«Символ твоєї свободи»: до Дня Державного Герба України

Шановні користувачі, пропонуємо вашій увазі онлайн-презентацію виставки «Символ твоєї свободи»: до Дня Державного Герба України, яку підготували фахівці Одеської національної наукової бібліотеки з метою донести до читача цікаву і різноманітну інформацію, сприяти підтримці у юних серцях патріотичного духу і національної свідомості.

Шанобливе ставлення до державних символів, виховання патріотичних почуттів і гордості за власну країну є крихітною, але дуже важливою сходинкою в закладенні духовних основ державності. Як державний символ Державний Герб України, тризуб, був затверджений Постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року.

Малий Державний герб – один із державних символів України нарівні з Конституцією, прапором і гімном. Зображення герба розміщується на печатках органів державної влади і державного управління, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ, грошових знаках та знаках поштової оплати. Вже багато століть герб єднає українців. Український тризуб уособлює для нас зв’язок поколінь, прагнення українського народу до власної державності, соборності та незалежності. Ставши Державним Гербом сучасної незалежної України, тризуб символізує спадкоємність традицій та уособлює тисячолітній зв’язок поколінь – минувшини, сьогодення та майбутнього.

Тризуб із хрестом: 100 років боротьби за право на існування / Сергій Шумило. – Київ : Вид. дім журн. «Пам'ятки України», 2019. – 52 с.

«Народна бібліотека. Пам’ятки України» — це періодичний збірник есеїв культурно-історичної тематики різних авторів від Видавничого дому журналу «Пам'ятки України».

У статті досліджується історія запровадження під час національно-визвольних змагань 1917 – 1921 рр. тризуба як державного герба незалежної України. Розглядаються суперечки навколо цього. Попри опір та намагання українських лівих та більшовиків викинути хрест з тризуба, він все одно продовжував зберігатись у національній символіці, як традиційний символ України. Його використовували на перших українських банкнотах, в українському флоті та війську. Згодом саме цей символ використовували на еміграції послідовники українського національно-консервативного гетьманського руху (прихильники Гетьманату П. Скоропадського), а також представники українських церков у діаспорі (як православні, так і греко-католики). Коли в 1939 р. Сейм Карпатської України прийняв рішення про відокремлення від Чехословаччини та проголосив повну державну самостійність Карпатської України, то її державним гербом так само було визнано саме тризуб з хрестом. З часів національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. в Україні і далі на еміграції тризуб з хрестом увійшов до української геральдичної, історичної та релігійної традицій і став невід’ємною її складовою.

Калиновий герб : вибрані вірші / Ігор Калинець. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016. – 319 с.

До збірника поезій Ігоря Калинця — одного з найтонших, найвишуканіших, і разом з тим, найвідважніших і найнезламніших українських поетів другої половини ХХ ст., який уперто виводив філігранні «юси» на холодному снігу радянської дійсності, увійшли вибрані вірші з різних періодів його творчості.

Тризуб - символ світогляду українців / Степан Васильович Болотенюк, Петро Андрійович Харченко. – Київ : Фенікс, 2008. – 180 с.

Настанова — пізнавати феномен Природи через природу Людини, а не Людину за Природою — пояснює походження Тризуба з Троїстого образу Людини. Автори показали методологічну роль Тризуба в розгортанні народної культури, його естафетне значення для ідеології життєтворення українців. Як універсальний символ загальнолюдського світогляду Тризуб відіграє і місіонерську роль у створенні нового ладу у світі, багатьом символ Тризуба допоможе пізнати свою суть.

Тризуб : поезії та публіцистика / Володимир Косовський, Андрій Кравець-Кравченко, Євген Чередниченко ; упоряд. Віталій Шевченко. – Київ : Факт, 2008. – 328 с.

У цій книзі під символічною назвою зібрано поезії трьох авторів з мальовничого Фастівського краю на Київщині — трьох друзів і однодумців, членів місцевого осередку ОУН, що діяв у місті над річкою Унавою та навколишніх селах на початку 40-х років минулого століття.

По-різному склалися долі талановитих юнаків. Найдосвідченіший з них — Андрій Кравець-Кравченко, активний учасник антифашистського підпілля, за досі незясованих обставин загинув у жовтні 1943 р. Володимир Косовський та Євген Чередниченко пройшли через сталінські концтабори, але тортури радянського комуністичного режиму не зламали їх. Після повернення на волю обоє продовжили писати твори, стали членами Спілки письменників, активно долучилися до національно-демократичного відродження України і дочекалися проголошення вільної Української держави. Ця книжка — присуд жахливому минулому. Ця книжка — про велику любов до України, її народу.

