Медіакультура як безпека інформаційного простору. Частина 2. Інформаційний вплив та інформаційна безпека цифрового медіасередовища
Проблема маніпуляції свідомістю посідає важливе місце в сучасному науковому та суспільному дискурсі. Вона викликає підвищену увагу дослідників, журналістів, освітян, а також широкого кола користувачів інформаційного простору.
Наукове вивчення цього феномену розпочалося порівняно нещодавно й нині активно розвивається у межах соціальної психології, медіазнавства, політології та культурології. Актуальність теми зумовлена потребою усвідомлення механізмів впливу інформації на формування світогляду, поведінки та суспільних настроїв.
Пропонований дайджест статей з наукової періодики з фонду ОННБ допоможе користувачам ознайомитися з основними науковими підходами до вивчення маніпуляції свідомістю, її форм, методів і проявів у сучасному інформаційному середовищі. Матеріали будуть корисними дослідникам, викладачам, студентам та всім, хто цікавиться проблемами комунікації, медіакультури та психологічного впливу.
Частина 2. Інформаційний вплив та інформаційна безпека цифрового медіасередовища
Пуцята І. Інформаційний вплив телеконтенту на психіку глядачів у висвітленні російсько-української війни (на прикладі всеукраїнських каналів) / Ірина Пуцята // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Журналістика. – 2024. – № 2 (8). – С. 24-32 : іл. – Бібліогр.: 15 назв.
Анотація. Під час воєнних дій інформаційна безпека стає особливо важливою, оскільки неправильна чи помилкова інформація може призвести до паніки, впливати на хід подій, прискорювати внутрішню міграцію населення та негативно впливати на імідж вищого військово-політичного керівництва держави. Також вона може порушити довіру до політиків, їх заяв і повідомлень, що впливає на ведення бойових дій і завдає шкоду очікуваним результатам військового конфлікту. В повній мірі зазначене стосується і реакції глядачів на висвітлення подій війни вітчизняними телеканалами.
Статтю присвячено дослідженню інформаційного впливу телеконтенту на психіку глядача у висвітленні російсько-української війни (на прикладі всеукраїнських каналів). У ній доводиться, що телеканали, змушуючи глядачів стати віртуальними свідками подій війни, транслюють на них стрес, який часто може викликати психічну травму чи посттравматичний стресовий розлад.
Серед факторів, які посилюють травматичність матеріалів вітчизняних телевізійних каналів про війну з Росією, такі: показ людини «зненацька» у момент гострого горя або розпачу; демонстрація катувань, моральних і фізичних знущань; пряме або непряме виправдання дій агресора, показ його торжества й безкарності; акцент на невизначеності, абсурдності ситуації, на неорганізованості, хаотичності застосовуваних заходів; смакування жорстокості, приведення «кривавих» подробиць; невіра в майбутнє, зображення ситуації як безвихідної (будь-яке можливе рішення – трагедія).
Серед факторів, що послаблюють травматичність, такі: віра у майбутнє (орієнтація на подолання трагедії, ствердження можливостей кращого майбутнього); чітке моральне орієнтування глядачів, акцент на базових цінностях життя; приклади стійкості й мужності людей, що потрапили на війну, опис випадків активного опору; вираження підтримки ЗСУ; заклик до єднання всіх сил суспільства, показ солідарності людей усередині країни.
Ключові слова: телебачення, телеканали, новинний контент, глядачі, російсько-українська війна, бойові дії, якість інформації, інформаційний вплив, психологічні травми, інформаційна журналістика.
Чабаненко М. Поняття «новини» у сприйнятті українців під час війни / Мирослава Чабаненко // Український інформаційний простір. – 2023. – № 2 (12). – С. 108-123 : табл. – Бібліогр.: 15 назв.
