«Позбавлені батьківщини»: до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та Дня боротьби за права кримськотатарського народу

Будь-який етнос, із його культурою – незалежно від його чисельності, рівня розвитку – є унікальною, неповторною цінністю людської цивілізації. Ніхто не має права нав’язувати йому чиюсь культуру, чиюсь мову, чийсь спосіб життя.

Енвер Озенбашли
кримськотатарський історик та мовознавець

 

18 травня в Україні відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права кримськотатарського народу.

00.jpg

20 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення у її складі. З метою підтримки боротьби громадян України - кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу Указом Президента України від 14 травня 2014 року в Україні було встановлено День боротьби за права кримськотатарського народу, який відзначається щороку 18 травня. 

У 2015 році, згідно з Постановою Верховної Ради України  «Про визнання геноциду кримськотатарського народу», депортацію з Криму кримськотатарського народу у 1944 році було визнано геноцидом кримськотатарського народу, а день 18 травня визнано також Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

18 травня 1944 року відбулися найтрагічніші в історії кримськотатарського народу події. Саме в цей день у вже звільненому від німецьких військ Криму розпочалася операція військ НКВС з депортації кримських татар до віддалених районів Середньої Азії та Сибіру. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар у місцях заслання. Протягом останнього року  війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч депортованих. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

foto-02.jpg

Картина художника Рустема Емінова «Поїзд смерті» з циклу «Пам’ятай!»
про депортацію кримських татар

Кілька десятиліть кримськотатарський народ вів сміливу і наполегливу боротьбу з радянським режимом за повернення на рідну землю. Україна від часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що поверталися на її територію з місць депортації. Повернутися до Криму представники корінного народу змогли лише після здобуття Україною незалежності. Попри всі політичні складнощі та економічні негаразди 1990−2000 років, відбувалася поступова інтеграція кримських татар до українського громадянського суспільства, відкривалися можливості для розвитку освіти та культури, чергового етапу національного відродження.

Усе змінила російська окупація Кримського півострова 2014 року. Тисячі наших співвітчизників – кримських татар і етнічних українців через безпосередню загрозу їхньому життю покинули рідні домівки. Регулярними стали репресії щодо кримських татар: відомо про щонайменше сто двадцять чотирьох кримськотатарських політичних в’язнів. У окупованому Криму змушені були припинити свою роботу  всі 12 кримськотатарських медіа. Було також закрито низку кримськотатарських шкіл, культурних і громадських осередків та ін. Всі ці роки російська окупаційна влада проводить репресивну політику залякування, психологічного тиску, безпідставного ув’язнення, безслідного зникнення кримських татар.

24 лютого 2022 року почалася нова хвиля російського вторгнення на територію України, яка стала новою основою для обшуків, арештів та продовження переслідувань кримських татар. Деокупація Кримського півострова має принципове значення для кримських татар, які прагнуть вільного життя на своїй історичній батьківщині − у Криму.

Пропонуємо ознайомитися з добіркою книг із фонду ОННБ, присвячених сторінкам історії Криму, кримськотатарського народу від часів Кримського ханства до сьогодення.

foto-03.jpg 

Магочій П.-Р. Крим: наша благословенна земля. Ужгород, 2022.

Книга професора історії та політології, очільника кафедри української історії Торонтського університету Павла Роберта Маґочія знайомить читача з важливими етапами цивілізаційного розвитку Криму – від доісторичних часів до сьогодення.

Автор у своїй книзі веде захопливу розповідь про географічний ландшафт місцевості, найдавніші цивілізації, що населяли півострів, про видатні постаті минулих років,  розкриваючи  багатогранну  і самобутню  історію Криму. Павло Маґочій виділяє період з історії Криму часів Другої світової війни та повоєнних часів: документально висвітлює події, пов’язані з депортацією кримських татар 1944 року, етнічні «чистки» та життя кримських татар у вигнанні. Певна увага науковця зосереджена також на періоді політичного і культурного відродження  кримських татар у складі незалежної України.

foto-04.jpg

Абдулаєва Г. Кримські  татари: від етногенезу до державності. Київ, 2021.

Книжка історика і ведучої історичної телепрограми «Altin Devir/Золотая эпоха» на першому кримськотатарському каналі ATR Гульнари Абдулаєвої виникла на підставі циклу її авторських телепередач «Етнічні предки кримських татар». Це не просто начерк про життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І якою є їхня роль у формуванні сучасної України. За словами автора: «Сьогодні про кримських татар в сучасному світі знають багато, але до сих пір виникають, здавалося б, прості запитання: як сформувався цей народ? Чи справді тільки Крим його етнічна батьківщина? І врешті-решт, в чому його  особливість?».

