«У великім новім слові…»: до 150-річчя від дня народження Богдана Лепкого

«Ми віримо глибоко й безконечно,
Що правда і добро,
І наш народ не вмре!»

(Б. Лепкий)

foto1.png

Серед когорти подвижників національно-державного відродження України ХХ століття, творча спадщина яких набуває сьогодні особливого значення, вирізняється постать Богдана Сильвестровича Лепкого (1872-1941). В історії української культури та громадсько-політичного життя Б. Лепкий займає визначне місце як письменник, вчений, критик, видавець, публіцист, промовець, декламатор, педагог, художник, мистецтвознавець, культурно-просвітній і громадсько-політичний діяч. Його внесок у справу піднесення національної свідомості українського народу важко переоцінити.

Богдан Лепкий уособлює собою новий тип українця-патріота, що сформувався у Галичині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. «Жити, працювати, творити для України та українського народу…» було гаслом його покоління. Волею долі, а згодом через політичні обставини Богдану Лепкому довелося протягом тривалого часу жити і працювати далеко від рідної України, але ці непрості обставини не перешкодили йому стати одним із видатних діячів національного відродження, провідним ідеологом української соборності.

За обсягом та жанровою різноманітністю літературної спадщини Богдан Лепкий поступається тільки своєму учителеві Івану Франку. Його творча спадщина становить понад 80 власних книг, у т.ч. цикл романів «Мазепа», повісті, оповідання, казки, спогади, збірки віршів та поеми, також переклади, статті літературного та мистецького спрямування, опубліковані у численних газетах, журналах, альманахах, календарях, збірках. Він упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями. Бібліографія творів Богдана Лепкого становить близько тисячі позицій.

Історичні твори Б. Лепкого – дуже реалістичні, хоч і сповнені романтичної любові до рідного краю. Сюжети їх захоплюючі, мова – колоритна, читаються вони легко, а при цьому наповнюють читача високою духовністю.

За його творами можемо вивчати українську історію і, що головніше, можемо вчитися справжньої любові до рідного краю: «З села» (1898); «Оповідання», «Стрічки» (1901); «Листки падають», «Осінь», «Щаслива людина» (1902); «В глухім куті» (1903); «На чужині», «Начерк історії української літератури» (1904); «По дорозі життя» (1905); «Мазепа» (1908); «З глибини душі» (1909); «Мати», «Кара», «Небіжчик», «Для ідеї», «Кидаю слова» (1911); «З-над моря» (1913); «Мотря», «Буря», «Вечір», «Дзвони», «Душа», «Свої», «Не вбивай», «Батурин», «Полтава», «З-під Полтави до Бендер» та ін.

Богдан Лепкий розглядав національну ідентичність як одну з найнеобхідніших умов існування нації. За Лепким, національно свідома людина не приховує свою національну приналежність, любить свою вітчизну, шанує народні традиції, знає й береже історію, мову, культуру власного народу. «Що лиш така свідомість національна, — писав діяч, — дає нації тую ідеальну силу, якою вона може відбиватися від ворогів, може разом з другими народами посуватися по шляху поступу». Саме формування національної ідентичності в кожного українця є умовою визволення України зі столітньої неволі. «Відродження нації мусить початися з духа, — підкреслив Б. Лепкий, — …поширенням правдивої свідомості національної врятуємо себе» («Національна свідомість»).

До 150-річчя від дня народження Богдана Лепкого фахівці Одеської національної наукової бібліотеки підготували добірку книжкових видань, які знайомлять із центральними творами митця та наближають до усвідомлення  величі його Духу.

foto2.png

Не буде помилкою сказати, що головне місце в літературно-історичному набутку Богдана Лепкого займає історична епопея «Мазепа», що розповідає про долю славетного гетьмана й долю українського народу. Пенталогія містить твори: «Мотря» (1926), «Не вбивай» (1926), «Батурин» (1927), «Полтава» (1928—1929), «З-під Полтави до Бендер» (опубліковано посмертно у США в 1955 році).