Анотація. У статті розглянуто особливості сприйняття поняття «новини» в період війни. В результаті проведеного дослідження виявилося, що більше половини асоціативних реакцій відображали загальне уявлення про новини; значна частка відповідей мала нейтральні або збалансовані оцінки, реакції-«визначення», формальні ознаки новин, паралелі з журналістською професією, системою ЗМІ та засобами зв’язку. Менше ніж половина реакцій, зокрема щодо змісту новин, стосувалися суб’єктивних індивідуальних вражень, свідчили про небайдуже ставлення й часто були емоційно забарвленими. В другій частині було виділено три великі групи реакцій – позитивного та негативного спрямування, а також рефлексії, безпосередньо пов’язані з війною. Таким чином, підтверджено припущення про те, що домінування воєнної тематики в медіа позначилось на сприйнятті новин українцями. Це доводять насамперед болісні враження від новин, розхитані емоції та почуття, викликані інформацією ЗМІ. Незважаючи на це, на загал учасники опитування продемонстрували здатність до спокійного й раціонального осмислення всього, що стосується новин. Позитивне ставлення навіть переважає, що може свідчити про певний оптимізм у суспільстві та довіру до ЗМІ. Змальована структура асоціативного поля може бути уточнена в процесі подальших наукових розвідок; зокрема потребує додаткового вивчення питання впливу на відповіді учасників подібних експериментів панівних стереотипів і суспільних настроїв.
Ключові слова: медіа, медіааудиторія, інформаційні повідомлення, новини, якість інформації, асоціативні реакції, вплив засобів масової інформації, соціальні мережі, новинна журналістика.
Кучмій О. Використання соціальних медіа як інструменту сучасної гібридної війни / Олена Кучмій, Оксана Фролова // Acta de Historia & Politica. – 2023. – Special Issue. – С. 93-104. – Бібліогр.: 45 назв.
Анотація. Сучасна архітектура безпеки формується під впливом низки нових чинників і загроз, серед яких найбільш небезпечними виступають гібридні війни, важливою рисою яких є активне використання інформаційних методів протиборства, що передбачають ситуативне поєднання різних засобів ведення інформаційної війни, проведення інформаційно-психологічних операцій, здійснення пропагандистських кампаній, а також використання сучасних технологічних досягнень, зокрема, технологій штучного інтелекту, для здійснення масштабних атак, протистояти яким стає дедалі складніше. Найбільш динамічним простором протистояння акторів міжнародних відносин нині виступають соціальні медіа, що відкривають унікальні можливості для здійснення масштабних, комплексних, багатовимірних транскордонних кібернетичних та інформаційно-психологічних атак як на держави та державні інститути, так й на окремих осіб. До основних переваг використання соціальних медіа відноситься масштабність охоплення аудиторії, доступність, швидкість поширення інформації, анонімність, можливість обміну великими масивами даних, відсутність географічних або змістових обмежень.
Метою статті є дослідження теорії і практики використання соціальних медіа як ефективного інструменту гібридної війни у сучасному світі. Враховуючи актуальність цієї теми, у статті розглянуто основні характеристики соціальних медіа з позиції їх використання у гібридних війнах, проаналізовано найбільш поширені способи, методи і прийоми використання соціальних медіа у гібридному протиборстві, визначено специфіку застосування «соціальних кібератак», «астротурфінгу», інтернет-тролінгу. У науковій праці також представлено аналіз використання соціальних мереж і месенджерів у гібридній війні РФ проти України на прикладі YouTube та Telegram та показано, як російські пропагандистські ЗМІ використовують їх для збільшення аудиторії та спрощення донесення маніпулятивної та брехливої інформації до споживачів як у самій Росії, так і в Україні та світі.
Ключові слова: гібридні війни, російсько-українська війна, соціальні медіа, фейки, дезінформація, тролінг, пропагандистський контент.
Вплив алгоритмів рекомендацій соціальних мереж на формування інформаційних бульбашок під час кризових подій / М. В. Авраменко, Д. О. Авраменко, В. Ж. Богайчук, О. А. Темний // Вісн. Нац. ун-ту оборони України. – 2025. – № 1 (83). – С. 7-15. – Бібліогр.: 11 назв.
