«В ім’я правди…»: до 160-річчя від дня народження Бориса Грінченка (1863-1910), письменника, педагога, літературо­знав­ця, історика, упорядника і видавця «Словника української мови», громадського діяча

Борис Дмитрович Грінченко народився 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр на Харківщині в дрібномаєтній дворянській сім’ї. Літературними творами, на яких виховувався Борис Грінченко, були кращі зразки світового письменства. У сім’ї не розмовляли українською мовою, батько забороняв, але ще дитиною Борис Дмитрович вбирав її чари, його дуже приваблювала фольклорна творчість рідного народу. Під впливом «Кобзаря» Т. Г. Шевченка формувалися світоглядні позиції Бориса Грінченка, які базувалися на ідеях гуманізму, демократизму, критичному ставленні до суспільного устрою.

З 1874 по 1879 рік Борис Грінченко навчається у Харківському реальному училищі, де зближується з народницькими гуртками. За поширення заборонених царським урядом видань його заарештували і кілька місяців тримали в ув'язненні, а після звільнення Борисові довелося залишити навчання.

Понад десять років свого життя Борис Дмитрович віддав учительській праці, бо був твердо переконаний, що саме тут принесе користь своєму народові. Отримавши право працювати в школі, Б. Грінченко прагнув використовувати свої знання в галузі освіти, спираючись на народну педагогіку та досягнення світової науки у сфері виховання.

Родина Бориса Грінченка, 1887 р.

Самоосвіта дозволила Борисові Грінченку скласти іспити на звання народного вчителя при Харківському університеті. Учителював він у селах Харківщини, Дніпропетровщини, Сумщини. Вийшли в світ поетичні збірки «Пісні Василя Чайченка», «Під сільською стріхою», «Під хмарним небом», «Пісні та думи», «Хвилини», твори регулярно друкувалися в журналах та альманахах.

Олексіївська школа, де у 1887-1894 рр. вчителював Борис Грінченко

З 1894 року Борис Дмитрович працював у Чернігівському губернському земстві. За час роботи у земстві Грінченко написав дилогію — «Серед темної ночі» і «Під тихими вербами», опублікував п'єси «Лісні зорі», «Нахмарило», «Степовий гість», «Серед бурі», «На громадській роботі». Борис Дмитрович видав «Етнографічні матеріали, зібрані в Чернігівській і сусідніх з нею губерніях» у трьох томах (1895—1899)», «З вуст народу», «Література українського фольклору (1777—1900)».

У 1902 році письменник переїхав до Києва. Разом із дружиною Марією Загірною він трудиться над укладанням вершинної своєї праці — чотиритомного «Словаря української мови» (1907—1909). Цю роботу було відзначено академічною премією.

Підірване сухотою здоров'я письменника не витримало напруженого, безперервного ритму. Останньою краплею його життєвого випробування стала смерть дочки Насті та її малорічного сина. Різке загострення хвороби змусило письменника вирушити на лікування до Італії.

6 травня 1910 року Борис Дмитрович Грінченко помер в Оспедалетті, Лігурія. Поховано Грінченка у Києві, на Байковому кладовищі, біля доньки.

Більше ста років минуло відтоді, як Б. Д. Грінченко відійшов у вічність, але його праці та самовіддане служіння українському народові залишаються у вдячній пам’яті нащадків. Життя та творчість Бориса Дмитровича є вражаючим прикладом відданості українській культурі та національній ідеї для наступних поколінь. Для нього праця була не просто виконанням обов'язку, але й вищим сенсом існування. Невтомний трудівник, що вкладав свої сили та глибокі знання у розвиток вітчизняної культури, його постать заслуговує на визнання поряд із великими постатями української національної історії.

До 160-річчя від дня народження Бориса Дмитровича Грінченка фахівці Одеської національної наукової бібліотеки підготували електронну виставку.

Поезії / Борис Дмитрович Грінченко ; упоряд. і вступ. слово І. І. Пільгук ; упоряд. та примітки В. В. Яременко. – Київ : Радянський письменник, 1965. – 469 с.

Найбільше відомий Борис Дмитрович Грінченко як автор прозових творів. Однак у його різноманітній творчій діяльності поезія посідає не останнє місце. Ліричні вірші, поеми, балади, байки, віршовані казки Грінченка є значним надбанням у духовній культурі українського народу. Дана збірка містить найвідоміші різножанрові поетичні твори Б. Грінченка.

Розрахована на широке коло читачів.

"Воля живе боротьбою!..." : вибрані твори / Борис Дмитрович Грінченко ; упоряд. і передм. В. В. Яременко. – Київ : Українські пропілеї, 2016. – 412 с.

До цього видання увійшли вибрані твори, які у стислому вигляді представляють Бориса Грінченка як поета, прозаїка, педагога, народопросвітнього діяча, етнографа, а найголовніше — публіциста-сатирика. Творчість Б. Грінченка суголосна сьогоднішньому дню, його спадщина сприяє розумінню тих процесів, які відбуваються в Україні сьогодні.

Казки : з ілюстраціями юних художників : присвяч. 150-річчю Бориса Грінченка / Борис Д. Грінченко ; худож. Анастасія Акіменко, Альона Романенко, Єва Карпова. – Верхньодніпровськ : Дніпровець, 2013. – 63 с. 

Твори видатного діяча української культури Бориса Грінченка для дітей, ілюстровані юними художниками, будуть цікаві молоді, вчителям і батькам.

Видання для широкого кола читачів.

