Всеукраїнська науково-практична конференція «Культурна спадщина Півдня України у часи воєн: захист спадку минулого заради мирного майбуття», присвячена 79-й річниці звільнення Одеси від фашистських загарбників

00.jpg

7 квітня 2023 року в Одеській національній науковій бібліотеці під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України пройшла Всеукраїнська науково-практична конференція «Культурна спадщина Півдня України у часи воєн: захист спадку минулого заради мирного майбуття», присвячена 79-й річниці звільнення Одеси від фашистських загарбників. Співорганізаторами конференції стали Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті, Одеський історико-краєзнавчий музей, факультет історії та філософії ОНУ імені І.І. Мечникова та Одеська обласна організація Національної спілки краєзнавців України.

Конференція об΄єднала науковців та провідних фахівців бібліотек, архівів, музеїв, викладачів, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій, освітян.

img_3943.jpg 10.jpg

Мета науково-комунікативного заходу – консолідація зусиль науковців і практиків у розв'язанні актуальних питань вивчення та збереження історико-культурного надбання, посилення ролі культурних інституцій у захисті і популяризації культурної та історичної  спадщини України, обговорення пріоритетних напрямів роботи та обмін досвідом.

Відкриття конференції відбулося у відділі рідкісних видань та рукописів ОННБ, учасники з інших міст долучилися до події онлайн на платформі ZOOM.

 rkarandyeyev.jpg

Учасників конференції привітав Ростислав Карандєєв, перший заступник Міністра культури та інформаційної політики України, відзначивши її актуальність, що зумовлюється реаліями сьогодення. Він наголосив, що агресор воює саме проти нашої культури, проти нашої ідентичності, українського духу, тому навмисно цілить у культурні об’єкти, намагаючись зруйнувати нашу пам’ять, позбавити майбутні покоління свого українського коріння. Ростислав Володимирович також підкреслив, що в питаннях захисту культурної спадщини нашої держави винятково потужною стала міжнародна допомога Україні. Він відзначив, що ініціатива Одеської національної наукової бібліотеки та її партнерів у проведенні Всеукраїнської науково-практичної конференції «Культурна спадщина Півдня України у часи воєн: захист спадку минулого заради мирного майбуття» є актуальним й вагомим внеском у нашу спільну боротьбу за збереження права українців на самовизначення та власну культуру, який сприятиме посиленню та зміцненню ролі культурних інституцій у процесах збереження, захисту та популяризації культурної спадщини, культурних цінностей та національної пам’яті українського народу.

Одеська національна наукова бібліотека – один із провідних закладів, дотичних до створення Національної електронної бібліотеки України, метою якої є захист культурного надбання України в частині документальної спадщини, що знаходиться в інституціях пам’яті по всій Україні (бібліотеках, архівах, музеях тощо), шляхом її оцифрування та створення надійної системи збереження і доступу до цифрових копій об’єктів через Інтернет на довготривалій основі.

Ростислав Володимирович побажав усім учасникам зібрання плідної роботи, творчого діалогу, професійної взаємодії та натхнення для нових здобутків.

 iliptuga.jpg

Іван Ліптуга, директор Департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради, зробив екскурс в історію Одеси, акцентував увагу на особливості культури та унікальності культурного спадку міста. Він наголосив на тому, що нині органи державної влади та місцевого самоврядування, громади та фахівці культурно-мистецької спільноти докладають усіх зусиль для захисту культурної спадщини України та, зокрема, Одеси, відзначивши значущу подію для Одеси й України – включення історичного центру Одеси до Основного списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