Анотація. Інформаційний вимір став невід`ємною складовою сучасних військових конфліктів, де цифрові технології та соціальні мережі відіграють визначальну роль у формуванні суспільного сприйняття подій. Російська агресія проти України продемонструвала, наскільки критичним є розуміння механізмів функціонування інформаційного простору та його впливу на перебіг конфлікту. Дослідження зосереджується на феномені інформаційних бульбашок, що виникають внаслідок роботи алгоритмів рекомендацій у соціальних мережах. Центральне місце у дослідженні займає аналіз когнітивних механізмів сприйняття інформації в умовах алгоритмічної фільтрації контенту. Результати дослідження мають прикладне значення для розробки ефективних механізмів забезпечення інформаційної стійкості суспільства в умовах війни.
Ключові слова: інформаційна боротьба, соціальні мережі, кризові події, життя в умовах війни, інформаційна безпека, медіаграмотність, цифрові технології.
Макарова М. В. Інструменти сприяння інформаційній безпеці в медіапросторі / Марія Володимирівна Макарова // Вісн. Кн. палати. – 2024. – № 8 (337). – С. 23-30. – Бібліогр.: 19 назв.
Анотація. У статті проаналізовано основні інструменти виявлення дезінформації, зокрема спеціальні застосунки, технології штучного інтелекту для перевірки контенту, які використовують у популярних соціальних мережах, як-от Facebook, Instagram тощо. Розглянуто можливості систем штучного інтелекту, котрі застосовують в Україні для моніторингу медіапростору та аналізу великого обсягу онлайн-публікацій.
Визначено найважливіші елементи протидії дезінформації, поміж яких розроблення й упровадження програм і проєктів розвитку медійної грамотності, залучення платформ соціальних медіа, міжнародна співпраця тощо. Увагу зосереджено насамперед на програмах міжнародної некомерційної організації IREX.
Проаналізовано основні технології та методи протидії дезінформації й деструктивній пропаганді. Наголошено на потребі зміцнення стійкості до російської дезінформації під час поточної війни та протистояння фейковим повідомленням у майбутньому.
Ключові слова: інформаційна безпека, медіапростір, соціальні мережі, дезінформація, фейки, штучний інтелект (ШІ).
Константінов Ю. Л. Симптоматика культурної деградації у ситуації війни / Юрій Леонідович Константінов // Humanities Studies. – 2025. – Вип. 22 (99). – С. 42-48. – Бібліогр.: 13 назв.
Анотація. У статті здійснено філософсько-антропологічний аналіз культурної деградації та культурної стабілізації в умовах війни. В ході дослідження було з’ясовано, що симптоми культурної деградації наявні як на матеріальному, так і на духовному рівні культури. Виявлено такі ознаки: знищення культурної спадщини через руйнування музеїв, пам’яток архітектури, символіки культури; в силу економічних проблем в країні, підтримка мистецтва і культури стає другорядною, також можна відзначити певну інформаційну і комунікативну спрощеність культурних смислів, бо досить часто поверхові патріотичні меседжі замінюють глибину рефлективності культурного процесу, а також відбувається спотворення реальності та підміна справжніх смислів міфологемами. Доведено, що в ситуації культурного вакууму, наративи стають потужним інструментом управління свідомістю людини. Цим визначається актуальність цієї теми та необхідність виявлення симптоматики культурної деградації для розробки дієвої програми культурного опору. В результаті комплексного аналізу симптоматики культурної деградації було виявлено її причини, ризики та патологічні наслідки у сучасному суспільстві. Доведено, що прояви культурної деградації мають багатовимірний характер і відображають інволюційні процеси в суспільстві. Проаналізовано феномен формування нової культури, зосередженої на воєнній тематиці, яка часто набуває деградаційних ознак через пропагандистські цілі. З’ясовано, що найбільш уразливими і відкритими для проникнення й трансляції ворожих наративів є медіапростір, який перевантажений низькопробним контентом, що призводить до інформаційного спрощення, як наслідок, до придушення кричного мислення, що в свою чергу робить людину нездатною відрізняти справжні смисли від їх сурогатів. Розглянуто причинно-наслідкові зв’язки, що сприяють виникненню таких явищ. Це дозволяє віднайти оптимальні шляхи та способи збереження культурної цілісності в надскладних умовах та виявити дестабілізуючі чинники. Доведено, що одночасно з деградацією відбувається й протилежний процес – поява нових культурних форм як відображення філософії ненасильницького спротиву. Визначено можливості сучасного суспільства щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного захисту. Результати досліджень можуть бути використані для розробки стратегій захисту культури, спрямованих на мінімізацію ризиків культурних втрат у майбутньому.
