життя. Презентація
24-26 травня 2012 року в Одеській національній науковій бібліотеці імені М.Горького відбулася ХІІІ Всеукраїнська виставка-форум “Українська книга на Одещині”. Знаковим є те, що саме бібліотека, як широкий і різнобарвний простір соціокультурного життя, вже вкотре збирає кращі вітчизняні видавництва, представляє їх продукцію, розглядає актуальні проблеми книжкового світу та загального соціокультурного життя країни.
Бібліотека як установа і культурно-освітній заклад не стоїть на місці, а розвивається, вирішує дуже складні проблеми у пошуках шляхів удосконалення роботи задля забезпечення духовних та інформаційних потреб населення.
Яким чином це відбувається? Яка бібліотека потрібна суспільству сьогодні?
Над цим запрошує поміркувати книга відомого автора, директора Книжкової палати України ім. І.Федорова, доктора технічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, - Миколи Івановича Сенченка - «Центральна наукова бібліотека АН УРСР у пошуках досконалості 1985 – 1992. Моє бібліотечне життя” (К., 2011).
Вітання від генерального директора Ольги Ботушанської. Слово має автор, Микола Сенченко.
Презентація книги відбулася 25 травня 2012 року в ОННБ імені М. Горького під час роботи згадуваної виставки-форуму. Книга М.І. Сенченка значною мірою автобіографічна і відображає реалії через призму власного бачення. Це не тільки погляд людини принципової, яка у професійній діяльності бачить сенс свого життя, але й особи, що прагне до встановлення соціальної гармонії.
Високу оцінку книзі Миколи Сенченка у своєму вступному слові дала генеральний директор ОННБ імені М.Горького Ольга Ботушанська: - Для мене це настільна книга, своєрідний підручник у якому я знаходжу відповіді на питання, пов’язані з моєю професійною діяльністю. Це дійсно праця людини, яка душею віддана бібліотеці.
Не секрет, що сьогодні у нашому суспільстві є вияви неприхованої агресії, і бібліотека останнім часом стає об’єктом обструкції певних політичних сил. Це прикро, адже відстоювання свого достойного і належного місця у суспільстві забирає у нас багато душевних сил. Нам потрібно більше говорити загалу, і владі зокрема, що таке бібліотека, яка її місія у суспільстві, щоб ні у кого не виникло думки, що це якийсь рудимент минулого. Адже є частина керівництва на усіх рівнях, які виношують плани скорочення бібліотечної мережі у країні.
… Хочу ще раз подякувати Миколі Івановичу: ви підготували чудову книгу, я б сказала, посібник, у викладі якого ми відчуваємо велику повагу до бібліотечної професії.
Під час презентації. Зліва-направо: Дмитро Флоров, Ольга Ботушанська,Микола Сенченко та ведуча Тамара Кухарук
Про обставини написання нової книги, розповів автор.
Микола Сенченко: - Історія появи цієї книги наступна. Я підготував до друку дві книги – “Тотальна дезінформація людства” і російськомовну «Почему Венеция уйдет под воду». Зазначу, що випустивши і реалізувавши книги, отримані кошти вкладаю у новий проект. Однак, після зустрічі зі своєю колишньою заступницею Маргаритою Семенівною Ракушиною, яка нагадала про мою давню обіцянку написати книгу про бібліотеку Академії наук (яку очолював до 1992 року), я узявся до роботи над новою книгою. Перед тим прочитав книжку “Історія бібліотеки імені В. Вернадського”, яку написала теперішній директор Інституту рукописів цієї бібліотеки Дубровіна Любов Андріївна, член-кореспондент НАН. Однак, я звернув увагу на те, що там не видно людей. Ну, люди добрі, хто робить історію? Не приміщення і навіть не фонди… Тож я і вирішив написати про те, як, власне, я прийшов у бібліотеку...

На фото, під час презентації: Олександр Афонін, президент Асоціації книговидавців і книго розповсюджувачів, Галина Лазарева, директор Центральної міської бібліотечної системи для дітей Одеси та Дмитро Флоров, заступник начальника управління культури і туризму Одеської облдержадміністрації
Книга розповідає про кардинальні зміни у роботі Центральної наукової бібліотеки (ЦНБ) Академії наук УРСР, що має сьогодні назву Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. Події охоплюють досить складний період в історії нашої країни – 1985 – 1992 роки, - час руйнування колишньої політичної системи і перші кроки розбудови нової незалежної держави. Руйнації соціо-комунікативних систем, переоцінки певних духовних цінностей, переорієнтації суспільства, - все це не могло не віддзеркалитись на діяльності бібліотеки, тим більш Центральної наукової бібліотеки. Сьогодні цей досвід має багатомірну цінність: і як стратегія розвитку духовних засад в бурхливий, сповнений протиріччями період; і як історико-аналітичний огляд, де закладено основні напрямки роботи інформаційної структури національного рівня; і як , без перебільшення, подвиг бібліотекарів, які вистояли, відстояли і відродили - відбудували головну книжкову і наукову скарбницю країни, що входить до п’ятірки кращих бібліотек світу. Адже, щоб зберегти її , у 1989 році було збудовано найбільше на той час у Європі 27-поверхове приміщення Центральної наукової бібліотеки АН УРСР.

Експонати виставки творчого доробку М.І. Сенченка
Микола Іванович Сенченко очолював ЦНБ АН УРСР у 1985- 1992 роках. Саме йому належить ідея створення “сучасного бібліотечно-інформаційного комплексу, щоб ним могла пишатися держава”. Спираючись на порівняльну характеристику роботи бібліотеки Конгресу США, інших провідних бібліотек світу, М.І.Сенченко не тільки розробляє дивовижну стратегію розвитку і перебудови бібліотеки й бібліотечної роботи, але втілює в життя свій проект, яким є сьогодні складний і потужний комплекс – Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського.
Книга М.І.Сенченка порушує глобальну і досить резонансну проблему сьогодення – ставлення суспільства до бібліотеки, їхню взаємодію, яка є запорукою сталого розвитку країни. Автор підіймає на якісно новий щабель значення і роль бібліотеки в сучасному інформаційному, культурному і духовному житті суспільства.

Під час презентації у відділі рідкісних видань і рукописів
© 2025 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.