whatsapp-image-2023-04-07-192922.jpeg

Ярослава Різникова, заступник директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації – начальник управління культури, національностей та релігій, зазначила, що війна, яка триває в усіх сферах нашого життя, у тому числі у гуманітарній та інтелектуальній сферах, загострює проблему збереження культурної спадщини у кризових умовах. Вона звернула увагу на те, що нищення культурної спадщини є одним із елементів нищення нації, і коли ми говоримо про культурну спадщину, ми говоримо не лише про її матеріальне втілення, а й про носіїв цієї спадщини, і з нищенням кожного з них ми втрачаємо частку і нашої, і світової культури. Ярослава Олексіївна поінформувала присутніх про оцінку втрат культурних пам’яток на окупованих територіях та роботу Департаменту у справі захисту об’єктів культурної спадщини в Одеській області. Зокрема, завдяки підтримці ЮНЕСКО, спільно з Одеською міською радою було виготовлено та встановлено на 50 об’єктах культурної спадщини позначку «Блакитний щит» – захисну емблему Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі воєнного конфлікту. Пані Ярослава наголосила на важливості міжнародної співпраці та потужної підтримки міжнародних благодійних фондів, ресурси яких спрямовуються на охорону, евакуацію, оцифрування, захист і збереження культурних цінностей, підтримку діяльності закладів культури та мистецтва, що постраждали, були пошкоджені чи зруйновані внаслідок бойових дій під час збройної агресії проти України. Триває робота з поповнення Державного реєстру національного культурного надбання, Порталу культурної спадщини Одеської області, де розміщуються бази даних про об’єкти матеріальної та нематеріальної спадщини області.

Ярослава Олексіївна подякувала МКІП за особливу увагу до Одеського регіону та відзначила, що Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації об’єднує зусилля як на місцевому, так і на регіональному рівнях, здійснює комунікацію з науковими інституціями, культурними установами, і така синергія допомагає досягти  значного результату в збереженні культурної спадщини України загалом і нашої Одещини зокрема.

ibiryukova.jpg

Ірина Бірюкова, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, привітала учасників конференції, які приєдналися до науково-комунікативного заходу з Києва, Харкова, Запоріжжя, Одеси, Херсона, Маріуполя, Полтавщини, Миколаївщини, Кіровоградщини та інших куточків нашої країни. Також Ірина Олександрівна подякувала співорганізаторам конференції та зазначила, що саме завдяки спільними діям, партнерству з профільними органами влади, провідними науковими, культурно-просвітницькими установами стало можливим проведення нинішньої конференції, яка є важливим етапом у консолідації зусиль науковців і практиків у розв’язанні актуальних питань вивчення та збереження історичної та культурної спадщини в сучасних умовах; виявленні найбільш гострих проблем у культурній сфері та визначенні шляхів їх подолання.

Ірина Бірюкова підкреслила, що бібліотека щороку організовує різноманітні заходи, які присвячуються річниці звільненню Одеси від фашистських загарбників та дають можливість переосмислити події в історичній ретроспективі, побачити історичні паралелі та робити висновки.

Щирі вітання учасникам та організаторам конференції передав В'ячеслав Кушнір, доктор історичних наук, декан факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, голова правління Одеської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. У своєму зверненні він наголосив, що наша діяльність у сфері культури важлива для Перемоги, бо завдяки зв’язкам з колегами за кордоном відкриваються широкі можливості говорити правду про війну в Україні. В результаті, ми отримуємо моральну, військову, дипломатичну і гуманітарну підтримку. Наші зусилля в культурній сфері, наша культурна дипломатія також є фактором протистояння війні. В’ячеслав Григорович побажав учасникам конференції успішних виступів, змістовних наукових повідомлень, спрямованих на укріплення української ідентичності і Перемогу!

krasnozhon.jpg

Андрій Красножон, доктор історичних наук, ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, присвятив доповідь питанню вивезення культурної спадщини з музеїв та бібліотек Одеси під час румунської окупації в 1941–1944 рр. та презентував нове видання «Археологія, історія і політика в Трансністрії. 1941-1944», цінність якого полягає в опублікованих унікальних документах, знайдених в архівах Бухаресту, Кишинева, Одеси, де зафіксовані дані про те, коли та куди вивозилися з музеїв та бібліотек Одеси культурні, мистецькі та археологічні цінності.