Ключові слова: людина, медіапростір, кінематограф, комунікація, культурний опір, агресія, війни, культура, деградація, маніпуляції.
Токарська А. Інтеракції ненависті як елемент інформаційної війни та насильства / Антоніна Токарська // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. – 2021. – Vol. 8, № 4 (32). – С. 32-36. – Бібліогр.: 9 назв.
Анотація. За лексемами агресії та нетолерантності постає воля комунікантів і «своє» розуміння моральних цінностей і принципів, як і поняття свободи спілкування та справедливості. Рівень свідомості реципієнта, мовця - неоднаковий: він регулює максималізацію або мінімалізацію добору комунікативних засобів. Максимальний рівень некоректності висловлювань у соціальних мережах подекуди сягає правопорушень адміністративного характеру. Окремо зауважено про технологію впливу на масову свідомість спеціально сформованих агентів – ботоферм, які продукують у кожній обговорюваній темі агресивні реакції спротиву на певні пропозиції позитиву у суспільному житті. Основна мета такого інформаційного продукту – маніпуляції свідомістю суб'єкта, переорієнтування його на несприйняття будь-яких державницьких ідей, спроба схилити населення до недовіри до держави, зруйнувати феномен коректності у взаємодії «населення – влада», посіяти незадоволеність, розвинути невпевненість. Руйнівна конфліктність і відверте протиборство особливо агресивно вербально реалізовується у війні РФ в Україні, а також у піднятих проблемах історичної проблематики – приналежність Україні територій (Крим, Донбас), її культурно-історичних артефактів, мови та її національних особливостей тисячолітнього походження. Актуалізується «імператив толерантності» в теоретичній сфері, виховній і просвітницькій. Важлива нормалізація розгляду справ, які стосуються образ.
Ключові слова: інформаційні війни, інтеракції, ненависть, мова ненависті, агресія, маніпулювання свідомістю, операції впливу, соціальні комунікації.
Овсянко О. Дезінформація VS. Неправдива інформація: аналіз іноземного медіаконтенту / Олена Овсянко, Антоніна Прокопенко, Олеся Єгорова // Філологічні трактати. – 2024. – Т. 16, № 2. – С. 103-113 : іл. – Бібліогр.: 27 назв.
Анотація. У статті здійснюється теоретичний і практичний аналіз розмежування двох важливих понять – «дезінформація» та «неправдива інформація» у контексті сучасних інформаційних потоків. Актуальність дослідження обумовлена зростанням маніпулятивного впливу фейкових новин на суспільство під час політичних криз, пандемії COVID-19 та російсько-української війни. У статті представлено результати вивчення західних та українських підходів до розмежування цих понять, досліджено їх вплив на суспільну свідомість і роль у сучасних інформаційних війнах. Стаття спирається на праці західних та вітчизняних науковців, зокрема щодо маніпуляцій та дезінформації в іноземному медіапросторі. Наводяться приклади впливу на сприйняття суспільства через фейкові новини, а саме через соціальні мережі, та їх використання для політичної вигоди. Зокрема проаналізовано випадки використання дезінформації в іноземному медіаконтенті на прикладі висловлювань В. Зеленського. Відтак, було виявлено, що слова українського президента були спотворені та подані у викривленій формі, що сприяло поширенню дезінформації, спрямованої на дискредитацію самого президента та України в цілому. Проаналізовані приклади продемонстрували, як спотворена інформація та вирвані з контексту висловлювання можуть використовуватися для маніпуляцій громадською думкою і дезінформаційних кампаній. Саме тому критичне мислення та перевірка фактів стають необхідними інструментами для боротьби з фейковими новинами та пропагандою, особливо в умовах інформаційної війни.
Ключові слова: дезінформація, неправдива інформація, маніпулювання свідомістю, фейки, фейкові новини, інформаційні війни, медіаконтент.
