«Спадок нації»: до Всесвітнього дня вишиванки

У культурі кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні одним із таких символів є вишиванка, що  вважається  своєрідним унікальним кодом українського етносу. І сьогодні вона є не тільки коштовним музейним експонатом чи частиною  оригінального стильного модного (дизайнерського) образу, -  це справжній символ  патріотизму та національної єдності, це – частина нашої душі.

foto-1.webp

День вишиванки – справжнє народне свято, покликане сприяти єдності та культурному розвою українського народу. Відзначається День вишиванки традиційно в третій четвер травня, цього року –  19 травня. У багатьох містах України та за її межами у цей день проводять масові заходи, марші й паради вишиванок. В Одесі це свято відзначають масштабним «Мегамаршем у вишиванках» з 2012 року.

foto-2.jpg

Одеська національна наукова бібліотека пропонує читачам добірку книжок, що знайомлять з історією української вишивки, символікою і змістом візерунків та орнаментів вишиванок різних регіонів України. Представлені видання зацікавлять тих, хто цінує унікальну українську обрядовість та мистецтво народної вишивки, яка є невід’ємною частиною нашої самоідентифікації, нашої культурної спадщини, яку ми покликані зберігати,примножувати і передавати нащадкам.

foto-3.jpg foto-3a.jpeg

Вишиванка пройшла шлях століть, щоб стати традицією. Достеменно невідомо, коли ж вона «народилась». Адже, історія національного вбрання українців сягає глибокої давнини. Дослідники стверджують, що формування цього мистецтва відбувався протягом кількох століть, з року в рік  збагачуючись новими орнаментами й техніками.

foto-4.jpeg foto-5.jpg foto-6.jpg

Книжки Заслуженого майстра народної культури, знаної вишивальниці  Лідії Бебешко «Українська вишиванка» (2017) та «Вишивальні традиції України» (2021) розкривають давні  вишивальні традиції України. Представлено графічні моделі вишивки (схеми) колекційних сорочок, цікавих й самобутніх за типами кроїв, колористикою вишивки, її компонуванням і технологіями виконання. Половина композицій оприлюднюється вперше. «Гарна і ошатна, оздоблена символічними орнаментами наша рідна вишиванка, сьогодні стала не просто елементом одягу, а міжнародною візитівкою українців. Поза часом і модою!.. В ідеалі таку сорочу слід шити за традиційними кроями й оздоблювати традиційними орнаментами. Пам’ятайте про це і долучайтеся до невичерпної  скарбниці українського вишивального мистецтва», - зауважує авторка. Книжки, на її думку, стануть в пригоді вишивальницям, як початківцям, так і досвідченим майстриням; зацікавлять дослідників і всіх шанувальників української традиційної культури.

foto-7.jpg foto-7-1.webp

В давнину вірили, що вишиванка оберігає людину, дарує їй добру долю та здоров'я. Матері вишивали своїм дітям одяг з особливою теплотою та любов'ю. Існують свідчення, що сам процес вишивання мав вигляд особливої церемонії: жінки під час вишивання співали, молились, вдавались до замовлянь і вірили, що це зробить вишиванку  щасливим оберегом, зарядженим силою і добром.

foto-8.jpg foto-8-1.jpg

Сорочка, вишита для чоловіка, вважалася символом кохання й вірності. У давньому замовлянні сказано: «Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб і чоловік до жінки був». А «випрати сорочку» у чумацьких піснях означало полюбити чумака. Характерно, що чумаки майже ніколи не дозволяли «прати сорочку», хоч вона й не біла, бо «сьома неділя», - тобто зберігали вірність коханим, до яких мали повернутися.

Знавці вишиванки переконують, що і символіка елементів вишиванки має особливе значення і сильний вплив на життя і долю того, хто її носить. Так вважається, що геометричні візерунки символізують стихії природи та родючість землі; рослинні та квіткові орнаменти здавна символізують сімейне щастя, материнську любов; зображення  тварин приносять вірність, достаток і довголіття.

foto-9.jpg foto-10.jpg foto-11.jpeg

Дізнатися про потаємні коди української орнаментальної символіки, яка поглиблює тему космічного буття людини  допоможуть книжки  відомої української письменниці,  журналістки, громадсько-культурної діячки Марії Чумарної «Вишивання долі» (2017) та  «Тайнопис вишивки» (2018). Особливістю видань є те, що вони наближені до потреб тих, хто практично займається відновленням зразків стародавньої вишивки, хто шукає нових «старих» ідей у творені власного одягу – власної долі. «Доленосна сорочка – це, безумовно , українська вишиванка, якій надавали величезного змісту, вишиваючи сакральними візерунками-письменами долю», - запевняє Марія Чумарна.

foto-12.jpg

Символічними є не тільки візерунки та форми вишивки, а й полотно та його колір. Традиційно вважали, що білосніжний колір означає цноту та чистоту, червоний символізує життєву силу, зелений – природу та спокій, а чорний – смуток і тугу. Найчастіше одягали білі вишиванки, вони додавали життєрадісності, а чорна вишиванка слугувала для часу посту та жалоби.