Директор Одеського історико-краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України, кандидат історичних наук Віра Солодова виступила з доповіддю, присвяченою втратам завданим музейним зібранням Одеси під час Другої світової війни. Віра Володимирівна розповіла про діяльність нацистського оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга, що організовував конфіскацію та вивезення культурних цінностей з окупованих територій, та румунської Трофейної служби, яка діяла на території Трансністрії. Документи щодо втрат культурних цінностей на окупованій території України засвідчують велику кількість фактів примусового вилучення предметів культури: «за наявними неповними цифровими даними за матеріалами надзвичайної державної комісії із встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників і дослідженнями науковців тільки по 26 музеям України, включно з установами Криму, історичного, історико-археологічного, краєзнавчого, меморіального профілю їх сумарні втрати фондів складають 956 288 музейних предметів. Інші дослідники дають інші цифри від 40 000 до 330 000 експонатів. Такі розбіжності не відбивають повної картини втрат. Очевидно, що ці дані є недостатньо обґрунтованими та далеко неповними». Непоправних втрат культурній спадщині завдала також невдала евакуація музейних цінностей. Визначити точну кількість музейних закладів України, фонди яких було евакуйовано, надзвичайно складно. За різними підрахунками з території України було вивезено у глибокий тил Радянського Союзу від 26 до 32 музеїв, що становить відповідно 14-18% від їх загальної довоєнної кількості. Переважно це були музеї столиці України – Києва та 6 обласних центрів – Дніпропетровська, Одеси, Полтави, Сум, Харкова, Чернігова.

Із доповіддю «Деколонізація як дискурс у сприйнятті культурної спадщини на півдні України: актуалізація у період війни» виступив доктор історичних наук, професор кафедри історії України факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Олександр Музичко. Значну увагу науковець приділив аналізу закону № 7253 «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та зазначив, що у ньому йдеться не тільки про топонімію, а й загалом про всю культурну спадщину. Олександр Євгенович також наголосив, що предмети, про які йдеться у рамках деколонізаційних та декомунізаційних процесів, однозначно мають бути вилучені із публічного простору, стати об’єктом вивчення і правильної інтерпретації та включення в український культурний контекст. На його думку, деколонізаційний дискурс перебуває на початковому етапі та велика роль у ньому належить, зокрема, науковцям і бібліотекарям-науковцям.

Завідувач науково-методичного відділу Національної історичної бібліотеки України Ольга Михайлова поділилася досвідом реалізації Національною історичною бібліотекою культурологічного проєкту «Міста і села України. Втрати воєнного часу» з квітня 2022 року. Його метою є оперативно поінформувати суспільство про зруйновані або пошкоджені об’єкти матеріальної культурної спадщини в різних регіонах України з використанням бібліографічного методу. Цей проєкт передбачає складання циклу бібліографічних списків. Пані Ольга проілюструвала масштаби втрат цілим рядом прикладів. Національна історична бібліотека вже зробила випуски бібліографічних списків по 5 регіонах України (Сумська, Чернігівська, Київська, Житомирська області) та 2 випуски по Харківській області (через величезний обсяг інформації – окремо по м. Харкову та окремо по Харківщині). Робота над проєктом триває.

Головний спеціаліст Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Уляна Громович  розповіла про проєкти Українського інституту національної пам'яті у сфері історико-культурної спадщини. З початком широкомасштабного вторгнення УІНП посилив роботу та значно збільшив кількість проєктів. Основними напрямами роботи УІНП стали: інформаційна підтримка сил спротиву; подолання міфів та популяризація історії; переосмислення російської імперської та радянської тоталітарної спадщини і робота з її символами у публічному просторі; збереження пам'яті про російсько-українську війну, її перебіг, про її жертв і героїв; міжнародна співпраця. Пані Уляна схарактеризувала основні проєкти, спрямовані на підтримку та збереження історико-культурної спадщини, здійснені УІНП після 24 лютого. «І хоча 20% наших фахівців зараз перебувають у лавах ЗСУ – це не заважає нам виконувати роботу. Ми тримаємо міцний тил», – підсумувала доповідачка.

