Непереможені: до Дня пам’яті захисників України

29 серпня відзначаємо День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Затвердження пам'ятного дня  відбулося указом № 621/2019, який 24 серпня 2019 року підписав Президент України. Саме на серпневі дні 2014 р. припав пік Іловайської трагедії – однієї з ключових подій російсько-української війни. Тоді загони добровольців та армійців нанесли болючий удар по донецькому угрупованню російських найманців, але, всупереч домовленості про «зелений коридор», вихід наших військ перетворився на справжню дорогу смерті – сотні українських військових і добровольців загинули, були поранені, потрапили в полон, десятки зникли безвісти.

Бібліотекарі ОННБ підготували добірку книжкових видань, які відтворюють незламність волі й духу українських воїнів та є свідченням кровопролитної боротьби за майбутнє нашої держави. Жоден український воїн, який сумлінно виконував свій обов'язок захищати територіальну цілісність України, не повинен бути забутий!

Зіненко Р. «Іловайський щоденник» (Харків, 2018)

Розповіді людей про те, що вони бачили на власні очі, відчули на дотик, пережили психологічно й фізично, попри свою суб'єктивність, мають велике значення для розуміння подій. Серед видань, присвячених АТО, особливе місце займають книги, написані у вигляді щоденникових нотаток. Одним із перших таких видань став щоденник колишнього морського піхотинця та добровольця батальйону «Дніпро-1» Романа Зінченка із позивним «Сєдой».

В «Іловайському щоденнику» Роман передає свої враження, думки та емоції, намагаючись бути максимально точним у спогадах. І хоча щоденникам зазвичай притаманний вузький фокус уваги, читаючи ці записи, стає зрозумілим, що відбувалося в Іловайську як з автором окремо, так і з батальйоном «Дніпро-1» загалом. А представлені у книзі численні фотографії дають можливість краще уявити описані події.

Після «Іловайського котла» Роман Зінченко та його побратими пройшли ще багато гарячих точок війни на Сході України. Але Іловайськ завжди в їхніх біографіях буде позначений особливим рядком – занадто багато людей там загинуло та зникло безвісти.

Зіненко Р. «Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії» (Харків, 2020).

«Іловайський щоденник» став фундаментом для створення більш широкої та ґрунтовної оповіді. Видання вийшло в двох томах. Тексти згруповано за хронологією:

• Ч. 1 : 7-24 серпня 2014 року (Харків, 2020) – період, коли бої точилися як в Іловайську, так і навколо нього.
• Ч. 2 : 25-31 серпня 2014 року (Харків, 2020) – про події від Дня Незалежності України до відходу українських військових з Іловайська.

Це історичний репортаж, хронологія та перебіг боїв очима солдат. Автор поставив собі за мету якомога детальніше розглянути, систематизувати в хронологічному порядку і зберегти для майбутніх поколінь спогади учасників.

У кожному описі відчувається нерв та емоції бою. На сторінках подано свідчення близько 150 бійців і офіцерів, згадано імена, прізвища та позивні близько 700 бійців добробатів і ЗСУ. Роман дослідив та розібрав сотні публікацій, відео- та фотоматеріалів. Переважна більшість зібраних фактів оприлюднена у виданні вперше. У книзі є QR-коди на відео з місця подій.

Положій Є. «Іловайськ» (Харків, 2018)

Художні твори, засновані на реальних подіях, мають особливу емоційну забарвленість та викликають сильну читацьку емпатію. Відомий сумський журналіст і письменник Євгеній Положій на основі близько сотні інтерв'ю учасників Іловайської трагедії створив художній роман в оповіданнях, що увійшов в десятку кращих українських книг про АТО, отримав відзнаку «Коронації слова — 2015».

«Іловайськ» – книга про мужність неймовірний героїзм і людяність українських воїнів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів тероборони, всіх тих, хто опинився в кінці серпня 2014 року в «Іловайському котлі».

Положій через мереживо спогадів детально та пронизливо описує людські долі. Йому вдалося глибоко розкрити тему людини на війні. Головною відмінністю цього роману від багатьох інших книжок про війну є те, що в ньому розставлено акценти саме на неймовірній любові українських солдатів до життя. Практично кожна історія сповнена шаленого бажання перемогти смерть будь-якою ціною. Серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми. Незважаючи на смерті й поранення на кожній сторінці роману, письменник усе ж закінчує його на оптимістичній ноті.

У травні 2018 р. Євген Положій був спеціальним гостем ХІХ Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині».

Вовк І. «На щиті: спогади родин загиблих воїнів : [у 3 т.]» (Харків, 2020)

Не менш важливо також зберегти спогади найближчих родичів про загиблих українських вояків, які захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни. До цієї складної справи долучилася Ірина Вовк, що з квітня 2014 р. перебувала у зоні бойових дій на Донбасі як журналістка та волонтерка. З кінця квітня 2016 р. вона записувала розмови із родинами полеглих на Сході України. Результатом став цей тритомник.

«На щиті» – це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування цивільним людям про тих, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут. Вояки оживають у спогадах матерів і батьків, братів і сестер, дружин і дітей, щоб ми не змарнували історичного шансу незалежності. Журналістці вдалося художньо адаптувати інтерв'ю так, що суха інформаційна канва обросла візерунками емоцій.

