До 135-річчя від дня народження Іллі Вугмана (1890–1962)

Ілля Семенович (Симонович) Вугман

Біографічна інформація про Іллю Семеновича Вугмана залишається ще мало вивченою. Але його ім’я, насправді, можна віднести до імен, чий науковий і практичний доробок збагатив теорію і практику вітчизняного бібліотечного будівництва та сприяв розвиткові бібліотечної справи Півдня України наприкінці XIX  –  на початку XX ст.

Народився Ілля Семенович Вугман 20 липня (1 серпня) 1890 р. в Одесі, в сім’ї фармацевта. Виховував його батько, бо мати померла, коли синові виповнився рік. Батько, Семен Євсійович, працював у Одеській міській лікарні, був депутатом Одеської міської ради. Ілля закінчив Одеську чоловічу гімназію А. К. Юнгмейстера із золотою медаллю, потім – фізико-математичний факультет Новоросійського університету. По закінченні  університету у 1916 р., отримав спеціальність викладача математики. В одному з біографічних документів Ілля Семенович зазначив, що під час навчання в університеті «зацікавився бібліотечною справою… Бібліотечної справи, я звісно, не знав. Їй ніде тоді не навчали. На щастя, мені трапилася книга «Бібліотеки, їх організація і техніка» Л. Б. Хавкіної. Ця праця підкорила мене, і я пройнявся великою повагою до автора й до самого бібліотекознавства, що згодом стало моєю другою, а пізніше, і першою спеціальністю». Як спеціаліста-математика Іллю Вугмана було направлено до Одеського військово-промислового комітету для роботи з точними вимірювальними приладами. Потім, у 1917/1918 рр. він викладав математику в Одеській торговельній школі, в Одеському єврейському громадському комерційному училищі, де також здійснював керівництво бібліотекою цього закладу.

У 1920 р. І. Вугман перейшов на роботу до Одеської державної публічної бібліотеки, першої бібліотеки подібного типу в Україні, що мала майже столітню історію. За час роботи у цьому закладі, як свідчить копія «Довідки» від 11 червня 1929 р, підписана т. в. обов’язки директора ОДПБ Я. Берманом, І. С. Вугман пройшов шлях від бібліотекаря до директора бібліотеки. У документі зазначено, що він перебував тут на службі з 1 травня 1920 р. по 2 квітня 1929 р. У 1921-1923 рр. І. С. Вугман за сумісництвом виконував обов’язки уповноваженого Української книжкової палати по Одеській (Миколаївській) губернії. Ця установа проводила реєстрацію всіх творів друку, що виходили на території України, а також здійснювала статистичний облік їх виробництва та розповсюдження.

Одеська державна публічна бібліотека (1920-30 рр. XX ст.)

За час роботи в ОДПБ І. Вугман став одним із провідних фахівців в бібліотечно-бібліографічній сфері. В цій період праця в бібліотеці вимагала чимало зусиль та професійних знань для перебудови й організації різних напрямів її роботи. Так, у 1926 р., з ініціативи Іллі Семеновича в ОДПБ почалася робота над укладанням предметного каталогу, його створення сприяло поліпшенню довідково-інформаційної роботи та збільшенню кількості відвідувань бібліотеки та книговидач. Також порушене ним питання щодо законодавчого забезпечення бібліотек обов’язковим примірником засвідчує його розуміння значення повноти комплектування книжкового фонду установи. Серед першочергових завдань наукових бібліотек І. Вугман бачив «постановку їх на рівень сучасного бібліотечного знання», маючи на увазі впровадження сучасних технологій в роботу бібліотек, а також належну підготовку бібліотечних кадрів. Важливим було також прагнення І. Вугмана до розвитку міжнародних бібліотечних зв’язків, адже ОДПБ мала давні постійні контакти з найбільшими бібліотеками як Західної Європи, так і Північної та Південної Америки, Азії та Австралії, що, зокрема, сприяло усвідомленню необхідності підтримки та розвитку існуючих професійних контактів, а також потребі постійного поповнення книжкового фонду зарубіжними виданнями.

І. С. Вугман (ліворуч), О. М. Тюнєєва, В. О. Янушковська. 1923 р.

Ілля Семенович одним із перших бібліотекознавців України розпочав вивчати бібліотечний досвід зарубіжних країн. Його увагу привернула бібліотечна справа в Китаї, що після 1912 р. почала стрімко розвиватися.  Цій темі він присвятив доповідь «Книга та бібліотека в старому та новому Китаї».

І. С. Вугман – автор понад 70 робіт з широкого кола питань з бібліотекознавства та бібліографії, багато з них, на жаль, залишились у рукописах. Серед історичних досліджень особливо слід відзначити роботу «95 років життя та діяльності Одеської Державної Публічної бібліотеки (1830-1925)», написану Іллею Семеновичем із великою любов’ю і пошаною до історії бібліотеки та особистостей, які в різні часи працювали у цьому закладі або співпрацювали з ним.

Становлення бібліотекознавчої діяльності І. Вугмана припало на 20-ті рр. XX ст., коли наближався великий терор. У цій  атмосфері відбувалося формування бібліотекознавства в країні. Треба було реорганізувати бібліотечну справу та обґрунтувати нові основи та напрями цієї перебудови. І. Вугман був серед тих фахівців, які стояли біля витоків  реорганізації бібліотекознавства та мали пристосовувати свої знання й уміння до нових умов бібліотечного будівництва. Від другої половини 1920-х рр. посилилися тенденції запровадження цензури щодо книжкових фондів, їх регулярні так званні чистки. І. Вугман намагався протидіяти цьому в ОДПБ. Існують письмові свідчення про його обурення руйнацією книжкового фонду наукової бібліотеки, формування якого здійснювалося впродовж століття зусиллями кількох поколінь бібліотекарів і меценатів. Намагання захистити від переслідувань досвідчених бібліотечних працівників та позапартійність І. Вугмана призвели до його цькування з боку чиновників. Проти І. Вугмана було розгорнуто кампанію тиску. Його було усунуто з посади директора ( офіційно – з 1 квітня 1929 р.). Протести і апеляції Іллі Семеновича проти звільнення успіху не мали. І. С. Вугман був змушений разом із дружиною Валентиною Михайлівною Базаровою залишити Одесу.

Зважаючи на роль І. Вугмана в розвитку науки про бібліотеку 20-х рр. XX ст., його можна вважити одним з засновників бібліотекознавства та бібліографії в Україні та одним із фундаторів одеської бібліотечно-бібліографічної школи. Очоливши ОДПБ у складні 1920-ті роки, період змін і перетворень,  І. С. Вугман став організатором бібліотечної справи та бібліографії Одеси та Півдня України, а його прогресивні впровадження і сьогодні продовжують розвиватися.