Видання допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, спростувати численні нав’язані міфи, розкрити національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації.

foto-05.jpg

Бикова Т. Історичні передумови й перебіг ленінсько-сталінської кампанії татаризації в Кримській АСРР (1921 – 1928 рр.). Київ, 2020.

Монографія історика Тетяни Бикової присвячена складному періоду так званої татаризації у Криму, після утворення Кримської автономної республіки у листопаді 1921 року. Ця політика  була складовою загальної національної політики більшовиків щодо національних регіонів. Якщо зовні вона передбачала  піднесення і  розвиток національної освіти і культури, то кінцевою метою  було укорінення радянської влади, підпорядкування і знищення національних рухів, що являли собою значну політичну силу, нівелювання національної ідентичності. Автор приділяє пильну увагу історичним передумовам політики татаризації: витісненню кримських татар з батьківщини  в  імперській Росії,  кримсько-татарському чиннику в революції 1917 року і громадянській війні; суспільно-політичним процесам під час утворення  Кримської автономії.

Кампанія татаризації розглядається у  трьох основних сферах — соціально-економічній, суспільно-політичній і духовній.

foto-06.png

Кримськотатарський національний рух у 1917-1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб. Київ, 2019.

Видання містить раніше невідому й малодоступну навіть для фахівців інформацію про один із ключових періодів в історії корінного в Криму кримськотатарського народу –  національний рух у період війн і революцій 1917–1920 рр.

Книга складається з двох частин: історичного дослідження сторінок Кримськотатарської революції 1917 – 1919 рр. і кримськотатарського визвольного руху 1919 – 1920рр.; та добірки архівних документів 1917 – 1928 рр., що стосуються, зокрема «Міллі Фірка», політичної партії кримських татар, ідеологічного та організаційного центру всього кримськотатарського руху.

Як зазначив директор Галузевого державного архіву СБУ, співупорядник видання Андрій Когут: «Ми маємо більше говорити про Крим та деконструювати ті імперські російські міфи, які існують… Наш задум — почати оприлюднювати ті документи, які зберігаються у нас в архіві. В основу цієї книги великою мірою лягли документи зі справи “Міллі-Фірка” (кримськотатарської національної партії)».

foto-07.jpg

Грабовський С., Лосєв І. Azat Qirim чи колонія Москви? Імперський геноцид і кримськотатарська революція. Київ, 2017.

Книга науковців, фахівців з культурології та політичної історії Сергія Грабовського й Ігоря Лосева присвячена трагічній долі кримськотатарського народу, який став жертвою політики, що здійснювали Російська імперія та  СРСР (з незначними періодами послаблень) впродовж двох з половиною століть. Показані й охарактеризовані основні етапи цієї політики та її наслідки, яку автори загалом (а не тільки  депортацію з Криму кримських татар у 1944 році) визначають як геноцид. Певну увагу приділено періоду кримськотатарського відродження перших декад XX століття, боротьбі кримців за свободу, знаковим виявом якої стала Кримськотатарська революція 1917-1918 років. Окремий розділ описує події, що відбувалися під час окупації Криму з боку РФ у 2014 році.

foto-08.jpeg

Чухліб Т. Козаки і татари. Українсько-кримські союзи 1500-1700-х років. Київ, 2017.

Книжка відомого українського історика, доктора історичних наук, директора Науково-дослідного інституту козацтва Тараса Чухліба дає ґрунтовну  характеристику взаємин між Кримським ханством та українцями протягом ХVІ –ХVІІІ століть. Особливу увагу  приділено укладанню політичних союзів  між Кримським ханством та Українським гетьманатом. Як зазначає науковець:  «Відносини  між Україною  та Кримом мають сталу історичну традицію, яка закорінена в давні часи. Протягом багатьох століть українське козацтво торувало собі шлях до Чорного моря, а в стосунках з ординським Бахчисараєм у Запоріжжя, Чигирина і Батуріна були різні періоди співіснування – від наступальних військових походів до політичної залежності та миру.  Як відомо,  татарський фактор був пріоритетним у зовнішній політиці ранньомодерної Української держави – Гетьманату».

Видання містить оригінальний додаток. який включає маловідомі тексти міжнародних договорів між Україною, Османами і Польщею, листування гетьманів і ханів та інші цікаві документи, що характеризують міцні зв'язки гетьманів України з ханами Криму.

Створено: 17.05.2023
Переглядів: 416




© 2023 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.