I.К.Тобілевич (Карпенко-Карий) в Одесі

 Покажчик “I.К.Тобілевич (Карпенко-Карий) в Одесі” продовжує започатковану Одеською державною науковою бібліотекою імені М.Горького 1973 року серію бібліографічних посібників “Літературна Одеса”, присвячених перебуванню в місті видатних майстрів пера. Іван Карпович Тобілевич  був саме таким майстром, а водночас видатним актором, відомим під сценічним псевдонімом Карпенко-Карий.     Тому пропонований увазі читачів посібник має подвійне функціональне призначення: він буде корисним і літературознавцям і дослідникам історії театру.

У творчій долі І.Тобілевича (1845-1907), як у дзеркалі, відображена історія українського театру, суперечливе ставлення до нього сучасників, період найбільшої популярності у 1890‑х роках і спад інтересу через політичну нестабільність суспільства на початку ХХ сторіччя.

У 1876 році український театр було  заборонено ганебним указом царя,  1881 року заборону було знято, але українські п’єси дозволялося  ставити тільки разом з російськими. У 1883 році, коли І.Тобілевич уперше вийшов на професійну сцену, існувала тільки одна українська трупа - М.П.Старицького (під режисерством М.Л.Кропивницького); потім число їх значно збільшилося, збагатився і репертуар. Щоправда, до кінця 1890‑х років І.Тобілевич власні п’єси дозволяв ставити лише тій трупі, де грав сам.

Буваючи в Одесі на гастролях, І.Тобілевич зустрічався і підтримував зв’язки з відомими одеськими культурно-просвітніми діячами, зокрема з М.Комаровим, Є.Чикаленком, редактором газети “Новороссийский телеграф” М.Озмідовим.

“Пусть малорусское искусство является примитивным, пусть оно не имеет будущего, но от того, что оно сейчас дает, веет такой свежестью непосредственного чувства, которая оправдывает всю наивность их драматической фактуры. За свежесть и искренность чувства можно отдать многое”, - писав критик П.Т.Герцо-Виноградський (Лоенгрін). (Южное обозрение. - 1901. - 30 нояб., № 1667. ). Песимістичний прогноз сучасника не справдився. Український театр продовжує своє життя. П’єси І.Тобілевича ставилися на сцені Одеського державного українського музично-драматичного театру протягом усіх подальших років. Залишаються вони в репертуарі і тепер.

Творчість І.Тобілевича є предметом дослідження одеських літературознавців і краєзнавцівСтруктура посібника враховує те, що І.Тобілевич був і актором і драматургом. Література розміщена в основному в хронологічному порядку. В алфавітному порядку матеріали згруповані у розділах 3 і 7. 5-й розділ увібрав публікації в одеській пресі про гастролі І.К.Тобілевича у 1883-1907 роках; матеріали розташовані у хронології гастролей; публікації, що стосуються постановки п’єс І.К.Тобілевича, виділені окремо у рамках гастролей. Дати періодичних видань до 1917 р. наведені за старим стилем.

У багатьох анотаціях використані цитати з тогочасних газет. На думку упорядників, це був найкращий спосіб показати читачеві живе сприйняття творчості І.Тобілевича його сучасниками. В анотаціях і в опису публікацій збережено тогочасну орфографію.

Посібник має також допоміжний апарат: Покажчик ролей у п’єсах, зіграних І.К.Тобілевичем (Карпенком-Карим) на одеській сцені; Театри й аудиторії Одеси, в яких грали п’єси І.К.Тобілевича (Карпенка-Карого); покажчик імен; покажчик розкритих псевдонімів і криптонімів; покажчик нерозкритих псевдонімів і криптонімів; покажчик періодичних видань.

Покажчик адресується літературознавцям, театрознавцям, культурологам, журналістам, бібліотекарям, всім, хто цікавиться літературним і театральним минулим Одеси.