«Грані творчої особистості» - до 130-річчя від дня народження В.С.Василька (1893-1972), українського режисера, актора, театрознавця

7 квітня виповнюється 130 років від дня народження видатного українського режисера, актора, педагога, театрального діяча, театрознавця, засновника Музею театрального, музичного та кіномистецтва України у Києві, народного артиста  Василя Василька (1893-1972).

З творчістю видатного режисера, педагога, театрознавця, драматурга, народного артиста Василя Василька пов’язаний один з найскладніших та найцікавіших етапів історії української культури. На початку творчого шляху доля подарувала йому унікальну можливість працювати поруч з Садовським, Заньковецькою, Саксаганським, Ліницькою. Становлення його як режисера відбулось у тісному співробітництві та співдружності з засновником національного модерного театру ХХ століття Лесем Курбасом. Василько був одним із тих митців, хто створював естетику театру, в якій органічно поєднувались класичні традиції з творчими досягненнями майстрів – його сучасників.

Василько працював у провідних театрах України.  Але тридцять років життя було віддано одному місту і одному театральному колективу, тому цілком справедливо, що Одеський український музично-драматичний театр з 1995 року носить його ім’я. Протягом 13 сезонів (правда, з довгими перервами) Василько очолював колектив. 30 вистав, поставлені ним, увійшли в історію нашого театру. Більшість з них стали подіями в мистецькому житті України. Про це  написано у книгах самого режисера, у спогадах колег та учнів Майстра, в рецензіях, мистецьких дослідженнях.

Василь Степанович був блискучим інтерпретатором класики. Його першою режисерською роботою в Одесі була вистава «За двома зайцями», в якій яскраво виявився новаторський підхід постановника до класичної драматургії. Етапною для Одеського театру стала постановка вистави «Гайдамаки» за поемою Т. Шевченка.

	Після прем'єри «Наймички». Одеса, 1955. Кошутський, Туз, Василько, Молодан, Савицький, Ройтман.

В. Василько виховав цілу плеяду талановитих акторів та режисерів. Безцінною спадщиною Майстра є його праці, присвячені проблемам режисури, театру корифеїв, творчості Леся Курбаса, книга спогадів та статей «Театру віддане життя», написані у нашому місті.

Спадщина Василька – режисера, педагога, драматурга, театрального діяча – невичерпне джерело для усіх, кому близькі славні традиції українського театрального мистецтва.

«Шельменко-денщик». Чернівці, 1944. Шельменко – В. Василько.	Портрет В.С. Василька. Худ. Анатолій Петрицький. 1931.