Запорожець О. Інтернет-тролінг як інструмент інформаційної війни / Оксана Запорожець // Acta de Historia & Politica. – 2023. – Vol. 6. – С. 66-74. – Бібліогр.: 25 назв.
Анотація. Статтю присвячено технології інтернет-тролінгу у контексті інформаційного протиборства. Актуальність теми дослідження зумовлена масштабністю використання акторами міжнародних відносин мережі Інтернет для маніпулювання громадською думкою на державному і міжнародному рівнях. Одним із сучасних трендів інформаційного протиборства є використання державами «фабрик тролів» для проведення пропагандистських і дезінформаційних кампаній з метою досягнення певних політичних цілей. У статті проаналізовано діяльність російської «фабрики тролів» під час президентських виборів у США 2016 і 2020 років. Метою статті є визначення особливостей інтернет-тролінгу як інструменту інформаційного протиборства. Показано, що дієвість інтернет-тролінга як технології інформаційно-психологічного впливу зумовлена такими його характеристиками, як маскування (мімікрія під місцевих жителів або громадські організації), таргетинг (вплив на конкретні цільові аудиторії та експлуатація їх вразливостей), провокативність (поширення повідомлень про актуальні та резонансні суспільні проблеми), гнучкість (зміна моделі поведінки і тактик залежно від ситуації та специфіки цільових аудиторій), багатопрофільність (ініціювання дискусій на різноманітні теми), дифузний характер впливу (децентралізоване поширення повідомлень нібито з різних, не пов’язаних між собою джерел), багатоканальність тощо. Маскування, таргетинг, провокативність повідомлень, децентралізоване поширення інформації дає змогу тролям привернути увагу інтернет-користувачів до їх контенту, здобути довіру цільових аудиторій та непомітно перетворити їх на провідників потрібних ідей. Інтернет-тролінг можна порівняти з диверсійними діями ворожої країни, які у певний момент часу набувають підтримки всередині країни–об’єкта впливу, і громадяни, не усвідомлюючи цього, починають підривати власне суспільство зсередини.
Ключові слова: тролінг, інформаційні війни, маніпулювання свідомістю, громадська думка, президентські вибори, інформаційне протиборство, дезінформація.
Spravtseva K. Digital narcissism: Psychoanalytic mechanisms of personality manifestation in social media and their impact on psychological well-being = Цифровий нарцисизм: психоаналітичні механізми прояву особистості в соціальних медіа та їх вплив на психологічне благополуччя / Kateryna Spravtseva // Наук. вісн. Мукачів. держ. ун-ту. Серія: «Педагогіка та психологія». – 2025. – Т. 11, № 1. – С. 104-112. – Бібліогр.: 40 назв. – Англ.
Анотація. Стрімка цифровізація змінила способи самовираження та взаємодії, створивши умови для прояву та вивчення нарцисичних рис у соціальних медіа. Хоча нарцисизм вивчався в традиційних соціальних контекстах, його прояви в цифровому середовищі залишаються актуальними для психологічних досліджень, постаючи новими теоретичними та практичними викликам. Метою цього дослідження було проаналізувати психоаналітичні механізми, що визначають нарцисичні прояви в соціальних медіа, а також вивчити те, як різні типи нарцисизму змінюються та адаптуються у цифровому просторі. Крізь призму класичної психоаналітичної теорії, включаючи концепції структурної моделі психіки Фрейда та аналітичної психології Юнга, проведено аналіз платформ соціальних медіа як сучасних «агенцій соціалізації», що впливають на формування суб'єктності користувачів. Особлива увага приділялася ролі таких платформ, як Instagram, Facebook та YouTube у створенні специфічних форм взаємодії, що сприяють процесам «нарцисизації». Результати дослідження виявили значну трансформацію проявів нарцисичних рис у цифровому просторі, що характеризується феноменом «цифрової нарцисичної адаптації». Встановлено, що соціальні мережі функціонують як потужні психологічні механізми, які не лише відображають, але й активно підсилюють нарцисичні тенденції через свої технологічні архітектури та патерни взаємодії. Виявлено значущий зв'язок між інтенсивним використанням соціальних медіа, нарцисичними рисами особистості та рівнем стресу, що вказує на формування специфічних компенсаторних механізмів у цифровому середовищі. Дослідження підтведило, що соціальні мережі створюють унікальні умови для розвитку як здорових, так і патологічних форм нарцисизму, де значна частина користувачів відзначає поліпшення своїх творчих здібностей, проте існують суттєві ризики формування залежності від соціального схвалення та компульсивної онлайн-активності. Результати цього дослідження мають важливе практичне значення для клінічної психології при розробці терапевтичних протоколів роботи з пацієнтами з нарцисичними особистісними рисами; для медіапсихології при формуванні теоретичних моделей цифрової поведінки; для спеціалістів у сфері цифрової етики при розробці нормативних засад функціонування соціальних платформ; а також для освітньої галузі в контексті формування програм медіаграмотності, що враховують психодинамічні аспекти взаємодії користувачів з цифровим середовищем.
