Кібервплив і кіберзахист в умовах війни

Від дня проголошення незалежності України її інформаційний простір постійно перебуває під потужними інформаційним і кібервпливами. Гібридна війна змусила Україну переглянути свої підходи до забезпечення інформаційної та кібербезпеки.  До ведення антиукраїнського інформаційного (кібер) впливу задіяні значні людські, матеріальні та фінансові ресурси, завдяки чому вдається ефективно «промивати мізки» частині наших співвітчизників.

В умовах гібридної війни проти України одним  із пріоритетних завдань стає забезпечення інформаційної безпеки держави, суспільства та кожного окремого члена суспільства.

Левченко, Олександр Віталійович.

Особливості антиукраїнського інформаційного (кібер) впливу на Україну / Олександр Віталійович Левченко, Володимир Васильович Охрімчук // Захист інформації. – 2022. – Т. 24, № 4. – С. 156-163. - Бібліогр. : 25 назв.

Анотація:

У статті подано аналіз основних інформаційних операцій Росії проти України, зокрема кібератак на її критичну інформаційну структуру. Розуміння особливостей здійснення ворогом деструктивних дій в інформаційному та кіберпросторах дасть змогу створити у подальшому ефективні та дієві методи та засоби протидії їм.

Ключові слова:

1. кіберпростір. 2. інформаційні війни. 3. інформаційно-психологічні впливи. 4. інформаційне протиборство. 5. кіберінциденти. 6. кібератаки. 7. російсько-українська війна.

Артемов, Володимир Юрійович.

Моделювання інформаційно-психологічного впливу на суспільство / Володимир Юрійович Артемов, Володимир Олексійович Хорошко, Юлія Євгеніївна Хохлачова // Захист інформації. – 2022. – Т. 24, № 4. – С. 183-190 : іл., табл. - Бібліогр. : 15 назв.

Анотація:

У статті дається визначення інформаційно-психологічних впливів (ІПВ) і основні напрями їх впливу на соціальні групи суспільства. Наведено опис моделі, в якій враховано інформаційний вплив на масову свідомість міжособистісної інформаційної взаємодії, засобів масової інформації та ефект забування впливу ІПВ. Наведено також статистичне розподілення за часом окремих членів соціуму, які підтримують ідеї ІПВ. Наголошено, що розроблення моделі спостерігається в умовах гібридної війни з метою забезпечення інформаційної безпеки держави, суспільства та кожного окремого члена суспільства, враховуючи розвиток соціальних мереж.

Ключові слова:

1. інформаційно-психологічні впливи. 2. масова свідомість.

Самчишин, Олексій Володимирович.

Особливості використання соціальних мереж для здійснення кібервпливу / Олексій Володимирович Самчишин, Ганна Дмитрівна Носова // Захист інформації. – 2022.– Т. 24, № 4. – С. 172-177 : іл. - Бібліогр. : 12 назв.

Анотація:

У сучасному інформаційному суспільстві широке поширення онабув такий тип віртуальних спільнот, як соціальні мережі. Завдання таких соціальних інтернет-сервісів полягає у забезпеченні користувачів усіма можливими шляхами взаємодії одне з одним. Соціальні мережі, окрім виконання функцій підтримки спілкування, обміну думками, вирішення професійних потреб, політичних амбіцій, задоволення своїх інтересів в мистецтві, дозвіллі й одержання інформації членами віртуальних спільнот, все частіше стають об’єктами й засобами інформаційного та кібервпливу. Основними етапами проведення кібероперацій у соціальних кіберсервісах, що використовуються найчастіше, вважається: моніторинг відкритих джерел, акаунтів, груп, застосування методів соціальної інженерії і безпосередньо реалізація кібервпливів. В умовах повномасштабної війни проти України зі значною гібридною складовою цифрові засоби масової комунікаціх та соціальні інтернет-сервіси широко використовуються противником для здійснення деструктивного інформаційно-психологічного та кібервпливів на військово-політичне керівництво, особовий склад та населення країни в цілому. Отже, аналіз вразливостей окремого користувача залежно від розміщеної ним у соціальних мережах інформації є актуальним, а розробка методів захисту від деструктивних кібервпливів дасть змогу в подальшому  створити ефективну систему виявлення та протидії їм.

Ключові слова:

1.соціальні мережі. 2. кібервпливи. 3. інформаційна безпека держави.

Опірський, Іван Романович.

Дослідження можливостей використання чатботів зі штучним інтелектом для дослідження журналів подій / Іван Романович Опірський, Віталій Андрійович Сусукайло, Святослав Ігорович Василишин // Захист інформації. – 2022. – Т. 24, № 4. – С. 177-183 : іл. - Бібліогр. : 15 назв.

