«Дмитро Донцов — учитель покоління сталевих українців: до 140-ї річниці з дня народження»

foto-1.jpg 

21 червня 2023 року о 15.30 в Одеській національній науковій бібліотеці, у відділі краєзнавства, відбулася лекція доктора історичних наук Олександра Музичка, присвячена 140-й річниці від дня народження видатного українського мислителя Дмитра Донцова (1883–1973) — «Дмитро Донцов — учитель покоління сталевих українців».

Лектор наголосив, що Дмитро Донцов є одним з найвидатніших  українських історіософів, публіцистів, ідеологом українського націоналізму. Дмитро Донцов вплинув на цілу низку видатних українських поетів та письменників, таких як О. Теліга, Є. Маланюк. Ю. Липа та ін. Він послідовно заперечував лівацькі ідеї в усіх їх проявах та наполягав на тому, аби українці позбавились малоросійства, комплексу меншовартості. Його погляди заряджали на боротьбу за Україну тисячі юнаків, що вступили до лав УВО, ОУН, УПА, дивізії «Галичина», щоб виборювати незалежність України у боротьбі проти одвічного російського ворога. Ідеї покоління українських націоналістів 1920-х–1940-х років є й зараз, у добу боротьби з російським агресором, надзвичайно актуальними.

foto-2.png

Дмитро Донцов народився  у місті Мелітополі, яке  входило до складу  колишньої  Таврійської  губернії  (тепер Запорізька область) у 1883 році, в родині  священника.  У 1907  році закінчив навчання на юридичному факультеті при Петербурзькому університеті. Продовжив навчання у Віденському університеті (1909–1911). Там він зустрів  чарівну  українську студентку Марію Бачинську, з якою одружився у 1912 році.

Публіцистична діяльність Дмитра Донцова почалась у журналах «Дзвін» та «Украинская жизнь». На початку Першої світової війни, у 1914 році він став на чолі новоствореного Союзу визволення України (Львів). Проте перед наступом російських військ на Галичину Донцов (як і інші члени СВУ) змушений був переїхати до Відня. У кінці 1914 року Донцов відійшов від керівництва СВУ і переїхав із дружиною до Берліна, де очолив Українську інформаційну службу. Робота на полі політичного інформування про Україну стала для нього основною на наступні шість років. У Берліні він перебував до 1916 року, на недовгий час виїздив до Швеції. У 1916 році Донцов переїхав до Берна (Швейцарія) і очолив Бюро національностей Росії, котре займалося поширенням інформації з відповідної проблеми.

У  1917 році Донцов у Львові захистив  докторську дисертацію  і  отримав  ступінь доктора юридичних наук. У 1918 році  переїхав до Києва,  де став директором  Української телеграфної агенції (УТА),  що діяла  при  уряді   гетьмана  Павла Скоропадського. Заручившись підтримкою С. Петлюри та Є. Коновальця, виїхав до Берна,  а звідти – до Відня, потім знову повернувся  до Львова.

У 1922 році Донцов з ініціативи Коновальця влаштовується редактором  «Літературно-наукового вістника» (1922-1932), потім — часопису «Заграва» (1923-1924). Навколо «Літературно-наукового вістника» згуртовує низку видатних письменників, есеїстів та ідеологів. Від 1945 року мешкав у Німеччині, потім – у Франції, Великій Британії, США. У 1947 році оселився в Канаді, викладав українську літературу в Монреальському університеті (1949–1952). Відійшов з життя навесні 1973 року. Ідеолога українського  націоналізму було поховано в Саут-Баунд-Бруці (США) на місцевому  українському кладовищі.

Дмитро Донцов залишив після  себе  колосальну  наукову і публіцистичну спадщину: «Націоналізм» (1926),  «Культура примітивізму» (1919), «Підстави нашої політики» (1921), «Наша доба і література» (1937), «Дух нашої давнини» (1944) та багато інших  праць.

За своє довге життя Донцов був знайомий з масою українських політичних, громадських, культурних діячів, мав серед них багато палких прихильників і ще більше – запеклих ворогів. Його публіцистичний стиль ніколи не виключав пристрасного картання своїх ідейних противників, викриття їх особистих провин. Його противники нерідко відповідали йому тією ж зброєю. Донцов ніколи не йшов на жодні компроміси з ворожими силами чи на тактичні поступки. Він невтомно пропагував ідею державності українського народу, безперервно кував його світогляд і «сталив» його характер.

foto-3.png

Фахівці Одеської національної наукової бібліотеки підготували добірку книжок як Дмитра Донцова так і, присвячених його життю та діяльності.

Пропонуємо також переглянути відеозапис лекції:

Створено: 23.06.2023
Переглядів: 1418




© 2023 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.