Драматичні твори / Борис Грінченко ; уклад. О. В. Єременко. – К. : Антологія, 2013. – 223 с.

Видання містить три драматичні твори: «Серед бурі», «Степовий гість», «Ясні зорі», що присвячені подіям історичного минулого. Найбільшу популярність здобула драма «Серед бурі». Події в ній віднесені до періоду Руїни — тяжкого лихоліття й міжусобних чвар, що настали в Україні після смерті Богдана Хмельницького.

Книга розрахована на широке коло читачів.

Ще не вмерла Україна : патріотичні поезії / Борис Дмитрович Грінченко, Павло Григорович Тичина, Максим Тадейович Рильський ; худож. оформл. О. Д. Кононученко. – Харків : Фоліо, 2015.

Творча спадщина Б. Грінченка, П. Тичини і М. Рильського збагатила скарбницю української та світової літератури. У поезіях, які увійшли до збірки, відображуються теми любові до Батьківщини; оспівування краси природи краю, захоплення силою та міцністю духу українців.

Зібрання творів. Педагогічна спадщина / Борис Грінченко ; упоряд. Олена М. Мислива, Антоніна І. Мовчун, Василь В. Яременко ; худож. оформл. Т. В. Нестерова. – Київ : Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка, 2013.

Зібрання творів Б. Д. Грінченка друкується на виконання постанови ВР України від 04.07.2012 р. і приурочене до 150-літнього ювілею від дня його народження.

Розпочинають багатотомник дві книги «Педагогічної спадщини» Б. Грінченка. Перша з них складається з трьох розділів, у яких у хронологічному порядку подано статті, що вийшли друком у галицьких часописах та «Земському збірнику Чернігівської губернії». Матеріали дають уявлення про стан української освіти в кінці ХІХ – першому десятилітті ХХ ст.

Друга книга «Педагогічної спадщини» Б. Грінченка складається з трьох розділів, у яких подано статті, що вийшли друком у російській пресі, газетах «Громадська Думка», «Рада» та журналі «Нова Громада», а також рецензії на різні видання. Матеріали дають уявлення про стан української освіти в першому десятилітті ХХ ст., у публікаціях порушуються питання розвитку української мови, освіти, культури, національного виховання в українських школах, характеризується становище тогочасного вчителя. Упорядниками додано примітки та коментарі.

Для науковців, викладачів, учителів, студентів, учнів і широкого загалу читачів.

Словник української мови : у 3 т. / НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, НАН України. Ін-т укр. мови ; упоряд. Борис Грінченко ; за ред. Сергій Єфремов, Андрій Ніковський. – Київ : ВД Дмитра Бураго, 2017.

Словник української мови за редакцією академіка Сергія Єфремова та Андрія Ніковського є однією з перлин українського словникарства. Він постав унаслідок доопрацювання й доповнення «Словаря української мови» за ред. Б. Грінченка. Словник повно відбив напрями розвитку й унормування української літературної мови у 20-30 роках XX ст. Словник, що майже століття перебував у забутті з тавром «націоналістичного», сьогодні може бути корисним широкому загалові шанувальників української мови, оскільки зберіг яскраві, іноді призабуті й маловідомі, скарби вітчизняної словесності.

Для науковців, перекладачів, студентів, журналістів, істориків науки, працівників видавництв, усіх шанувальників українського слова.

Борис Грінченко - відомий і невідомий : матеріали Всеукр. наук. конф. (IX щорічні Грінченківські читання), 9 грудня 2016 р., м. Київ / Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка, Благод. фонд сприяння розвитку освіти ім. Бориса Грінченка ; за заг. ред. В. О. Огнев'юк, Н. М. Віннікова, О. В. Єременко. – Київ : Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка, 2017. – 162 с.

У виданні публікуються матеріали Всеукраїнської наукової конференції (ІХ щорічні Гренченківські читання), яка відбулася 9 грудня 2016 року. У дослідженнях грінченкознавців розглядаються різні аспекти наукової та художньої спадщини Б. Д. Грінченка, висвітлюються його ідеї в контексті сучасних освітніх та громадських проблем.

Для широкого загалу читачів.

Енциклопедія українознавства : словникова частина. Т. 2 : Голинський Петро - Зернов / Наук. т-во ім. Т. Шевченка ; гол. ред. Володимир Кубійович. – Париж; Нью-Йорк : Молоде Життя, 1955. – 405 - 800 с.

Енциклопедії становлять незаперечний фундамент будь-якої особистої бібліотеки, оскільки містять у собі інформацію про різноманітні теми, що сприяють розумінню широкого спектру знань. Такі книги мають надзвичайну цінність не лише для бібліофілів, але й для всіх, хто цінує серйозну літературу.

«Енциклопедія українознавства» побачила світ під егідою емігрантського Наукового товариства імені Шевченка в Європі і готувалася протягом 37 років. Складається з 3 томів загальної частини (1949 р.), де фактично розміщена одна велика розлога стаття про Україну на 1200 сторінок (наскрізна нумерація), та 10 томів словникової частини (1955-1984 рр.), де представлені короткі статті. Окремо вийшов 11-й том із виправленнями та доповненнями. Усього енциклопедія містить понад 20 000 термінів.

Це одинадцятитомне видання адресоване широкому колу читачів — ученим, науковій громадськості, державним службовцям, студентам і школярам, кожному, хто бажає ознайомитися з історією України, формуванням української нації й розвитку наукових знань про феномен українства.