Анотація:

Стаття аналізує можливість чат-ботів зі штучним інтелектом для аналізу інцидентів інформаційної безпеки. Вона визначає, як чат-боти можуть допомогти організаціям збільщити швидкість та точність реагування на інциденти, зменшити навантаження в групах безпеки та мінімізувати вплив інцидентів. У статті розглядаються виклики, що стоять перед організаціями в реагуванні на інциденти, включаючи все більший обсяг та складність загроз та дефіцит кваліфікованих спеціалістів безпеки. Також розглядається, як штучний інтелект може допомогти організаціям вирішити ці проблеми, автоматизуючи звичайні завдання, такі як аналіз журналів подій та визначення індикаторів компрометації систем. Пропонуються способи майбутнього реагування на інциденти та ролі автоматизації в розслідуванні кібербезпеки. Проведено також аналіз важливості збалансування автоматизації з людським досвідом та судженням, а також з необхідністю постійних інвестицій у технології та персонал, щоб випередити нові загрози. В цілому стаття надає інформацію про переваги використання штучного інтелекту для реагування на інциденти інформаційної безпеки та підкреслює необхідність організації сприймати чат-боти зі штучним інтелектом як ключовий компонент їх стратегії кібербезпеки.

Ключові слова:

1. штучний інтелект. 2. кіберзлочинність. 3. кібербезпека. 4. чат-боти.

Рибальченко, Людмила Володимирівна.

Кіберзлочинність у глобальному просторі / Людмила Володимирівна Рибальченко // Наук. вісн. Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. – 2022. – Спецвип. № 2 (121): Держава і право України в умовах воєнного стану. – С. 524-530 : іл., табл. - Бібліогр. : 12 назв.

Анотація:

Необхідність забезпечення безпеки цифрової інфраструктури від кібератак щодня зростає і є актуальним питанням сьогодення. Кіберзлочинність розвивається дуже швидко і має різноманітні прояви. Найпоширенішими є кібератаки, спрямовані на несанкціонований доступ, блокування доступу до роботи з файлами, викрадення персональних даних, поширення вірусів в комп’ютерних системах і мережах, вимагання грошей та інше.

Ключові слова:

1. кібербезпека. 2. кіберзагрози. 3. хакерські атаки. 4. економічні злочини. 5. захист персональних даних. 6. забезпечення кібербезпеки. 7. Глобальний індекс кібербезпеки.

Лукова-Чуйко, Наталія Вікторівна.

Удосконалення методу виявлення неправдивої інформації за допомогою байесівського класифікатора / Наталія Вікторівна Лукова-Чуйко, Тетяна Олександрівна Лаптєва // Безпека інформації. – 2022. – Т. 28, № 3. – С. 119-126 : іл., табл. - Бібліогр.: 15 назв.

Анотація:

Зростання об’єму інформації призвело до впровадження автоматизації отримання та сортування інформації – Data Mining. Це напрям, пов'язаний з широким спектром завдань – від розпізнавання розмитих образів до створення пошукових машин. Важливою складовою Data Mining є обробка інформації у інформаційному просторі. Такі завдання описуються на поняття класифікації та кластеризації. Класифікація полягає у визначенні приналежності деякого елемента одному із заздалегідь створених класів. Кластеризація передбачає розбиття множини елементів на кластери, кількість яких визначається локалізацією елементів заданої множини в околицях деяких природних центрів кластерів. У статті наведено аналіз рішень прикладних задач, що вирішуюся шляхом застосування методів кластерного аналізу. Це і класичні задачі Data Mining: кластеризація, класифікація, і характерні тільки для текстових документів завдання: автоматичне анотування, витяг ключових понять та ін. Проведено скорочений аналіз методів кластерізації інформації.

Ключові слова:

1. кластерний аналіз. 2. неправдива інформація. 3. теорія ймовірностей.

Галушко, Олена Ігорівна.

Кібербезпека в управлінні ланцюгами постачань (SCM) / Олена Ігорівна Галушко, Тетяна Віталіївна Селівьорстова // Наук. вісн. Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. – 2022. – Спецвип. № 2 (121) : Держава і право України в умовах воєнного стану. – С. 537-542 : іл. - Бібліогр. : 8 назв.

Анотація:

Кібербезпека в управлінні ланцюгами постачань (SCM) стає більш актуальною, оскільки сучасні компанії все більше використовують інформаційні технології та цифрові системи. А самі ланцюги постачань стають все більш розгалуженими та включають все більше учасників. З такою кількістю точок взаємодії та сторонніх постачальників і покупців важко відслідкувати, чи всі сторони дотримуються належних протоколів кібербезпеки. Розглянуто сутність управління ланцюгами постачань та проаналізовано роль кібербезпеки в системі управління.

Ключові слова:

1. управління ланцюгами постачань. 2. системи управління підприємствами. 3. кібербезпека. 4. кіберзагрози. 5. кібератаки.