Директор Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Марина Подрезова розповіла про роботу наукової бібліотеки університету під час війни: «Сьогодні, коли перед нами постала загроза, коли у нас війна, бібліотекарі усвідомлюють свою роль та свою відповідальність, адже ми є стратегічною зброєю своєї держави і місцем, де кожен може отримати доступ до інформації». З 24 лютого 2022 року бібліотека перебудувала свою роботу: здебільшого вона виконувалася дистанційно. В умовах блекауту та повітряних тривог обслуговування велося за максимальних можливостей – навіть вночі. З 1 вересня наукова бібліотека працює в звичайному режимі. Доповідачка розповіла про основні напрями роботи бібліотеки, зокрема про започатковану нею БД «Незламна Україна». В цій БД висвітлюється початок та перебіг повномасштабної війни Росії проти України. Незважаючи на лихоліття війни, бібліотека продовжує функціонувати як наукова установа, виконуючи всі свої функції для забезпечення освітнього процесу.

Важливим досвідом Національної історичної бібліотеки України у збереженні та популяризації нематеріальної спадщини поділилася Лілія Снігирьова, кандидат філологічних наук, доцент та бібліограф І категорії відділу довідково-бібліографічної та науково-інформаційної роботи Національної історичної бібліотеки України. Фахівці бібліотеки фіксують збільшення кількості запитів від користувачів бібліотеки щодо вивчення традицій, фольклору, декоративно-ужиткового мистецтва та загалом української культури. НІБУ проводить активну діяльність, щодо збереження та популяризації нематеріальної культурної спадщини: виставки, презентації творів мистецтва народних майстрів, зустрічі з авторами видань про нематеріальну культурну спадщину тощо. У 2021 році було розроблено електронну бібліографічну БД джерел про елементи нематеріальної культурної спадщини. Широкомасштабна війна поставила під загрозу їх збереження у громадах, тому цей електронний інформаційний ресурс набув особливої актуальності, ставши на захист історичного та культурного надбання України. З квітня по серпень 2022 року на сайті вийшло 18 випусків циклу публікацій «Обереги українського народу», а у вересні 2022 року на сайті започатковано рубрику «Нематеріальна культурна спадщина в документних джерелах», у якій представлено інформаційні матеріали про елементи НКС, внесені до національного переліку України (наразі вийшло 7 випусків).

З ґрунтовною доповіддю про стан та діяльність бібліотек Півдня України під час воєнних дій виступила заступник генерального директора ОННБ з наукової роботи та інформатизації Ліна Арюпіна. Вона зазначила: «Кожна бібліотека є історико-культурним комплексом, дзеркалом культурного становлення та розвитку як окремої території, так і окремого міста, отже не тільки культурною та освітньою, а й ідеологічною установою,що визначає свідомість народу та впливає на її формування. Ставлення окупантів до бібліотек це підтверджує: з фондів вони вилучали книги не тільки з метою наживи, а й, у першу чергу, з ідеологічних міркувань». За результатами проведеної після Другої світової війни обов’язкової державної реєстрації бібліотек «що знаходяться та території УРСР, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та типу» було виявлено, що залишилося всього 22% бібліотек і 34% фонду. Та практично і сьогодні ми не маємо вичерпної картини збитків. 28 грудня 1992 року за спеціальною постановою уряду, при Кабінеті Міністрів України була створена Національна комісія з питань повернення в Україну культурних цінностей і затверджено «Положення про Комісію». До роботи Комісії були залучені великі бібліотеки, фонд яких постраждав під час війни, зокрема і Одеська державна наукова бібліотека. У 1994 році ОДНБ як методичний центр для бібліотек Півдня України здійснила опитування «Про втрати бібліотек Південного регіону під час Другої світової війни» станом на 01.01.1946 р. Це опитування показало, що втрати бібліотечної системи Півдня були дуже значними. Загалом у цих областях після війни залишилось 15,5% бібліотек. Доповідачка детально зупинилася на стані та діяльності під час Другої світової війни найбільших бібліотек Півдня України – обласних. Знищення об’єктів культури України є і метою РФ, у ході розв’язаної неї війни. Майже щодня до переліку пошкоджених об’єктів культурної спадщини, їх розграбування постійно додаються нові епізоди. Та попри війну, українська культурна сфера демонструє велику стійкість.