Ключові слова: нарцисизм, цифрове середовище, візуальна ідентифікація, ідентичність особистості, розвиток особистості, самопрезентація, психологічні травми, Я-концепція, соціальні медіа, психологічне благополуччя.
Балацко С. Вплив російськомовного контенту на культурні орієнтири української молоді юнацького віку / Софія Балацко, Дмитро Свердлюк // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. – 2024. – Вип. 49 : Напрям : Мистецтвознавство. Культурологія. Дизайн. Музеєзнавство. Пам'яткознавство. Менеджмент соціокультурної діяльності. – С. 471-477. – Бібліогр.: 11 назв.
Анотація. Розглядається вплив російськомовного контенту на формування культурних орієнтирів української молоді юнацького віку в умовах інформаційної війни та глобалізації. Особливу увагу приділено аналізу змін у споживчих звичках молоді після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Показано, як російський медіаконтент впливає на сприйняття культурних цінностей, національну ідентичність та соціальні установки юнаків, які є найбільш активною групою користувачів цифрових медіа. Методологія дослідження базується на соціологічному опитуванні, контент-аналізі та кореляційному аналізі даних. Зібрані дані свідчать про значне зниження популярності російського контенту серед молоді, що обумовлено патріотичними настроями, зростанням довіри до українських джерел інформації та підвищенням критичності до пропаганди. Результати дослідження підкреслюють необхідність популяризації українського культурного продукту, розвитку медіаграмотності та створення привабливих альтернатив російському контенту. Окрему увагу приділено рекомендаціям для освітніх установ та культурних організацій, спрямованих на підтримку інформаційної безпеки та національно орієнтованого цифрового середовища.
Ключові слова: російська мова, контенти, українська молодь, культурні орієнтири, юнацький вік, медіаграмотність, інформаційна безпека, соціокультура.
Алещенко В. І. Інформаційно-психологічна безпека особистості в умовах воєнних дій / В. І. Алещенко, О. Ф. Хміляр // Вісн. Нац. ун-ту оборони України. – 2025. – № 1 (83). – С. 16-25 : іл. – Бібліогр.: 7 назв.
Анотація. Інформаційно-психологічна – безпека неодмінний атрибут благополуччя особистості військовослужбовця. Забезпечуючи природні та соціальні потреби особистості, вона сприяє формуванню у них впевненості в майбутньому. Автори статті дослідили проблему інформаційно-психологічної безпеки особистості та її психологічного захисту в сучасних умовах. Наведено теоретичні основи психологічних механізмів інформаційного впливу. Запропоновано структурно-функціональну модель інформаційно-психологічної безпеки особистості. Розглянуто прикладні аспекти деструктивних інформаційних впливів на військовослужбовців під час воєнних дій.
Ключові слова: інформаційна безпека, інформаційно-психологічна безпека, інформаційно-психологічні впливи, психологічний захист, воєнні дії.
Ветлицька О. С. Математична модель інформаційної безпеки особистості під впливом медіаінформації / О. С. Ветлицька, Т. М. Мужанова // Сучасний захист інформації. – 2023. – № 2 (54). – С. 6-12 : іл. – Бібліогр.: 20 назв.
