Книга – свідомість нації і пам'ять людського роду: до Всесвітнього дня книги

“Хороша книжка — це завжди ще й спосіб тримати голову над водою, коли тебе зносить стихією історії...”

О. Забужко

Всесвітній день книги та авторського права відзначається щороку 23 квітня. Цей день покликаний наголосити на важливості книжки, на її незамінності в інформаційному суспільстві, привернути увагу до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності, а також до  культури писемного слова. ЮНЕСКО у цей день називає Світову столицю книги, обрану спільно з міжнародними організаціями, що представляють три напрями книжкової галузі, – Міжнародним союзом видавців, Міжнародною федерацією книготорговців і Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій. Це місто зобов’язується всіляко сприяти розвитку книговидання і промоції читання.

Аккра - Книжкова столиця світу 2023 року

Світовою книжковою столицею 2023 року обрано Аккру, столицю Гани, за особливу увагу її уряду до молоді та сприяння культурі та розвитку країни. Стратегія Аккри має просвітницький характер і спрямована на підвищення рівня обізнаності населення з інформаційною політикою та культурою поширення інформації.

Сьогодні книга в Україні – це не просто книга, це справжня зброя. Від самого початку повномасштабної війни книговидавнича галузь зазнала суттєвих втрат, багато видавництв скоротило або зовсім припинило свою діяльність. Але український книжковий ринок, вкотре адаптуючись до форс-мажорних обставин, не тільки існує далі, а й знаходить у собі наснагу та можливості розвиватися. Десятки видавництв не лише додрукують заплановані тиражі, а й готують і нові видання. З’являються нові актуальні й цікаві проєкти та напрями. Безперечно, сьогодні в активі читацької спільноти - категорія видань «книжки про війну», тема еміграції, перебування за межами країни. Багато книг нині виходить у форматі щоденників, зокрема тому, що все, написане по гарячих слідах, дає авторам можливість якнайточніше відтворити те, що відбувається навколо.

Мероник А. 24.02: щоденник війни. Чернівці, 2022; Рафєєнко В. Війна 2022. Львів, 2022; Воронін В. Хроніка війни 2014-2022. Перші пів року повномасштабної агресії. Харків, 2022; Курков А. Щоденник агресії. Харків, 2022.

Слід відзначити, що попри всі виклики воєнного часу бібліотеки поповнюються якісними українськими виданнями та активно працюють у напрямі їх популяризації. Серед користувачів Одеської національної наукової бібліотеки надзвичайним попитом користуються, зокрема, новинки книговидавництва «Фоліо», що побачили світ у 2022 - 2023 роках і які розкривають нагальну й болючу тему повномасштабної війни в Україні. Це історичні нариси, есеї, роздуми про країну, життя в умовах війні й поза нею, записки з фронту, з оточених міст, тобто книжки, що допомагають збагнути наше непросте сьогодення.

Книга єднає, надає сил і сміливості рухатися далі попри усі суворі випробовування. Разом з книгою ми - непереможні! Наразі працюють чимало державних програм, що популяризують книгу і читання. Серед них  ініціатива «Книги героям» - для військових, котрі проходять лікування чи реабілітацію. Ініціатива реалізується під егідою Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту освіти, науки та спорту. До ініціативи долучилась і Одеська національна наукова бібліотека, передавши нові книжки, які допоможуть урізноманітнити дозвілля військових під час їх відновлення.

Також, у рамках культурно-просвітницького проєкту «Велика Одеська Бібліоніч “Поетика кохання” до Міжнародного дня дарування книжок фахівці бібліотеки також організували і провели у військовому медичному закладі  патріотичну акцію «Бібліотека - українському воїну», під час якої  подарували книжки захисникам, що перебувають на реабілітації.

У квітні 2023 року створено проєкт «Книги на фронт». Це спільна ініціатива Міністерства культури та інформаційної політики та ГО «Культурний десант». Партнерами проєкту стали українські мережі книгарень. Цей проєкт передбачає збір та передачу книг українським військовим, які перебувають на передовій, у зоні бойових дій. Як зазначив Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко: "Сьогодні, коли читальні зали облаштовують у бомбосховищах, коли бачиш відданість наших бібліотекарів захищати книги ціною свого життя на окупованих територіях, жагу продовжувати роботу та шукати їй нові форми, коли бачиш кількість відвідувань бібліотек протягом цього року, я впевнений, що народ, який читає та шанує книгу, - не перемогти".

З огляду на те, що книга в світі була і залишається одним із основних стрижнів культурного, освітнього, інтелектуального та духовного розвитку нації, пропонуємо долучитися до історії створення української книги і книговидавництва разом із добіркою книг з фонду найстарішої книгозбірні України.

Нестеренко П. Художній образ української книги ХХ-ХХІ століть. Київ, 2021.