foto-14.webp

Вишивка "білим по білому" - це художній прийом, у якому рельєфний візерунок вишивки створює гру світла, то вбираючи, то відбиваючи його; поєднуються до десяти технік вишивки, а їх різноманітне поєднання дають безліч вишуканих орнаментальних композицій; філігранна краса узорів досягається використанням наскрізних технік вишивки. Вдивляючись у такі орнаменти, відчуваєш все зовсім по іншому - плин часу, мить зупиняється, душа відпочиває й тільки диву дивуєшся, як можна створювати таку тонку роботу...

foto-15.jpg foto-16.jpg

У зв'язку з небувалим розквітом українського національного вбрання, сучасні споживачі та дизайнери стали звертати увагу на те, що зображено на вишиванках, які кольори поєднані та що вони символізують. Адже поєднання певних візерунків може принести в їхню долю лихо, або ж навпаки – щастя і талан. Про сакральний зміст вишиваних знаків та символіку кольорів йдеться у книжці відомої дослідниці народної культури та вишивальниці Валентини Штельмах «Хай міцніє нитка роду!» (2017)

foto-17.jpg foto-18.jpeg

Одним з перших, хто почав носити вишиванку у повсякденному житті — був Іван Франко. Сучасники згадували, що письменник відрізнявся від загалу і своїм зовнішнім виглядом – вишиваною сорочкою, яку він носив з костюмом-трійкою. Вважають, що Франко, поєднавши полотняну вишивану сорочку з європейським костюмом фактично започаткував нову моду. Саме в такому вигляді  він постає не тільки на прижиттєвих фото, малярських портретах, скульптурних зображеннях а навіть і на сучасній 20-гривневій купюрі.

foto-19.jpg foto-20.jpg

А які вишиті сорочки були у Тараса Шевченка, родини Косачів, Лесі Українки, Марії Заньковецької, Марка Кропивницького, Олени Скоропадської  (найменшої доньки Гетьмана Павла Скоропадського і останньої з роду Скоропадських) та інших непересічних представників нашої культури, - про це розповідає книжка-альбом листівок «Вишивка в одязі видатних українців»(2020)

foto-21.jpg foto-22.jpg

Кращі зразки стародавнього мистецтва вишивки Одещини презентує дослідження «Українська вишивка: Північно-Західне Причорномор’я» (2018) упорядником якого стала знана мисткиня Лариса Дем'янишина. У проєкті були задіяні Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Український центр народної культури «Музей Івана Гончара», Одеський історико-краєзнавчий музей (відділ «Степова Україна»), Одеський центр української культури, Одеська національна наукова бібліотека,  ОНУ ім. І.І. Мечникова. Як зазначають автори видання, вишивки Одещини «відрізняються пишністю, яскравістю, багатством і гармонією барв, що притаманні королевам квітників; а ще їх компонуванням зі степовими травинками, билинками, простими квіточками… Поруч з натуралістично зображеними побутують і квіти феєричні, фантазійні, покликані до життя уявою майстринь». Книга містить каталог вишитих старожитностей Одещини, опис семантики вишиваних образів — мотивів, орнаментів, композицій, а також відомості про сучасних майстрів вишивального мистецтва, які працюють у руслі національної традиції.

foto-23.jpg

Колекція будинку високої моди Valentino – «Resort 2017»

Сьогодні усі українські виробники національного одягу справедливо стверджують, що вишиванка — поза часом! Це яскравий представник slow fashion, - додають вітчизняні та світові дизайнери й модельєри. Поєднання вікових традицій та сучасних трендів робить вишитий одяг чимось особливим. Українські вишиті мотиви часто  з'являються в колекціях таких знаменитих будинків моди, як Valentino, Gucci, Dolce & Gabanna та інші. А в американській версії авторитетного видання Vogue українську вишиванку назвали гарячим трендом сезону 2017 року.

foto-24.jpg foto-25.jpg

Серед популярних вітчизняних дизайнерів і модельєрів є чимало «закоханих» у вишиванку та, взагалі, в українській національний одяг. Одна з них - Роксолана Богуцька (Roksolana Bogutska) – власниця  однойменного бренду,  для якого характерні художня вишивка по шкірі й тканині, розпис та інкрустація металом. ЇЇ моделі – це поєднання елегантної розкоші та сміливої сучасності, суміш українських етнічних мотивів та сучасних модних тенденцій. Вона створювала костюми для туру «Дикі танці» Руслани, коли співачка перемогла в конкурсі Євробачення-2004; саме у  її  вишиванках з'являлася переможниця Євробачення-2016  Джамала.

foto-26.jpg foto-27.jpg

Цікавою є особиста думка дизайнерки щодо вишиванки: «Це повинно бути у серці… Я завжди кажу, що одягати автентичну вишиванку можна два рази на рік – на Різдво та Великодні свята... Вишиванку можна мати в себе в шафі з думкою, що це цінна реліквія. Її варто передати майбутнім поколінням і показати, що це теж може бути антикваріатом. Не обов’язково передавати коштовність з діамантом — вишиванка буде не менш цінною!».

foto-28.jpg foto-29.jpg

А ще останнім часом в Україні маємо новий тренд – автовишиванка! Автомобілісти залюбки прикрашають свої транспортні засоби спеціальними наліпками.  До речі, популярністю вони користуються не тільки в Україні, а й за її межами: продавці говорять, що замовлення на автовишиванки надходять з Німеччини, Австралії, Нової Зеландії та інших країн!

Створено: 17.05.2022
Оновлено: 18.05.2022
Переглядів: 1001




© 2022 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.