Символ боротьби, перемоги і любові до Батьківщини: до Дня Державного Прапора України

«Синій, як море, як день золотий –
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!»

Олександр Олесь

23 серпня відзначаємо День Державного Прапора України. Державний Прапор є одним із державних символів країни. Його кольори відбивають наші національні традиції. Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. 

Національна символіка концентрує історичну пам'ять про героїчні звершення, перемоги та поразки в боротьбі за свободу та гідність українців, про військові, культурні досягнення на шляху до омріяної ідеї державної незалежності. Під синьо-жовтим прапором відбувалися три проголошення української державності: 1917, 1941 та 1991 років.

Чому саме 23 серпня? За офіційною версією, 23 серпня 1991 року —  група народних депутатів серед яких були В`ячеслав Чорновіл, Микола Поровський, Іван Заєць, Ярослав Кендзьор, Ігор Деркач, Володимир Крижанівський внесла синьо-жовтий український прапор розміром 8х4 метри у сесійний зал Верховної Ради. Цей момент за ініціативою Голови Верховної Ради Івана Плюща закарбував для історії художник Олексій Кулаков на картині «Державотворення».

Урочистий момент внесення Державного Прапора України.

Олексій Кулаков «Державотворення»

28 січня 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила Державним Прапором України «національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3».

Це рішення було підтверджене Конституцією України, ухвалено 28 червня 1996 року, у 20-й статті якої, зокрема, зазначалося: «Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів».

Основний Закон України. Стаття 20.

На загальнодержавному рівні свято встановлено відзначати в Україні щорічно, – 23 серпня. У відповідному Указі Президента України «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року № 987/2004, зазначено: «На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України постановляю установити в Україні День Державного Прапора України, який відзначати щорічно 23 серпня» З часом цей Указ було доповнено Указом Президента України  № 602/2009 «Про внесення змін до Указу Президента України від 23 серпня 2004 року № 987» і засновано офіційну церемонію підняття Державного Прапора України у День Державного Прапора України і під час інших державних свят та проведення загальнодержавних заходів.

Пропонуємо увазі користувачів видання, що допоможуть глибше пізнати історію української символіки в контексті славетних й буремних сторінок відновлення нашої незалежності.

«Україна. Віхи історії» (Київ, 2003)

Розкішне альбомне видання розкриває основні віхи української історії. Звивисті історичні шляхи українського народу до національної державної самостійності і суверенітету показано у більш як тисячолітній ретроспективі. Широкий ілюстративний матеріал висвітлює найголовніші події та процеси української історії, розповідає про плеяду визначних історичних особистостей, відомих діячів науки, освіти і культури, які боролися, наближали та відновлювали нашу незалежність.

Ілюстративна реконструкція спирається на документальні матеріали, унікальні світлини, а також на художню інтерпретацію національної історії, відображену в українському мистецтві. Репродукуються як добре знані, так і маловідомі ілюстративні матеріали, частина яких орпелюднюється вперше. Український текст продубльовано англійською мовою.

Світлина “Підняття Державного Прапора над Верховною Радою України 4 вересня 1991 року”

Карелін О. «Прапори над Україною» (Львів, 2011)

Автор книги – громадський діяч, голова Комітету захисту національних символів України Олег Карелін розповідає про хвилюючі для кожного українця віхи нашої історії: від підняття перших синьо-жовтих прапорів над Львівською ратушею у далекому 1848 році і до доленосної події 1991 року, коли національний прапор замайорів над куполом Верховної Ради України. «На зламі 80-90-х років минулого сторіччя, коли наша держава в черговий раз виборювала свою незалежність, наші стародавні символи повернулись в Україну».

Мосіюк О. «День прапора» (Київ, 2018)

На сторінках видання у форматі «відвертого щоденника» подаються  доленосні події початку відновлення незалежності України, які сьогодні для нас стали історією. Автор – очевидець і безпосередній учасник цих подій, тодішній очільник Київради Олександр Мосіюк, розповідає про те, як  у 1990-1991 роки політикам «нової генерації» вдавалося вирішувати «найскладніші питання тодішніх соціально-політичних протиріч, коли українці виборювали державну незалежність». Серед найяскравіших сторінок – підняття Українського синьо-жовтого прапора над столицею 24 липня 1990 року. Відмий поет, політик, дипломат, громадський діяч, Герой України Дмитро Павличко так висловився про ці події: «Держава ще не була проголошена, але ми синьо-жовтий прапор вже в душі носили…».

«Відродження української національної символіки» (Київ, 2021)

Видання присвячене 30-й річниці Незалежності України та вийшло за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України і Українського інституту книги. У ньому представлено низку матеріалів та документів, присвячених історії української національної символіки та її відродженню під час боротьби за українську державність і після відновлення незалежності. Статті, що свого часу публікувалися у часописі «Пам’ятки України», згруповані за тематичним принципом. Перша частина книги розкриває етапи боротьби за національні символи, їхню легалізацію на початку відновлення незалежності, розвиток сучасної символіки України; включено стенограми засідань Верховної Ради України з обговореннями питань про затвердження Державного Герба і Державного Прапора.  У другій частині розглядаються питання традиції етнічної символіки; наведено розвідки про козацькі прапори, печатки, геральдику на українських землях.

У додатку подано репринтне відтворення збірки знакових публікацій науково-популярного журналу «Пам'ятки України» 1989-1990 років – «Національна символіка».

 «Україна: герби та прапори» (Київ, 2010)

Видання знайомить з еволюцією творення не тільки Державного Прапора України, а й українських гербів та прапорів міст і областей України. Книга є певним підсумком більш ніж 20-річного місцевого українського герботворення, до неї включено понад 1340 зображень гербів і прапорів областей, районів і міст України. Крім опису символів, подаються короткі відомості про регіон та фотографії визначних пам'яток краю.

Як зазначає доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства НАН України, голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило: «вихід цього видання… дозволить сформувати цілісну систему місцевих символів в Україні. Системне впровадження місцевих гербів і прапорів, повернення їм первісного значення символів місцевого самоврядування стає не тільки відродженням давньої традиції, а й потужним засобом формування історичної свідомості й культури нашого народу».

У часи випробувань ми повертаємося до власних джерел – в тому числі, до джерел народної символіки. Досвід і традиції минулих поколінь, допомагають здолати всі випробування. У них черпаємо наснагу та моральну силу для руху вперед. Синьо-жовтий прапор є символом єдності та любові до нашої Батьківщини.