Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія

29 жовтня у рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої Першою леді України Оленою Зеленською, відбулася чергова зустріч із Юлією Єрмаковою, клінічною психологинею Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я» Одеської обласної ради, консультанткою Всеукраїнської програми «Ти як?».

Цього разу розмова була присвячена надзвичайно важливій та водночас чутливій темі – особливостям комунікації з військовослужбовцями, учасниками бойових дій та ветеранами війни.

Юлія Єрмакова наголосила, що розуміння базових психологічних потреб ветеранів, прояв емпатії, прийняття без осуду та коректне реагування на емоційні прояви є ключовими умовами ефективної та поважної взаємодії.

Людині з бойовим досвідом можуть бути притаманні:

• замкнутість, прагнення ізоляції від оточення;
• загострене почуття справедливості;
• труднощі в ухваленні рішень, концентрації уваги та запам’ятовуванні;
• бажання повернутися до військового життя.

Головне правило комунікації – спілкуватися з ветеранами так само, як і з будь-якою іншою людиною, не створюючи відчуття особливого ставлення чи жалю.

Поради для спілкування з ветеранами:

• не розпитувати, де і що людина пережила на війні;
• не перебивати, доки вона висловлює свою думку;
• не примушувати говорити про травматичний досвід;
• не казати: «пора забути» чи «час лікує»;
• не торкатися без дозволу, не обіймати;
• уникати різких рухів, шуму, підходів іззаду;
• не висловлювати оціночних суджень;
• не казати «я тебе розумію», якщо самі не маєте подібного досвіду;
• якщо не знаєте, як реагувати, можна щиро сказати: «Я не знаю, що тобі сказати, але я поруч, я з тобою».

Рекомендації для спілкування з ветеранами, які мають інвалідність:

• враховувати особливості та види інвалідності;
• зосереджуватися на особистості, темі розмови, а не на фізичних обмеженнях;
• підтримувати зоровий контакт, розташувавшись на одному рівні;
• не торкатися і не спиратися на крісло колісне;
• не виявляти надмірної уваги чи співчуття;
• не надавати допомогу без прохання або дозволу.

Зустріч стала черговим важливим кроком у формуванні чутливого, інформованого та емпатійного підходу до комунікації з людьми, які мають досвід війни, задля гідності, поваги та взаєморозуміння у громаді.