Українська мова у просторі національної культури: нові видання з мовознавства у фонді ОННБ

Мова – це наша національна ознака,
в мові – наша культура, ступінь нашої свідомості.

Іван Огієнко

 

До Дня української писемності та мови Одеська національна наукова бібліотека пропонує огляд книжкової виставки «Мови велич і краса», на якій представлено нові видання, присвячені дослідженню, вивченню та розвитку української мови.

Це історичні, граматичні та філософські дослідження відомих українських учених. Чимало видань присвячено основам ділового мовленнєвого етикету і культури мовлення. Підручники, посібники, словники стануть у нагоді тим, хто прагне вивчати і вдосконалювати українську мову, досягати професійних успіхів. Низка наукових та науково-популярних видань, присвячених українському мовленню та правопису, проблемі русизмів та елементів суржику стане у пригоді всім, хто прагне довершеного українського слова.

Рідна мова була і залишається предметом дослідження багатьох науковців. Про деякі нові дослідження і видання варто сказати окремо.

Почнемо огляд із праць Святослава Караванського (1920, Одеса – 2016, Балтимор, США) – видатного українського мовознавця, поета, перекладача, журналіста, дисидента і автора численних словників. Він зробив величезний внесок у розвиток української мови, нині його працями користуються не лише філологи.

01.jpg

Багатство мови, її красу, самобутність і народну забарвленість можна відчути, зазирнувши у «Словник рим української мови, укладений як лінгвографічна модель формального нагромадження звукових сигналів мовним центром людини» (Львів, 2004), укладеному за авторською методикою Святослава Караванського. Словник – це унікальний реєстр чоловічих, жіночих та дактилічних рим української мови, для реєстрації яких автор застосовував цілком новий метод словникування лексичних одиниць і зумів «якнайточніше відобразити римотворчу палітру української мови, не обмежену лише основними граматичними формами слів».

Словник є результатом майже півстолітнього пошуку автора у сфері словникування рим. Святослав Йосипович почав працювати над ним у 1954 р., перебуваючи в таборі за звинуваченням у «буржуазному націоналізмі». Він самостійно склав близько 60 000 римованих пар слів (!). Досі в Україні нічого подібного не створювали.

02_svyatoslav-karavanskij.jpg

«Кохаючись у мові поезії», Святослав Караванський звертається до читача з такими рядками, написаними під час роботи над словником (фрагмент):

 

«Вічноживий, вічноюний глаголе!
Ти уособив гармонію світу!
В спілці з тобою свій розум і голос
Людство гартує од віку й до віку!

Кожен твій наголос, пауза, рима,
Кожне сполучення, зрощення, вислів
Через віки покоління нестиме
Мудрість безсмертної творчої мислі!»

03.jpg

«Секрети української мови» (Львів, 2009) – це популярна розповідь Святослава Караванського про самобутні риси української мови, про слово і мовотворчість класиків.

«Невимушеність і простота рідної мови, її здібність передавати найтонші порухи людської душі та найскладніші думки – це результат існування досліджених нами секретів… Той, кого запалить ідея відродження рідної мови в неспотвореній красі, знайдуть у даному дослідженні багато корисного. Саме в цьому і полягала мета автора», – пише Святослав Йосипович. Автор розглядає галузі мовознавства, «зачеплені» руйнацією: орфоепію, лексику, словотвір, правопис, частково граматику, і дає поради, як долати суржикову лексику, перекручений правопис, як відновити звукову оригінальність української мови і наголосову систему. Додано словнички перекрученої та «репресованої» української лексики.

04.jpg

У книжці «Пошук українського слова, або боротьба за національне "Я"» (Київ, 2001) Святослав Караванський знайомить з найтиповішими помилками зрусифікованого українського мовлення. На конкретних прикладах окреслює шляхи до відродження традиційної української лексики, розглядає дискусійні правила орфографії і навіть наводить проєкт правописної реформи на підставі правопису Української академії наук, чинного до 1929 р.

«Праця такої тональності дуже на часі в сучасній Україні. Її з інтересом прочитає і учень старших класів, і студент - майбутній філолог, як рівно ж і філолог дипломований. Корисно ознайомитися з нею і нашій духовній еліті – письменникам, журналістам, державним діячам», – зазначає у перемові знаний мовознавець Лариса Масенко.

05.jpg

«Ну що б, здавалося, слова…Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує! Знать, од Бога і голос той, і ті слова…» - ностальгійно висловлювався Тарас Шевченко, перебуваючи далеко від України і випадково почувши рідний голос – стихію живого слова і неповторну звукову основу.

Голос як важливий компонент усного мовлення розглядає у своїй новій праці український мовознавець, професор, академік Олександра Сербенська «Голос і звуки рідного слова» (Львів, 2020). Викладений матеріал поглиблює знання з фонетики та фонології, розширює обрії бачення природи нашого усного мовлення. Книжка дає змогу читачеві зрозуміти феномен голосу, вникнути у зміст вислову «звук як основа світобудови». Вона розкриває суть таких важливих для носіїв мови понять, як «звукове обличчя мови», «звуковий образ Держави», «звукова енергія», «звукова ударна хвиля» та ін.

