Книжкова виставка «Сей світ – як маків цвіт…»: до 190 років від дня народження Марка Вовчка(1833–1907), письменниці, перекладачки, етнографині

Ім‘я Марко Вовчок переносить нас у ту далеку епоху, яка була осяяна генієм Шевченка. Вже пролунала перша свідома літературна думка Котляревського; вже пробуджений був творами Квітки в українському суспільстві інтерес до життя й долі селян тощо. І ось в такий час культурного пробудження з’явилась надзвичайна жінка, яку сам Шевченко називав «своєю донею», яку в присвячених їй віршах він вважає «кротким пророком» – Марія Марковичева (Марія Вілінська), що писала під ім’ям Марко Вовчок.

Письменниця, майстриня психологічного оповідання, казкарка, перекладачка та мандрівниця. Уславила своє ім’я як авторка творів про історичне минуле України, зокрема кріпаччини та поневоленого стану жіноцтва часів панщини. Марко Вовчок відома своєю активною участю в українському національному русі та боротьбі за рівноправ'я українців. Вона була однією з перших жінок-письменниць, яка висловлювала свої ідеї у сфері гендерної рівності та визначала роль жінки в суспільстві.

Марко Вовчок (1833-1907), походила із дворянської родини. На формування поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім’ях родичів. У салоні її тітки збиралися відомі письменники, там вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, українським фольклористом і етнографом Опанасом Маркевичем. Вважається, що саме він прищепив письменниці любов до української мови та культури, втілені авторкою на сторінках її літературного доробку.

Успішно Марко Вовчок використала різноманітність жанрів, чим гідно збагатила українську прозу. Авторський спадок Марка Вовчка сформовано тритомною збіркою творів «Народних оповідань», опублікованих впродовж 1857-1865 рр. До цієї уславленої тріади увійшли такі оповідання, як «Панська воля», «Горпина», «Три долі», «Ледащиця», «Кармелюк» та «Невільничка». Окремо надрукованими повістями було видано «Інститутку» (1862), «Чортову пригоду» (1860) та «Від себе не втечеш» (1862).

Із творчістю Марка Вовчка зросла міжнародна роль української літератури. Ще за життя її твори, починаючи з 1859 р., з’являлися в чеських, болгарських, польських, сербських ,словенських перекладах, виходили у Франції, Англії, Німеччині, Італії та інших європейських країнах.

У читальному залі ОННБ (вул. Акад. Філатова, 1) з нагоди 190-річчя від дня народження Марка Вовчка, підготовлена книжкова виставка «Сей світ – як маків цвіт…».

На виставці представлені видання, які познайомлять користувачів з біографією письменниці, з цікавими фактами життя та її творами.

Українки в історії (Київ,2004).

У книзі на великому архівному матеріалі маловідомих літературних джерелах подаються портрети видатних жінок України. Вміщено розповіді про славетних українок – жінок-патріоток із знатних родів, меценаток, вчених, літераторок, мисткинь, громадських та політичних діячок, учасниць боротьби за незалежність України та збереження національної ідентичності.

Три долі: Марко Вовчок в українській, російській та французькій літературі (Київ.2002). 

Творчість Марка Вовчка – неперевершеного прозаїка, витонченого майстра психологічного портретування, емансипантки, яка в неспокійну «жоржсандівську» добу руйнувала усталені уявлення про чоловічі і жіночі життєві ролі – сьогодні особливо цікава для нового прочитання.

Скарбниця української класики (Харків, 2017).

Перлини української літератури в одній книзі! Неперевершена мова, складні образи, життєві сюжети, ніби списані з минулого чи не кожної української родини.

Панасенко Т.М. Марко Вовчок (Київ, 2013). 

У книзі показана складна, суперечлива й загадкова постать в історії культури, причому не тільки української , бо діяльність її охоплює майже всю Європу.

Вовчок Марко. Народні оповідання. Повісті « Інститутка», «Три долі» (Київ, 2001).

У книзі вміщено «Народні оповідання», у тому числі «Два сина», «Ледащиця», та повісті «Інститутка» і «Три долі».

Запрошуємо до перегляду книжкової виставки в читальному залі ОННБ (вул. Акад. Філатова,1).