Видання доповнюють фотоматеріали з родинних архівів.

“АД 242. Історія мужності, братерства і самопожертви” (Харків, 2016)

Це масштабний книжковий проєкт про оборону Донецького Аеропорту (ДАП), що об'єднав під своєю обкладинкою понад сто інтерв'ю, десятки ексклюзивних фото з місця подій, розповіді й фото кореспондента Сергія Лойка. Журналісти Радіо Свобода спочатку почали записувати розповіді волонтерів, які допомагали захисникам аеропорту, а пізніше, коли це стало можливим, і самих кіборгів. Результат – книга про життя і смерть, про відчайдушність і страх, про любов і дружбу, про те, що і чому захищали в терміналах ДАП українські бійці.

Розповіді згруповано у розділи, що відповідають періодам оборони. В окремий розділ винесено інтерв'ю, які не лише презентують умови, в яких перебувала певна група учасників подій, а й дають узагальнюючі характеристики оборони. У коментарях подано висновки військових експертів та безпекових аналітиків України, росії, США та Канади. Видання містить QR-коди із унікальними аудіо- і відеоматеріалами.

«Добробати : історія подвигу батальйонів, що врятували країну» (Харків, 2018)

Чи вистояла б Україна без мужності добровольчих батальйонів? У чому сутність руху добробатів? Де його витоки? Якою була роль добровольців під час найважливіших етапів битви України проти гібридного агресора? І що чекає на добробати у майбутньому? Група експертів та журналістів вирішила відповісти на ці та інші запитання. Результатом цих роздумів і стала книга «Добробати».

Це хроніка історії руху і водночас роздуми над його природою. Книга описує мужність українських добровольчих батальйонів, роль цих формувань в обороні України, в тому числі найважчі битви проти агресора. Свідчення про створення добробатів, їхній бойовий шлях і сучасний стан подано безпосередньо з уст учасників подій, політиків, військових, громадських діячів та волонтерів.

Podobna Y. Girls cutting their locks : [a book of memories] (Kyiv, 2020)
(в українському перекладі – «Дівчата зрізають коси»)

Це спогади 25 жінок-воячок, які брали участь у російсько-українській війні в складі Збройних Сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 рр. як кулеметниці, мінометниці, снайперки, медики та ін. Задум книги виник у Євгенії Подобної ще тоді, коли вона почала їздити в зону АТО як військовий кореспондент. Пізніше окремі історії почали складатися в єдине полотно. Історії було записано з листопада 2017 до липня 2018 року.

Книга показує війну такою, яка вона є – воєнні будні та бої, які вже увійшли до підручників з історії, ламання звичних уявлень про військо як суто «чоловічий світ», нелегкий шлях повернення з війни до мирного життя. Це історії без цензури, які розкажуть про війну такою, якою її побачили ці дівчата – із шоком від абсолютно розхистаної та дезорієнтованої армії, яка вступила у війну в 2014-му, із болем втрати найдорожчих, із безглуздими «легендами», які вигадували перші розвідгрупи, із чергуваннями в морзі і порятунком поранених. І зі стійким усвідомленням, що війна – важка робота, яку хтось таки має робити. Байдуже, чоловік ти чи жінка

Розповіді доповнені фотографіями із зони бойових дій.

Електронна версія книги українською мовою є у вільному доступі на сайті УІНП.

Криштопа О., Каліновська О. «Про мертвих, живих і ненароджених. Герої (не)війни» (Харків, 2016)

Ця книжка – пряма мова тих, хто зробив достатньо для України, аби бути нарешті почутим. Спроба розповісти про те, що зазвичай залишається за кадром телевізійних репортажів, нагадати не лише про війну, а й про тих, чиї імена ніколи не прозвучать в ефірі та не з'являться на сторінках газетної хроніки, – живих і загиблих воїнів неоголошеної війни, що не народилися героями, але стали ними…

Книга починається із розповіді очевидців анексії Криму, окремі великі розділи присвячені подіям в Іловайську та Дебальцевому, подано розлогі інтерв'ю з передової, також окремо йдеться про жіночу долю на війні. На сторінках – правдива інформація «з перших вуст»: болючі сповіді тих, хто бачив смерть на власні очі.

Найден О. «Воїн в українському фольклорі : Семантичні та образні аспекти» (Київ, 2020)

Український воїн – особливий воїн, чий історичний контекст виявляє його волелюбність і здатність до стихійних дій. Ці риси були не лише генетично закладені та вироблені тими історичними умовами, які формували характер пасіонарності українського воїна. Оскільки наш час – час поновлення та адаптування старих архетипів, то доцільно розглядати постать українського воїна як фольклорного персонажа з точки зору еволюції цього образу протягом нашої історії.

Мета книги Олександра Найдена полягає у висвітленні тієї царини українського менталітету, у якій співвідносяться історичні й фольклорні фактори основних онтологічних питань буттєвості, у якій історична й фольклорна пам'ять творять образ сьогодення в його реальних та уявних рисах.

Не забуваймо, що за кожною подією теперішньої війни, яку колись будуть аналізувати військові аналітики та стратеги, сотні життів їх безпосередніх учасників!

Світла пам'ять кожному українському воїну, який віддав життя за нашу державу!