Складна й болюча, «політично небезпечна» для висвітлення доба гетьмана Мазепи віддавна вабила, притягувала письменника, як магніт. Прекрасний знавець світової літератури Богдан Лепкий, звичайно, був добре знайомий з творами Байрона, Гюго, Вольтера, Словацького та інших письменників, де головним героєм є Іван Мазепа. Та на відміну від «європейської» традиції, Мазепа Лепкого — насамперед державний діяч найвищого рівня.

На сторінках «Мазепинського» циклу ми зустрічаємо цілу плеяду персонажів — кожен зі своїм характером та обличчям, тому ці твори цікаво читати. Тут і цар Петро, і запальний та відважний Андрій Войнаровський, і мудрий Пилип Орлик, і пристрасна Мотря, і підступна дружина Кочубея, і багато-багато інших... Проте головна дійова особа епопеї — звичайно, сам Іван Степанович Мазепа, який живе тільки задля єдиної мети — визволення України з-під московсько-імперського ярма, жаданої свободи для українців: «За титул князя Римської держави не продам я України, ані вас, мої товариші вірні».

Без сумніву, епопея Лепкого була й лишається вершиною української літературної «Мазепіани». Твори, як і слова головного героя, –  звучать на диво по-сучасному: «Я хотів своєї держави. І хочу!.. Тяжко народові, я знаю. Та буде своя держава, тоді й полегша прийде, мусить прийти, я це знаю. А без держави нам усім одна біда…»

foto3.png

Лепкий Б. Вибрані твори : у 2 т. (Київ, 2011)

До видання увійшла здебільшого невідома чи маловідома для українців спадщина Богдана Лепкого: поезії, поетичні та прозові твори для дітей, віршовані драми, оповідання та новели, публіцистичні статті, а також спомини. Більшість цих творів опубліковано в Україні вперше. Окрім цього, видання доповнюють наукові розвідки, студії та дослідження.

foto4.png

Високе небо Богдана Лепкого: Спроба антології у публіцистиці, поезії, пісні (Тернопіль, 2001)

Представлена антологія вийшла  під редакцією та упорядкуванням  завідувачки музею Б. Лепкого в Бережанах — Надії Дирди. Метою видання є «вивести читача на ту малознану атлантиду знань», де рядок за рядком пізнаються або поглиблюються такі аспекти: як  найдавніше українське письменство впливало на становлення Лепкого-науковця і як ним було інтерпретовано у власній художній спадщині; яке місце Лепкого у загальному поступі національної школи знань; як саме і на яких концептуальних засадах проглядається українська тема у поетичному доробку майстра слова; ставлення вченого і письменника до політики і його участь у ній; редакторський досвід Лепкого, зокрема в «Краківських вістях»; постать Тараса Шевченка в літературній роботі Лепкого.

У книзі подано розвідки провідних українських та закордонних учених, літераторів, краєзнавців, поетів, а також — добірку поетичних текстів-присвят та пісень на слова Богдана Лепкого.

foto5.png

Білик Н. Богдан Лепкий. Життя і діяльність (Тернопіль, 2001)

Надія Білик — український науковець, культуролог, кандидат історичних наук громадська і культурна діячка, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені братів Богдана і Левка Лепких, член НТШ.

Це комплексне дослідження життя й діяльності Богдана Лепкого через призму української національної ідеї. Авторка аналізує роль  і значення митця в історії вітчизняної культури, простежує процеси формування та еволюції національно-патріотичних поглядів Б. Лепкого, розкриває найцінніші елементи багатої духовної спадщини  діяча, що були і є важливими для сучасної  України.  Надзвичайно цінним у монографії є розділ про роль Б. Лепкого у поглибленні інтеграції України у світовий культурний процес.

Надія Білик вводить у науковий обіг цінні документи з київських, львівських та краківських архівів і бібліотек, а також  із фонду Бережанського музею Б. Лепкого.

foto6.png

Горак Р. Трагедія Богдана Лепкого (Івано-Франківськ, 2002)

Роман Горак  український письменник, літературознавець, сценарист, заслужений працівник культури України, лауреат Шевченківської премії та інших державних відзнак у галузі літератури. Має науковий ступінь кандидата хімічних наук, член Національної спілки письменників України.