Анотація. Оскільки засоби масової інформації (ЗМІ) продовжують відігравати дедалі важливішу роль у нашому повсякденному житті, люди стикаються зі зростаючою кількістю ризиків безпеці, пов’язаних із споживанням медіаінформації. Щоб краще зрозуміти фактори, які сприяють індивідуальній безпеці в цьому контексті, у статті пропонується математична модель, яка вивчає зв’язок між кількістю порушень безпеки, обсягом спожитої медіаінформації, рівнем заходів безпеки, вжитих особою, і рівнем медіаграмотності, яким володіє індивід. Наведено рівняння, які представляють ці зв’язки і запропоновано можливі значення для параметрів моделі. Модель забезпечує структуру для аналізу та поліпщення індивідуальної безпеки в контексті споживання медіаінформації, і має потенціал для використання в практичних програмах, таких як розробка ефективних кампаній з підвищення обізнаності щодо безпеки та розробка більш безпечних медіа-технологій.
Ключові слова: інформаційна безпека, особистість, медіаінформація, медіаграмотність, кібербезпека.
Солнишкіна А. Теоретичні та практичні аспекти застосування методів медіаграмотності й медіаосвіти в підготовці майбутніх соціальних працівників / Аліна Солнишкіна // Соціологічні студії. – 2022. – № 2 (21). – С. 68-78. – Бібліогр.: 18 назв.
Анотація. У статті розкрито актуальність та необхідність теоретичних досліджень і практичної імплементації технологій медіаграмотності в діяльність фахівців соціальної сфери та в освітню підготовку майбутніх соціальних працівників. Увагу акцентовано на вивченні й науковому аналізі таких теоретичних підходів, як протекціоністський, підхід медіамистецької освіти, феміністичні теорії, концепції медіаграмотності, рух медіаграмотності тощо. Саме ці підходи мають креативний та інноваційний потенціали для впровадження в практику головних концептів медіаграмотності і їх застосування в соціальній сфері. Велику увагу приділено практичним аспектам навчання майбутніх соціальних працівників навичок та компетенцій у галузі медіаграмотності. Досліджено методи й форми вивчення теоретичних і практичних аспектів медіаграмотності (складові компоненти, етичні принципи, правові аспекти, інноваційні методи викладання). Розкрито досвід упровадження в практичну діяльність компонентів медіаосвіти (тренінги, лекторії тощо). Нами активно впроваджено елементи медіаграмотності й медіаосвіти в підготовку соціальних працівників. Тренінги з медіаграмотності, лекції з протидії фейкам, майстер-класи використовуються в практичній діяльності. Дано рекомендації щодо дотримання етичних стандартів і кодексів професійної поведінки соціальних працівників.
Ключові слова: медіаграмотність, соціальна сфера, соціальна робота, медіаосвіта, професійні компетенції, професійна підготовка, соціальні працівники.
Kostiu S. Y. Psychological protection against manipulation in educational work with young people = Психологічний захист від маніпуляцій у просвітницькій роботі з молоддю / S. Y. Kostiu, S. I. Almashi // Вісн. Нац. ун-ту оборони України. – 2025. – № 2 (84). – С. 87-96 : іл., табл. – Бібліогр.: 3 назви. – Англ.
Анотація. Статтю присвячено дослідженню взаємозв’язку схильності до маніпулювання іншими людьми з особливостями соціально-психологічної адаптації особистості. Необхідність у вивченні та проведенні дослідження зумовлюється низкою причин: проблема маніпулювання людьми викликала живий інтерес впродовж всієї історії розвитку людства, окремим напрямом в дослідженні феномену маніпулювання є вивчення особистості маніпулятора, проведення дослідження дає змогу проаналізувати взаємозв’язок схильності до маніпулювання іншими людьми з особливостями соціально-психологічної адаптації особистості та побудувати програму розроблення навичок самооборони від маніпулятора. Таким чином, обрана тема має як наукову, так і практичну значимість.
Ключові слова: маніпулювання свідомістю, соціально-психологічна адаптація, психологічний захист, тренінги, протидія маніпуляціям, просвітницька діяльність, робота з молоддю.
