«Україна у Другій світовій війні»: електронна виставка-дискусія

22 червня в Україні відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця. Одеська національна наукова бібліотека пропонує тези доповідей і фрагменти дискусій провідних вітчизняних науковців та електронну презентацію за темою «Україна у Другій світовій війні».

«У вітчизняній історіографії магістральним напрямом дослідницьких зусиль стало опрацювання таких аспектів, як «українське питання» напередодні та в період Другої світової війни, український військово-політичний чинник у цьому складному за конфігурацією протистоянні; людина в умовах війни. Завдяки залученню нових джерельних пластів, застосуванню новітніх прийомів та методів пізнання, концептуально-теоретичних інструментів інтерпретації емпіричного матеріалу українським вченим вдалося помітно просунутися вперед у розумінні й трактуванні питань, пов’язаних з початком Другої світової війни, участю українців у збройних формуваннях воюючих сторін, русі Опору, українсько-польському конфлікті, а також з об’єктністю та суб’єктністю народу України в цьому суперечливому плетиві процесів та подій, його внеском у перемогу над нацизмом і фашизмом, з демографічними наслідками воєнної катастрофи.
За роки незалежності зусиллями науковців, викладачів, ентузіастів реалізовано унікальний меморіальний проект – «Книга Пам’яті України», спрямований на увічнення пам’яті про наших співвітчизників, які загинули впродовж 1939–1945 рр. У майже 260 друкованих томах та електронній базі даних зафіксовано відомості про 6 млн 38 тис. жертв війни в Україні. Останніми роками науковці Інституту опублікували ряд колективних монографій: «Стратегічні та фронтові операції на території України у 1943–1944 рр.» (відповідальний редактор  О. Лисенко), «Донбас 1943–1950 років: відновлення промислової і транспортної інфраструктури» (І. Вєтров, О. Лисенко, Т. Шелейко), «Українська історична наука в сучасному освітньому та інформаційному просторі» (О. Лисенко, О. Удод, В. Ричка та ін.); збірники документів: «Діти війни. Kinder des Krieges (спогади очевидців з України та Німеччини)», «Забуті жертви. Вінниччина в роки нацистської окупації 1941–1944 рр.»; випуски періодичного наукового видання «Сторінки воєнної історії України», бібліографічні покажчики, аналітичні записки тощо.
Крім того, спільними зусиллями науковців Інституту і Національного музею історії України в Другій світовій війні здійснюється регулярний випуск електронного фахового квартальника «Військово-історичний меридіан» та серії синтетичних праць «Дослідження, документи, свідчення».

Детальніше

«Чим є Друга світова війна для України? Тим самим, чим для інших країн, що з’явилися після розпаду Радянського Союзу?  Вочевидь, ні. Для частини  цих країн війна почалася 22 червня 1941 року – ця дата стала початком чотирьох років страшної кривавої битви, яка залишила свій жахливий слід в історії кожної родини.
На жаль, для України війна почалася значно раніше. Розуміючи трагічність дати 22 червня, ми маємо пам’ятати й про те, що СРСР у 1939 році уклав з Німеччиною не просто пакт про ненапад, а договір про розподіл сфер впливу, частиною реалізації якого стало приєднання (власне, окупація) українських територій. Саме тому й момент перемоги над нацизмом був водночас і тріумфом і трагедією: з одного боку, страшний ворог був переможений, для світу відкрилося вікно можливостей, з іншого – тоталітарний режим СРСР отримав шанс розширити сферу свого впливу…
Навіть для переможеної Німеччини майбутнє відкрилося в 1945 році як перспектива. Не випадково в 1985р. президент ФРН Ріхард фон Вайцзеккер проголосив 8 травня днем звільнення своєї країни, адже Німеччина програла війну, але виграла свободу, а свобода важливіша за перемогу.
Саме тому, через неможливість описувати події Другої світової війни в рамках одного сюжету, в сучасній Україні так важко знайти порозуміння щодо пам’яті про події, що почалися вісім десятків років тому…»

«Якщо людина каже «Великая Отечественная война», «Друга світова війна», «Німецько-радянська війна» – ми маємо з'ясувати, що вона має на увазі, чому використовує той чи інший термін. Чи це є частиною ідеологічної настанови, чи людині просто зручно говорити так або інакше…
Система «свій-чужий» дуже небезпечна, не можна запускати розділення через використання слів. У нашій країні ми всі свої.
Ми усвідомлюємо, що мільйони українців загинули у боротьбі з німцями, але ми також розуміємо, що ця війна була складна, страшна, що і самі червоні командири дуже по-різному ставилися до людей і тисячами відправляли їх на вірну смерть. Тому нам не підходить суто європейська модель, з неї випадають наші жертви.
Офіційне гасло «Пам'ятаємо. Перемагаємо» якраз відображає цю складність. Це компроміс: з одного боку перемога і мільйони людей, які це поділяють, з іншого – пам'ять, яку поділяють інші люди».

Детальніше

Запис дискусії: 
https://www.pastfutureart.org/discussion-8-and-9-of-may

«Тема Другої світової війни стала провідною у заходах Німецько-Української комісії істориків (НУКІ), яка була заснована в 2015 році. Перший семінар для молодих учених, який НУКІ провела у співпраці з Одеським національним університетом імені І.І. Мечникова був присвячений пам’яті про Другу світову війну в Україні та в Німеччині. Теми з історії України воєнного періоду обговорювались і під час молодіжного семінару, який проходив у жовтні 2019 року у Києві. Проблеми складних українсько-німецьких стосунків у роки Другої світової війни і їх репрезентації у політиці пам’яті та пам’ятевому дискурсі дискутувалися також під час двох щорічних конференцій комісії у Мюнхені (2018) та у Дніпрі (2019). Можна констатувати, що за ці п’ять років у політичних колах дедалі більше почали усвідомлювати необхідність переосмислення питання відповідальності Німеччини перед Україною за злочини нацизму. Так, навесні 2017 року у німецькому бундестазі пройшли слухання на зазначену тематику. На початку червня ц.р. міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас заявив про підтримку міністерством ідеї створення у Берліні меморіалу українцям - жертвам Другої світової війни. Це є перші, але важливі кроки до деконструкції міфів та включення України у німецький пам’ятевий наратив про Другу світову війну».

Детальніше