Ця робота була задумана спочатку як післямова до одного з історичних романів Богдана Лепкого «Крутіж», вперше опублікованого в Україні після довгих десятиліть заборон і замовчування. Зацікавившись постаттю Богдана Лепкого та його родоводу, Роман Горак здійснив власні пошукові дослідження у львівських архівах. Результатом цих розвідок і стала пропонована книга.

foto7.png

Ткачук М. Модерністський дискурс лірики та новел Богдана Лепкого (Тернопіль, 2005)

Микола Ткачук український літературознавець, критик, педагог, доктор філолологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член Національної спілки письменників України.

У дослідженні поезія Богдана Лепкого розглядається крізь призму міфопоетики в контексті модерністського міфомислення кінця ХIХ – початку ХХ століття, акцентуючи увагу читача на символістській природі поетичного моделювання світу й людини.

Микола Ткачук зазначає, що модерністський художній дискурс Богдана Лепкого органічно пов'язаний із його естетичними принципами й світобаченням. Як лірик, митець зазнав певної еволюції – від «реальної лірики» соціальних контрастів, вболіванням над недолею людини до модерністського, зокрема символістського світорозуміння і поетики, спрямованої на відбиття вічних і абсолютних смислів.

foto8.png

 Гавдида Н. Літературно-малярський дискурс творчості Богдана Лепкого : монографія (Київ, 2012)

Монографія Наталії Гавдиди є першою в українському літературознавстві спробою інтерпретації словесного доробку Богдана Лепкого через живописні матриці, у контексті його українсько-польських взаємин та культурної свідомості на рубежі ХІХ-ХХ століть. Видання базується на маловідомих матеріалах (поезіях, оповіданнях та мистецтвознавчих розвідках), які раніше не були об’єктом дослідження.

Вправне володіння Богданом Лепким художньо-малярськими формами впливу на читача довгий час залишалося поза увагою як літературознавців, так і мистецтвознавців. Тому Наталії Гавдиді довелося розробляти цілинну проблему. Вона здійснила кропітку працю зі збирання та аналізу фактів, на підставі яких зробила науково обґрунтовані висновки про специфіку творчості митця та віднайшла впливи малярства на його літературні тексти.

foto9.png

Богдан Лепкий: відомий і невідомий (1872-1941) : бібліогр. покажч. (Тернопіль, 2012)

Бібліографічний покажчик видано Тернопільською обласною універсальною науковою бібліотекою за підтримки Обласного музею Богдана Лепкого в м. Бережанах, Державного архіву Тернопільської області, Тернопільського обласного краєзнавчого музею, Бережанського музею книги.

Видання має на меті якнайповніше представити бібліографію про багатогранне життя й творчість Богдана Лепкого. Воно є другим, доповненим і переробленим. Перше вийшло друком у 1997 році. Покажчик складається із загальної частини, що містить описи праць митця та книг і публікацій про його багатогранну діяльність, а також документів, що є у фондах Державного архіву Тернопільської області й Тернопільського обласного краєзнавчого музею, і матеріалів мережі Інтернет, які виділено в окремі розділи.

Доповнюють видання фотографії Василя Балюха, Ігоря Крочака та з фонду Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Також подано псевдоніми, ініціали й криптоніми, якими послідувався Богдан Лепкий. Полегшить користування посібником «Іменний покажчик», що містить усі прізвища, котрі зустрічаються в бібліографічному описі.

foto10.png

Шановні користувачі, звертаємо вашу увагу, що у фонді ОННБ зберігається унікальне прижиттєве видання «Починок»  авторства Богдана Лепкого, яке було надруковано у діаспорі в 1917 році у друкарні «Свобода» (м. Джерсі).

Сьогодні на відстані часу ми вкотре прагнемо осягнути велич духовного подвигу митця, намагаючись оцінити його внесок у розвиток національної культури. І на цій ниві – величезні обрії незнаного та недослідженого…

Запрошуємо дослідників та поціновувачів творчості Богдана Лепкого ознайомитися з виданнями у фонді ОННБ.

Створено: 03.11.2022
Переглядів: 694




© 2022 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.