Болючим прикладом вразливості культурно-історичної спадщини під час воєнних реалій сьогодення поділився з присутніми т.в.о. директора КУ «Маріупольський краєзнавчий музей» Олександр Горе. Доповідач окреслив історичні віхи існування Маріупольського краєзнавчого музею та розповів про масштаб жахливих наслідків російської агресії, які зазнала ця культурна інституція. Маріупольський краєзнавчий музей – це один із найбільших музеїв Донецької області. Створений у 1920 році, він став одним із найбільших культурних центрів міста. Музей мав близько 60 тис. музейних предметів основного фонду, більшу частину їх знищено. На жаль, в умовах оточення та окупації евакуація була майже неможливою. Як наслідок, втрачено унікальні археологічні та етнографічні колекції. Наприклад, археологічні пам'ятки Амвросіївської стоянки. Пан Олександр вважає, що втрата такого великого та важливого пласту культурної спадщини – привід для переосмислення та створення більш дієвих механізмів та алгоритмів її захисту. Зараз фахівці музею намагаються зібрати матеріали, які були оцифровані (невелика частина із усього обсягу). Він вірить, що вдасться хоча б частково відновити музей, але роботи на шляху до цієї мети дуже багато.

Продовжила тему жахливої долі культурної спадщини Маріуполя директор КУ «Центральна міська публічна бібліотека Маріупольської міської ради з філіями» Вікторія Лісогор у доповіді «Біблотеки Маріуполя: руйнування, втрати та діяльність в евакуації». До 24 лютого 2022 року ця бібліотечна мережа об'єднувала 15 бібліотек-філій з книжковими фондами понад 400 тис. екз. Через російську агресію вони втратили практично все своє надбання: повністю зруйновано 3 бібліотеки, непошкоджених – немає зовсім. Через не можливість евакуювати, було втрачено майже всі книжкові фонди. Наразі в Україні залишилося близько 10 бібліотекарів, розкиданих по всіх куточках країни. Вони самовіддано працюють та тримають культурний фронт Маріуполя: розпочали збір оцифрованих творів, які планують розміщувати на своїх офіційних сторінках; проводять різноманітні культурні заходи для внутрішньо переміщених маріупольців; у планах створити надійну документальну базу «Пам`ять міста Марії». Та головне, чим вони зараз займаються, – це розпочатий з вересня 2022 року збір книг та періодичних видань для відновлення книгозбірень Маріуполя (вже зібрано близько 2 тис. прим.).

Завідувач відділу краєзнавства «Одесика» ОННБ Євгенія Бережок зробила доповідь «Збереження фондів Одеської державної публічної бібліотеки під час окупації 1941-1944 рр., за матеріалами архівних документів ОННБ». До початку Другої світової війни Одеська державна публічна бібліотека була книгозбірнею державного значення, її книжковий фонд, згідно зі звітом за перше півріччя 1941 року, налічував 1 732 782 одиниці. Евакуювати весь книжковий фонд було неможливо, тож поспіхом було зібрано 52 ящики (1812 од.) найцінніших видань та рукописів, їх супроводжували до Ташкента у Середньоазійський університет співробітники книгозбірні Ганна Борисівна Юрік, Анастасія Семенівна Деревинська, Емма Семенівна Левіна. В окупованій Одесі в будівлі бібліотеки, яка під час наступу румунських військ постраждала від авіабомбардувань, залишилася більша частина книжкового фонду. Збереження бібліотеки під час окупації лягло на плечі тендітної, але мужньої Олександри Миколаївни Тюнєєвої. Ще під час оборони міста співробітники бібліотеки крім звичайної для себе роботи і допомоги військовим шпиталям, організували цілодобове чергування в приміщенні книгозбірні, охороняючи фонди і майно. Після відступу радянських військ вони не залишили бібліотеку напризволяще і до з’ясування подальшого становища продовжували її охороняти та власними силами намагалися захистити будівлю від негоди. Перед Олександрою Миколаївною та колективом книгозбірні стояло важке і, водночас, важливе завдання – зберегти унікальний документний фонд бібліотеки. Архівні документи свідчать про систематичне вивезення книжок протягом 1941–1944 рр. як представниками румунської Трофейної служби (СКОД), так і муніципалітету Одеси. Після звільнення міста, спеціальна комісія у липні 1944 року підрахувала приблизні втрати книгозбірні. За її підрахунками внаслідок пожежі у палітурній майстерні, мародерства під час оборони та окупації міста, реквізицій, здійснених окупаційною владою, Одеська міська публічна бібліотека втратила близько 8 000 од. Олександрі Тюнєєвій за допомогою працівників Одеської міської публічної бібліотеки вдалося не тільки зберегти більшу частину документного фонду книгозбірні, а й поповнити її новими виданнями.