У збірнику включено також публіцистичні статті, уривки з листів та щоденникових записів В. Косовського.

Золотий тризуб / Григорій Колісник. – Тернопіль : Підруч. і посіб, 2004. – 96 с.

У книжці зібрано публіцистику останніх років відомого українського письменника Григорія Колісника. Для широкого кола читачів.

Український тризуб : історія дослідження та історичний реконструкт: монографія / Олександр Федорович Бєлов, Георгій Іванович Шаповалов ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Київ ; Запоріжжя : Дике Поле, 2008. – 264 с.

У монографії досліджується історія вивчення українського тризуба у ХІХ - на початку ХХІ ст. Показано спроби багатьох авторів довести його походження та їх намагання зрозуміти його значення. Доведено походження сучасного Державного герба України від поєднання двох прадавніх язичеських та християнських символів — хреста та якоря, що означають віру та надію на спасіння.

Книжку рекомендовано викладачам навчальних закладів, державним службовцям, історикам, археологам, етнологам, культурологам — усім, хто цікавиться історією України.

Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого / О. Пастернак ; худож. оформ. О. Коваля ; вступ. слово та ред. Б. З. Якимовича. – Київ : Веселка, 1991. – 47 с.

Ця книга про геральдичний знак князя Київського Володимира Великого розкриває таємницю походження, ідею та значення в Україні як державного герба, національного знаку і релігійного символу. Дослідження слугує поглибленню знань із української історії.

Державний герб України (домисли і дійсність) / Андрій Георгійович Луців. – Тернопіль : Джура, 2003. – 32 с.

Під тиском наукових аргументів розвіялися здогадки про суть тризуба, що існували. У брошурі подано той мінімальний обсяг знань з нарисної геометрії і креслення, який дозволяє непідготовленому читачеві зрозуміти спосіб побудови тризуба.

Його прототипом є предмет, зображений на одній із монет Великого князя Київського Володимира.

Читач бачить: прототип — це корона. Стилізована корона збоку – це малий Державний герб України. І це — історичний факт.

Соборний герб України / Володимир Олександрович Панченко ; ред. І. О. Кресіна. – Київ : Фотовідеосервіс, 1993. – 41 с.

У книжкі подано чіткі описи та аналіз старовинних гербів історичних земель та регіонів України, а також національного символу нашого народу — тризуба. Розрахована на широке коло читачів.

Наш герб : українські символи від княжих часів до сьогодення / Укр. Культур. фонд ; текст Андрій Гречило ; упоряд. і заг. ред. Богдан Завітій ; пер. на англ. Василина Шевадуцька. – Київ : Родовід, 2018. – 399 с.

У цьому 400-сторінковому альбомі — понад 700 ілюстрацій із більш ніж 50 музеїв, архівів і бібліотек України та світу. «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», —  писав Михайло Грушевський 100 років тому, коли тризуб було затверджено гербом УНР. Хоч йому ближчою була ідея цілком нового символу «творчої мирної праці в новій Україні» — золотий плуг на блакитному полі.

Під час тогочасної дискусії щодо того, який із наших історичних символів гідний стати головним знаком новітньої української державності, «претендентами» передусім були три: галицький золотий лев, що спинається на скелю; київський архистратиг Михаїл, який на зламі XIX–XX ст. став сприйматись, як герб Наддніпрянської України; козак із мушкетом із часів Гетьманщини, який уже у XVIII ст. трактували як «національний герб». Про кожного з них в альбомі – по декілька десятків сторінок.

Власницький знак із монет часів князя Володимира Великого, відомий доти лише вузькому колу фахівців, сприймався попервах радше як несміливий компромісний варіант. Але він став пострілом «у яблучко». Було кілька факторів, що переважили тоді на його користь справу нашого національно-державного герба. У цій книжці про це йдеться. Давно забутий тризуб умить прижився як національно-державний герб України. Інші символи відступили на другий план. Тризуб — знак графічно красивий, лаконічний, самобутній, а головне стародавній, фактично легітимізував історичний зв’язок модерної України із Київською Руссю.

Упродовж усього XX ст. наш герб надихав мистців на створення його художніх інтерпретацій. Василь Кричевський, Георгій Нарбут, Юліян Буцманюк, Олекса Новаківський, Павло Ковжун, Петро Холодний, Роберт Лісовський, Микола Битинський, Ніл Хасевич, Михайло Михалевич, Микола Бутович, Мирон Левицький, Михайло Дмитренко, Святослав Гординський та ін. — їхнім роботам у цьому альбомі присвячено багато сторінок.