Авторка знайомить з відносно новим напрямом у мовознавстві – звуковим символізмом і пояснює звукову основу такої характерної ознаки усної української мови, як милозвучність.

Видання містить цінні додатки – таблиці, завдяки яким читач матиме змогу поглибити знання з фонетики, закріпити норми вимови української літературної мови; в короткому словнику наголосів перевірити правильність наголошування окремих слів та їх форм.

06.jpg

«Щиро прагну, щоб усі ми вміли уважно вслухатися в наше Живе Слово і вчитися чути та розуміти мову звуків не лише зовнішнім вухом, а й внутрішнім, що забезпечує нам також рівновагу тіла, а можливо, й таку важливу для нашого шаленого, розбурханого життя рівновагу духу...» – пише Олександра Сербенська.

07.jpg

«Історія української мови: іноетнічні персоналії» (Львів, 2020) – нове дослідження знаного українського мовознавця, кандидата філологічних наук Ярослава Радевич-Винницького. Книжка містить нариси життя і діяльності визначних особистостей, які не були етнічними українцями, проте залишили помітний слід в історії української мови та її літературної форми, у той чи інший спосіб позитивно вплинули на визнання, утвердження, розвиток української мови, зробили внесок у її дослідження, захищали мовні права українців тощо.

Народні, «не розгублені» мовно-культурні традиції є головним чинником та пріоритетом у збереженні національних, самобутніх рис нашої мови у сучасному суспільстві.

08.jpg

Нові книжки українського філолога, перекладача, мовознавця Тараса Берези призначені для тих, хто хоче удосконалити знання української мови, покращити рівень володіння мовою в побуті й діловому мовленні, зберегти своєрідність та неповторність українського слова.

Сучасний словник української мови «Мова – не калька» (Львів, 2020) розкриває велич і красу рідної мови, звільняє її від суржику й чужомовних запозичень. Словник містить самобутні українські слова та вислови, поставлені на противагу звичному (буденному) словниковому запасу.

09.jpg

Українсько-російський Словник «Скажи мені українською» (Львів, 2019) є черговою авторською спробою наголосити на винятковій важливості вживання питомих українських слів і висловів на противагу калькованим та запозиченим.

10.jpg

Зі сторінок видань автор звертається до читача: «Гарна українська мова повинна якнайчастіше потрапляти на телебачення, у царину реклами, у діловодство, законодавство, політику, а також стати мовою популярних видовищ, кінострічок, кіно серіалів і телепередач… А доконечним наслідком цього, звісно, стане глибинне усвідомлення того, що кожен з нас є носієм багатющої української мови, багатство якої маємо щодня плекати й пильнувати, щоб передати прийдешнім поколінням ще коштовніший мовний скарб… Віримо, що Словник питомої української мови надасть вам наснаги та підійме на дусі знову й знову плекати рідне слово й крізь нього внутрішньо осмислювати себе частиною великого народу», – Тарас Береза.

У кожному словнику опрацьовано понад 20 000 найбільш проблемних слів та висловів, украй потрібних для збагачення мовної культури українця.

11.jpg

Про мову як універсальний феномен буття і свідомості української нації йдеться в новій праці професора, академіка, фахівця у галузі соціолінгвістики Лариси Масенко «Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні» (Київ, 2020). Книжка містить серію есеїв, написаних авторкою у 2016–2020 роках, які стосуються сфери мовної політики і відтворюють історію боротьби громадянського суспільства та патріотичної державницької частини депутатського корпусу восьмого скликання у Верховній Раді за утвердження державного статусу української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

12.jpg

Нова книжка доктора політичних наук, головного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України Володимира Кулика «Мовна політика в багатомовних країнах. Закордонний досвід та його придатність для України» (Київ, 2021) про мовну політику багатомовних країн різних частин світу. Автор докладно розглядає нинішній стан та історичні витоки мовної політики сімнадцяти країн (Швейцарії, Бельгії, Фінляндії, Іспанії, Латвії, Ізраїлю, Індії та ін.) й аналізує можливість запозичення певних успішних закордонних зразків в Україні.

Всебічне дослідження української мови і вивчення основних чинників, що сприяють її розвитку, мовна культура – одне з найактуальніших питань сучасного мовознавства.

13.jpg

Збірка матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції «Культура мови в українському суспільстві» (Дніпро, 2020), що відбулася у Дніпропетровському національному університеті ім.. Олеся Гончара, презентує низку важливих питань культури української мови і шляхи реалізації здобутків цієї наукової галузі в різних сферах українського суспільства, а саме в закладах освіти, засобах масової інформації, медичних установах тощо.

14.jpg

У колективній монографії «Людина в мові і тексті» (Умань, 2020), яку підготували викладачі кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини, репрезентовано широке коло фундаментальних наукових проблем, пов’язаних з описом мовленнєво-мисленнєвої діяльності людини як активного учасника комунікацій.

Розвідки авторів виконані у руслі досліджень антропологічної лінгвістики, що вбачає в мові перш за все прояв людини в усіх сферах її буття.