Завідувач відділу рідкісних і цінних видань Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського (м. Кропивницький) Наталія Зеленська розповіла про Кіровоградську обласну бібліотеку в період окупації 1941–1944 рр. Бібліотека була заснована у 1899 році. Станом на 1941 рік її фонди налічували понад 70 тис. прим. (тепер – понад 800 тис. прим.). Німецькі війська зайшли до міста 5 серпня 1941 року. З перших днів війни в приміщенні бібліотеки розмістили румунських та німецьких солдатів, а майже 30% фонду було відправлено на паперову фабрику. Із персоналу залишилося близько 10 осіб (згодом було скорочено до 4 осіб), які окупаційна влада активно використовувала для різних робіт. Бібліотека постійно перебувала під пильним наглядом німецької влади. За час окупації бібліотечне обладнання та каталоги були майже повністю знищені. Загалом матеріальні збитки оцінюють у 792 750 крб. Після звільнення міста 8 січня 1944 року почалася робота з відновлення.

Завідувач відділу краєзнавства Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки Тетяна Палівода виступила з доповіддю «Запорізька обласна наукова бібліотека: збереження культурної спадщини в умовах війни». ЗОУНБ була заснована у 1904 році і станом на 1941 рік мала фонди у 178 тис. прим., але під час Другої світової війни бібліотека була повністю знищена. Нині фонди бібліотеки – це 1 518 607 прим. (із них 13 тис. – рідкісні видання). Тепер через російську агресію 60% території Запорізької області окуповано. 45 бібліотек області зазнали пошкоджень і руйнувань: 4 повністю зруйновані, 8 – пошкоджені на 75%, 2 – на 50%. 9 бібліотек – повністю втратили свої фонди (понад 80 тис. прим.). На окупованих територіях приміщення не постраждали, але фонди зазнали величезних втрат через знищення або вилучення росіянами. Уже в перші дні широкомасштабного вторгнення бібліотекарі ЗОУНБ зібрали та відправили на захід 14 коробок із найціннішими виданнями та провели консервацію понад 6 тис. прим. Установа працює, незважаючи на постійні обстріли. Підвал став укриттям як для книг, так і для людей, адже саме там проходять всі заходи бібліотеки. У минулому році ЗОУНБ започаткувала проєкт «Галерея історії», в рамках якого беруть інтерв'ю в активістів, волонтерів, військових та переселенців та поширюють відео, де ті розповідають про свої життєві історії. Важливою ініціативою стала також акція «Книги для нескорених»: бібліотекарі збирають книги, опубліковані українською мовою після 2014 року, які потім будуть передані на деокуповані території.

Наступна доповідачка розкрила невідомі сторінки історії бібліотеки ремісничого училища №1 м. Одеси часів Другої світової війни. Співробітниця бібліотеки Національного університету «Одеська юридична академія» Тетяна Стефанчишена розповіла про героїчну, самовіддану діяльність директора бібліотеки ремісничого училища Оксани Андріївни Касько, яка разом зі своєю донькою та декількома співробітниками рятували фонди бібліотеки під час окупації. На початку 1941 року в бібліотеці було понад 50 тис. видань. Евакуювати фонди не встигли, тому цінні видання Оксана Андріївна та її колеги переховували у підвалах та навіть у себе вдома. Завдяки їх мужності було збережено більшу частину фондів – понад 40 тис. книг. Це один із прикладів важливості саме людського фактору в збереженні культурної спадщини в роки лихоліття. У травні 1944 року бібліотека відкрила свої двері для відвідувачів. Тепер врятовані  відважними бібліотекарями книги зберігаються в бібліотеці Національного університету «Одеська юридична академія».