Срібна І. С. Від інформаційного шуму до критичного мислення: мистецтво медіаінформаційної грамотності / Ірина Сергіївна Срібна // Бібліотека у форматі Д°. – 2024. – № 2. – С. 48-51.
Анотація. Впровадження медіаінформаційної грамотності (МІГ) є одним із пріоритетних напрямів роботи Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки. У сьогоденні розвиток навичок з МІГ є надзвичайно актуальним, оскільки медійне середовище стає все більш складним та перенасиченим «інформаційним фастфудом». Зростання кількості джерел, каналів поширення інформації, різноманітність форм подачі матеріалів та стрімкий розвиток технологій створюють потребу у високому рівні медіаграмотності для того, щоб ефективно аналізувати, розуміти та активно взаємодіяти з медійним середовищем.
Ключові слова: медіаграмотність, медіакомпетентність, інформаційна грамотність, цифрова грамотність, критичне мислення.
Кирієнко Л. Медійно-інформаційна грамотність у бібліотеці: нові акценти в умовах війни / Людмила Кирієнко, Ірина Примаченко // Бібліотека у форматі Д°. – 2024. – № 2. – С. 43-47.
Анотація. У сучасному світі ми спостерігаємо безперервне зростання доступу до інформації та онлайн-спілкування, але у цьому величезному потоці часом важко визначати достовірність цієї інформації. Багатьом людям незрозуміло, як правильно реагувати на новини, обговорювати та ділитися ними. Ситуація ускладнюється кризами, що сприяють поширенню дезінформації та фейкових новин. Молодь, яка є основним користувачем інтернету та генератором нових комунікаційних технологій, водночас є найбільш вразливою групою споживачів інформації, яка потребує підтримки та навчання ефективному та свідомому використанню медіа. Бібліотеки, виконуючи місію інформаційних центрів громади, відіграють ключову роль у підтримці медійної, інформаційної та комп’ютерної освіти.
Ключові слова: медіаграмотність, інформаційна грамотність, медіакомпетентність, цифрова грамотність.
Дозвіллєві практики особистості у медіапросторі: проблеми інформаційно-психологічної безпеки / Оксана Володимирівна Матвієнко, Михайло Наумович Цивін, Тетяна Василівна Новальська, Надія Анатоліївна Бачинська // Питання культурології. – 2021. – Вип. 38. – С. 314-333. – Бібліогр.: 30 назв.
Анотація. Мета статті — дослідити медіапростір та охарактеризувати основні підходи до інформаційно-психологічної безпеки в контексті медіавпливу у дозвіллєвих практиках особистості. У статті проаналізовано поняття медіапростору, «агресивного» медіасередовища; запропоновано робоче визначення медіабезпеки особистості як основної складової інформаційно-психологічної безпеки; визначено зміст медіаосвіти. Доведено, що людина, перебуваючи у сформованому сучасними медіа просторі, зазнає інформаційних впливів, які трансформують її поведінку, психіку, світосприйняття та подекуди здійснюють маніпулювання психологією. Наголошено на необхідності медіабезпеки особистості як основної складової інформаційно-психологічної захищеності у сучасних умовах, зважаючи на те, що молодь сьогодні є глобальною медіааудиторією, а використання медіа є важливою частиною дозвілля. Визначено, що одними із найважливіших складових інформаційно-психологічної безпеки є медіавиховання та медіаосвіта, завданням яких є формування у людини критичного мислення для свідомого споживання медіапродукції, адекватного оцінювання інформації та здатності протистояти зовнішній інформаційній агресії і пропаганді, деструктивним медіаінформаційним впливам. Інтеграція медіаосвіти у роботі з молоддю є не тільки природним кроком, а й потребою розвитку окремого напряму педагогіки дозвілля — медіапедагогіки дозвіллєвої діяльності.
Ключові слова: медіапростір, медіабезпека, інформаційно-психологічна безпека, дозвіллєва діяльність, дозвіллєві практики, медіапедагогіка, медіапсихологія.
Матеріал підготовлений
Ольгою Кудрявцевою
відділ аналітико-синтетичної обробки інформації
© 2025 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.
