«Жива спадщина Григорія Маразлі»

До 190-річчя від дня народження Григорія Григоровича Маразлі (1831-1907) – одеського міського голови, громадського діяча, колекціонера, мецената, благодійника, у відділі краєзнавства «Одесика» експонується книжково-ілюстративна виставка. В експозиції представлено книжки з особистої бібліотеки Г. Г. Маразлі, що стали справжньою окрасою унікальної колекції рідкісних видань нашої книгозбірні, публікації одеських газет і журналів, ілюстративні матеріали, альманахи, буклети з фонду відділу, що розкривають життя та діяльність Г. Г. Маразлі.

Григорій Григорович Маразлі, грек за національністю, народився 25 липня (6 серпня) 1831 року. Початкову освіту здобув в одеському пансіоні Кнері, а у 1850 році закінчив Рішельєвський ліцей та вступив на державну службу. Володів кількома іноземними мовами. З 1867 року присвятив себе громадській діяльності: спочатку був гласним (депутатом) міської думи, а з 1873 року – членом міської управи та заступником міського голови. 21 жовтня 1878 року Григорій Маразлі - міський голова. Цю посаду він обіймав впродовж 17 років.
|
|
Завдяки благодійній діяльності та фінансовій підтримці Григорія Маразлі споруджено будівлі Публічної бібліотеки та музею Товариства історії і старожитностей (сьогодні – Археологічний музей), міську безкоштовну народну читальню, кілька культурно-просвітницьких установ і професійних училищ, притулок для людей похилого віку, їдальню для безпритульних дітей та багато іншого. Він заснував першу бактеріологічну станцію, яку очолив І. І. Мечников, грязелікарні на Куяльницькому та Хаджибейському лиманах, психіатричну лікарню. На його кошти споруджено церкви на вул. Старопортофранківській та на Куяльницькому лимані.
У 1889 році він придбав палац Наришкіних на вулиці Софіївський який подарував місту для музею витончених мистецтв (сьогодні Одеський художній музей). Одну з власних дач на Французькому бульварі Г. Г. Маразлі віддав під Школу садівництва, де, зокрема проводилися збори членів садівничого товариства. Не забував він і про своїх співвітчизників – жертвував кошти грецькій православній церкві, будував школи й академію в Афінах.
У 1895 році Г.Г. Маразлі пішов з поста міського голови за станом здоров’я, залишившись депутатом міської думи і продовжуючи свою благодійну діяльність.

Помер Григорій Григорович Маразлі в Одесі 2 травня 1907 року. За його неоціненні заслуги, з ініціативи одеської грецької громади, він був похований на території грецької Свято-Троїцької церкви в Одесі. До наших днів могила, на жаль, не збереглася.
Після смерті Г.Г. Маразлі в 1907 році родина покійного майже всю його бібліотеку передала нашій книгозбірні, де вона ретельно сберігаеться і дотепер.

Книжковий знак Г. Г. Маразлі на книжках з його особистої бібліотеки у фондах ОННБ
|
|
Пам’ятник Г. Г. Маразлі на вул. Маразліївській та бюст на Грецькій площі
Г. Г. Маразлі – легендарний міський голова, який все життя присвятив служінню Одесі

Герб родини Маразлі
Видання, представлені в експозиції:
- Маразли Григорий Григорьевич // 100 великих одесситов / сост.: А. Либин, Н. Маковец. – Одесса, 2009. – С. 229-234 : ил. V> 22484
- Барковская О. Портреты Г. Г. Маразли / Ольга Барковская // Дерибасовская – Ришельевская : одес. альм. – Одесса, 2010. – № – С. 65-70 : портр. XVIII> 34107
© 2025 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.