Про досвід Одеської національної наукової бібліотеки у реалізації цифрових проєктів як інструменту збереження та промоції культурної спадщини розповіла головний бібліограф відділу рідкісних видань та рукописів ОННБ Надія Яцун. Унікальний універсальний фонд ОННБ є невід’ємною складовою частиною загальнодержавного фонду України. Він налічує понад 5 млн. документів, у його складі – понад 200 тис. рідкісних книжкових пам’яток, які становлять виняткову цінність з огляду історії, культури, науки України і світу та підлягають внесенню до Державного реєстру національного культурного надбання. Збереженню документних фондів в ОННБ приділяється велика увага. Так, з метою збереження і удоступнення бібліотечних фондів у 2018-2019 роках співробітники бібліотеки під егідою МКІП України втілили низку важливих грантових інноваційних проєктів з оцифрування. Перший проєкт, реалізований у 2018 році, «Старовинна гравюра – національне надбання України», сприяв введенню в науковий обіг документів образотворчого мистецтва, які зберігаються у фонді ОННБ. У рамках проєкту було здійснено оцифрування понад 600 гравюр XVI-XIX ст. майстрів з Англії, Італії, Нідерландів, Німеччини, України, Франції; розроблено сучасний вебресурс, який надає вільний онлайновий доступ до оцифрованого надбання. Другий проєкт, реалізований у 2019 році, «Скарби України: цифрова колекція книжкових пам’яток у фонді ОННБ», надає доступ до фондів ОННБ, які становлять виняткову цінність для історії, культури та науки України. Для реалізації різноманітних культурно-просвітницьких проєктів ОННБ також співпрацює з різними громадськими організаціями. Так, зокрема, у 2021 році реалізовано ще один цифровий проєкт за підтримки одеської філії Грецького фонду культури: «Одеські хронописи: свідки історії на шпальтах грецькомовної періодики початку ХХ століття». У рамках проєкту було оцифровано понад 2 700 сторінок одеських грецькомовних газет початку ХХ ст. З 2022 року реалізується проєкт зі створення страхових копій реєстраційних документів ОННБ внутрішнього використання. З 2011 року ОННБ є учасником корпоративного проєкту «Культура України». започаткованого Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого. Активне оцифрування книжкових пам’яток і створення відповідних цифрових колекцій є одним із найактуальніших статутних завдань ОННБ.

До участі в конференції долучилися 106 провідних фахівців національних та універсальних наукових бібліотек, музеїв та закладів вищої освіти Києва, Харкова, Херсона, Маріуполя, Миколаєва, Запоріжжя, Кропивницького та Одеси. Було заслухано 18 доповідей, що висвітили втрати культурних інституцій як під час Другої світової війни, так і під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

У доповідях учасників розкривався досвід роботи установ на захист національного надбаднання, актуальність якого зумовлена реаліями сьогодення. Ця робота є дієвим внеском у нашу спільну боротьбу за збереження права українців на самовизначення та власну культуру, вона сприятиме посиленню та зміцненню ролі культурних інституцій у процесах збереження, захисту та популяризації культурної спадщини, культурних цінностей та національної пам’яті українського народу.

Активне обговорення дозволить виявити проблеми охорони та ефективні методи збереження культурної спадщини під час війни; визначити форми і підходи у практиці дослідження та промоції історико-культурної спадщини; опрацювати пропозиції та ініціативи щодо пріоритетних напрямів у справі відновлення культурної спадщини.

Висловлюємо щиру вдячність та повагу учасникам конференції, змістовні виступи яких збагатять науковий потенціал та дадуть можливість впровадити найкращі ідеї у практику.

***

ФОТОРЕПОРТАЖ

imgp6934.jpg imgp7076-1.jpg imgp7116-1.jpg
gore2.jpg lisogor3.jpg muzichko1.jpg
mihajlova_2.jpg snigyrova1.jpg podrezova_1.jpg
litvinova1.jpg palivoda1.jpg aryupina_6-1.jpg
stefanchishina_2.jpg yacun1.jpg berezhok5a-1.jpg

Читайте також:

«Культурна спадщина Півдня України у часи воєн: захист спадку минулого заради мирного майбуття»

Створено: 07.04.2023
Оновлено: 27.04.2023
Переглядів: 1334




© 2023 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.