Український мистецтвознавець Петро Нестеренко у своїй книзі зосередився на аналізі книгопродукції ХХ – початку ХХІ століття, коли в оформленні книг та журналів відбувалися революційні зміни, коли виник новий бренд з назвою «книжковий дизайн», коли плеяда талановитих ілюстраторів створювала самобутні роботи, що допомагали  яскраво та оригінально розкривати твори прозаїків і поетів.  Геніальні творчі знахідки  ілюстраторів початку ХХ сторіччя – Олени Кульчицької, Георгія Нарбута,  Василя Кричевського та багатьох інших створили стандарт національної книжкової графіки, що сміливо поєднав світові тенденції і особливості народного мистецтва.

Книжка пропонує читачеві не тільки дослідження, яке стосується ілюстрації та книжкової графіки XX-XXI століття, а й інших складових образу книги - формату, паперу, обкладинки, форзаців, фронтисписів та ін. Читач знайде тут також дуже цікаві деталі щодо інших елементів мистецтва оформлення книги: від обкладинки й титула - до футляра як декоративно-графічного засобу презентації коштовних мистецьких видань.

Люзняк М. Українська науково-популярна книга в національній культурі кінця ХІХ - початку ХХ століття. Львів, 2010.

У монографії  шляхом  аналізу діяльності видавництв та видавців, книгорозповсюджуючих осередків кінця ХІХ – початку ХХ століть автор дослідив специфіку формування і функціонування української науково- популярної книги, її роль в національній культурі тих часів. Об’єктом дослідження є науково-популярні видання як українських авторів, що видані в Україні українською, так і іншомовних авторів, що видані в Україні та за її межами різними мовами. Автор розглядає досвід 35 видавництв та видавничих осередків, зокрема Бібліотеки для молоді (Львів), «Буревісника» (Одеса), Видавництва товариства «Просвіта» (Львів), Видавничого товариства Б. Грінченка (Чернігів), «Криниці» (Київ) та інших.

Заслуговує на увагу науковий доробок Олени Каракоз, бібліографа, кандидата історичних наук, професора Київського національного університету культури і мистецтв. Вона багато років досліджує феномен книги в історії культури України і є автором понад 30 наукових та навчально-методичних праць із цієї теми. Олена Олександрівна зазначає: «Книга завжди розвивалась одночасно із суспільством і втілювала в собі основні його досягнення, вона завжди була віддзеркаленням тих подій, які відбувались у суспільному, культурному, політичному житті впродовж історичного розвитку людської цивілізації».

Каракоз О. Історія книги. Київ, 2018.

Навчальний посібник «Історія української книги» підготовлений на основі узагальнення лекційного курсу, розробленого для студентів спеціалізації «Інформаційна, бібліотечна та архівна справи» Київського національного університету культури і мистецтв. Пропоноване видання розкриває основні етапи еволюційного розвитку вітчизняної та світової книги з давніх часів до початку ХІХ століття у взаємозв’язку з процесами, які відбувались у соціокультурному, політичному та релігійному житті суспільства. Висвітлюється роль книги на різних етапах людської цивілізації.

Каракоз О. Історія книги. Практикум. Київ, 2017.

У практикумі наведено рекомендації з вивчення дисципліни «Історія книги»:  програма та основні теми і плани лекцій та семінарських занять; подано також питання до тем, тестові завдання і практичні заняття, а також перелік рекомендованої літератури. Пропоноване видання стане у пригоді викладачам, аспірантам, студентам вузів із вивчення дисципліни «Історія книги».

Корнєєва Г. Українська дитяча книжка Галичини: від «Читанки» М. Шашкевича...(1850-1939). Львів, 2011.

Це видання є першою спробою дослідити історію української дитячої книжки Галичини (1850-1939 рр.). Галина Корнєєва характеризує видавців і видавництва дитячих книжок у контексті тогочасних історичних реалій, простежує етапи становлення і розвитку теоретичних і практичних засад випуску, поширення, популяризацію дитячих книжок в українському середовищі. Основою дослідження стали оригінали дитячих видань Галичини, документальні джерела, науково-педагогічні часописи, праці істориків книжкової справи. Проаналізовано цільове і читацьке призначення, еволюцію змісту та різновиди видань. Авторка виділяє видання «Читанки» М. Шашкевича (1850), яка за мовою, змістом, способом подання матеріалу започаткувала новий тип як навчальної, так і пізнавальної дитячої книжки. Окрему увагу приділено періоду появи перших книжкових серій, активному формуванню читацьких інтересів наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть.

Книги доступні для замовлення за персональним абонементом, який працює у головному корпусі книгозбірні (вул. Пастера,13), а також у читальному залі ОННБ (вул. Акад. Філатова, 1).