«Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»: до Всесвітнього дня поезії

Всесвітній день поезії — свято, встановлене у 1999 році ухвалою 30-ї сесії ЮНЕСКО, відзначається щороку 21 березня. Як зазначається в ухвалі ЮНЕСКО, «поезія може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу. Будучи відображенням і дзеркалом суспільства, поезія — головний засіб самоствердження і дієвий важіль творчості, прогресу та всезагального розвитку. Поезія необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Віддавна саме поезія найпершою реагувала на всі події, які змінювали хід історії і життя людини».

ЮНЕСКО закликало усі держави-члени, громадські організації та асоціації у Всесвітній день поезії віддати належне поезії та задуматися про ту фундаментальну роль, яку вона грає в діалозі між культурами — в діалозі, який є гарантом миру.

Тесса Суїзі Уебб (Tessa Sweazy Webb, 31 січня 1886, близько Логана, штат Огайо — 1979, Логан) - американський педагог і поетеса.

Щодо історії виникнення свята. Ще у середині 30-х років ХХ сторіччя, американська поетеса Тесса Суїзі Уебб виступила з ініціативою відзначати Всесвітній день поезії 15 жовтня, в день народження великого мислителя, філософа і поета Вергілія. США і країни Європи охоче підтримали цю ідею: щорічно люди по всьому світу влаштовували маленькі неофіційні урочистості, але сама дата - 15 жовтня ще не була зафіксована у календарі пам’ятних дат. Усе змінилося 15 листопада 1999 року коли ЮНЕСКО вирішило прийняти резолюцію про заснування дати 21 березня як Міжнародного дня поезії. Його головною ідеєю було нагадувати людям про найбільшу місію і безцінний внесок літературної творчості у культурне життя людства. А вже у наступному 2000 році Всесвітній день поезії вперше, вже офіційно, святкували у Парижі. Сьогодні це свято відзначають в усіх куточках планети. В Україні Всесвітній день поезії відзначається з 2004 року.

Немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Ця неповторна загущеність думки й почуття залишається загадкою. Вона вабить читачів, запалює натхнення. Кожен з нас, хоча б раз у житті написав кілька римованих рядків: хтось склав жартівливий віршик, хтось освідчився в коханні, а хтось пов’язав з цим літературним мистецтвом усе своє життя. Але видатними творцями слова стають одиниці. Не всі здатні у віршованій формі передати багатогранність моменту. Знайти серед тисяч слів і римів саме те особливе слово, особливу риму, яка здатна торкнутися сердець мільйонів людей.

Іван Франко

Леся Українка

Сергій Жадан

Юрій Андрухович

Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Леся Українка визначала поетичну мову як «найприроднішу мову»;  Іван Світличний зазначив, що «поезія — свобода серця…»; на думку нашого сучасника  Сергія Жадана: «поезія — це життя мови, доки існує поезія, доти мова не є чимось застиглим і внормованим…»; а для Юрія Андруховича «поезія — це спосіб існування. Спосіб побачити, як насправді все з усім пов'язано».

***

Слово поезія походить від латинського poēsis, а це в свою чергу від грецького ποίησις ( poíesis ), що означає «робити», «матеріалізуватися».

Сучасні літературні словники визначають поезію як літературний жанр, який характеризується найбільш вишуканим виявом через слово почуттів, емоцій та роздумів, які люди можуть висловити щодо краси, кохання, життя… Поетичний твір може бути складений як у віршах, так і в прозі. Існує безліч видів поезії: епічна, драматична, лірична, класична, авангардна…. навіть хорова.

Отож сьогодні уявити наше життя без поетичних рядків просто неможливо, а поетична скарбниця нашого міста Одеси невичерпна, має власні традиції і славетні імена. А скільки віршів присвятили Одесі поети як вітчизняні, так і світові!

31 жовтня 2019 року ЮНЕСКО включила Одесу до переліку креативних міст світу в галузі літератури. Мережа креативних міст ЮНЕСКО (UNESCO Creative Cities Network) створена 2004 року для сприяння співпраці з містами, які визначили креативність як стратегічний фактор для свого сталого розвитку. Приєднуючись до Мережі, міста зобов’язуються ділитися своїми найкращими практиками та розвивати партнерські стосунки з громадським та приватним секторами, а також громадянським суспільством. Місто-претендент може визначити своїм пріоритетом одну з семи креативних сфер: народні ремесла, медіа-арт, кіно, дизайн, гастрономію, літературу або музику.

Отож Одеса другою з українських міст долучилася до всесвітньої Мережі креативних міст ЮНЕСКО як місто літератури (у 2015 році містом літератури ЮНЕСКО став Львів). Знаковою подією стало створення сучасної літературної платформи - «Колективу поетів «Одеса – місто літератури ЮНЕСКО».

З часу свого заснування «Колектив поетів «Одеса – місто літератури ЮНЕСКО» плідно співпрацює з Одеською національною науковою бібліотекою. Так у рамках знакових бібліотечних проектів «Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині», «Велика Одеська Бібліоніч» та інших відбуваються творчі зустрічі з поетами, літературні вечори, поетичні вітальні, презентації нових збірок тощо.

Не підлягає сумніву, що поезія має важливе значення у духовному збагаченні людини. Вона покликана не тільки хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, але й згуртувати націю і об’єднувати людство навколо СЛОВА.

Ліна Костенко

«Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.»

Ліна Костенко