Формування культури мовлення, належна увага до правильності, чистоти, естетичності мовлення є надзвичайно важливим питанням в усіх сферах життя, а особливо в професійній діяльності.

15.jpg

Для всіх, хто бажає розвинути мовленнєвий апарат, стане у пригоді видання «Культура мовлення у системі професійної підготовки молоді» (Херсон, 2021), у якому представлена методика формування комунікативних умінь і навичок під час професійного спілкування. Автори монографії – Галина Берегова та Олег Предместніков діляться багаторічним педагогічним досвідом та презентують систематизовану методику навчання української мови у закладах вищої освіти, яка забезпечує високий рівень професійного спілкування майбутніх спеціалістів, сприяє формуванню українського інтелігента в сучасних соціокультурних умовах.

Книжка стане помічником у виробленні навичок грамотного, дієвого, точного і влучного мовлення, а також сприятиме утвердженню впевненості у собі й здатності досягати професійного успіху.

Сучасна комерційна сфера і бізнес, послуговуючись українською мовою, прагне високого рівня культури мовлення і бездоганного володіння особливостями офіційно-ділового стилю.

16.jpg

Навчально-методичний посібник «Українська мова за професійним спрямуванням» (Львів, 2020) призначений для роботи зі студентами – майбутніми менеджерами, фахівцями у галузі управління фінансами та бізнесу. У посібнику наведено взірці оформлення ділових документів, запропоновано теми для публічних виступів та рефератів, зразки тестових завдань, які дають змогу перевірити рівень знань.

17.jpg

Надійним порадником для всіх поціновувачів українського слова буде книжка українського мовознавця Миколи Зубкова «Норми та культура української мови фахової спрямованості (за оновленим правописом)» (Київ, 2020). Видання знайомить з основами культури спілкування, видами й жанрами публічних виступів, стильовим розмаїттям сучасної літературної мови. У ньому подано головні правописні норми та правила, морфеміку й морфологію. Закцентовано увагу на особливостях уживання іменних і службових частин мови в офіційно-діловому стилі, а також на складних випадках перекладу науково-технічної, економічної та іншої термінології. Видання містить чималу кількість формулярів-взірців сучасних документів і їхніх складників із докладним описом.

Уперше в довіднику такого типу наведено низку посилань з поясненнями щодо призабутих, «зрепресованих», але природних для нашої мови слів і словосполучень, правила творення та вживання яких унормовує національний стандарт і оновлений чинний правопис (2019).

Досягнення мовної досконалості – це складна й копітка праця над собою, вона починається з любові до рідної мови й культури, з бажання майстерно володіти нею.

18.png

«Ключ до України: міста і люди» – підручник з української мови як іноземної у двох частинах (рівні В2–С1) (Львів, 2020). Видання підготував авторський колектив Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК): Ірина Ключковська, Оксана Горда, Оксана Трумко, Наталія Мартинишин і Галина Темник.

Тексти підручника та система дотекстових і післятекстових вправ спрямовані на формування лінгвокраїнознавчої компетентності студентів і учнів, які вивчають українську мову як іноземну. Різножанрові тексти містять інформацію про міста України і пов’язані з ними культурні пам’ятки світового значення та знакових постатей.

Підручник яскравий, сучасний і дуже цікавий. Ви дізнаєтеся про таємниці львівських левів, почуєте захопливу легенду про заснування Кам’янець-Подільська, прогуляєтесь Луцьком, побуваєте в Каневі – місці, де живе душа України, побачите найдавніші графіті Києва.

Директор МІОКу і одна з авторів підручника Ірина Ключковська під час презентації підручника наголосила, що оскільки видання базується на інтегративному підході, це означає, що, вивчаючи українську мову, іноземці водночас отримують знання з історії, культури та літератури нашої країни: «Створюючи цей підручник, ми намагалися досягти балансу між давнім і модерним і показати Україну не просто молодою відновленою тридцятилітньою державою, а показати Україну і давню-прадавню, і сучасну, з чітким баченням свого майбутнього».

19.jpg

Українську мову справді цікаво вивчати, досліджувати, чути і слухати. Мова – це живий організм, сповнений неймовірних секретів, це музика й математика водночас, це історія й сучасність, гумор і сльози. Саме такий підхід пропонує філолог Ольга Дубчак у своїй книзі «Чути українською. У світі звуків і букв» (Київ, 2020). Книжка не змушуватиме вас учити правила й мовні закони. «Її завдання, – пише авторка, – пояснити, за якими правилами й закономірностями працює звукова система., а ще – чому наша абетка майже досконала. І, звісно, переконати вас, що українська мова – це надзвичайно цікаво, легко і місцями навіть корисно».

Книжка пізнавальна і дуже весела. За легким стилем викладу матеріалу стоять ґрунтовні наукові знання.

Представлені книжки будуть цікаві для найширшого кола шанувальників української мови: викладачів, студентів, учнів і вчителів, урядовців, ділових людей, учених, письменників, перекладачів, журналістів, працівників редакцій і видавництв тощо, одним словом, для всіх, кому небайдужа доля української мови, культури й словесності.

Створено: 09.11.2021
Переглядів: 536




© 2021 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.