«Україна у Другій світовій війні»: електронна виставка-дискусія

1.jpg

22 червня в Україні відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця. Одеська національна наукова бібліотека пропонує тези доповідей і фрагменти дискусій провідних вітчизняних науковців та електронну презентацію за темою «Україна у Другій світовій війні».

2-lisenko.jpg

Олександр ЛИСЕНКО,

завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор,  
почесний краєзнавець України

«У вітчизняній історіографії магістральним напрямом дослідницьких зусиль стало опрацювання таких аспектів, як «українське питання» напередодні та в період Другої світової війни, український військово-політичний чинник у цьому складному за конфігурацією протистоянні; людина в умовах війни. Завдяки залученню нових джерельних пластів, застосуванню новітніх прийомів та методів пізнання, концептуально-теоретичних інструментів інтерпретації емпіричного матеріалу українським вченим вдалося помітно просунутися вперед у розумінні й трактуванні питань, пов’язаних з початком Другої світової війни, участю українців у збройних формуваннях воюючих сторін, русі Опору, українсько-польському конфлікті, а також з об’єктністю та суб’єктністю народу України в цьому суперечливому плетиві процесів та подій, його внеском у перемогу над нацизмом і фашизмом, з демографічними наслідками воєнної катастрофи.
За роки незалежності зусиллями науковців, викладачів, ентузіастів реалізовано унікальний меморіальний проект – «Книга Пам’яті України», спрямований на увічнення пам’яті про наших співвітчизників, які загинули впродовж 1939–1945 рр. У майже 260 друкованих томах та електронній базі даних зафіксовано відомості про 6 млн 38 тис. жертв війни в Україні. Останніми роками науковці Інституту опублікували ряд колективних монографій: «Стратегічні та фронтові операції на території України у 1943–1944 рр.» (відповідальний редактор  О. Лисенко), «Донбас 1943–1950 років: відновлення промислової і транспортної інфраструктури» (І. Вєтров, О. Лисенко, Т. Шелейко), «Українська історична наука в сучасному освітньому та інформаційному просторі» (О. Лисенко, О. Удод, В. Ричка та ін.); збірники документів: «Діти війни. Kinder des Krieges (спогади очевидців з України та Німеччини)», «Забуті жертви. Вінниччина в роки нацистської окупації 1941–1944 рр.»; випуски періодичного наукового видання «Сторінки воєнної історії України», бібліографічні покажчики, аналітичні записки тощо.
Крім того, спільними зусиллями науковців Інституту і Національного музею історії України в Другій світовій війні здійснюється регулярний випуск електронного фахового квартальника «Військово-історичний меридіан» та серії синтетичних праць «Дослідження, документи, свідчення».

Детальніше

3-dovgopolova.jpg

Оксана ДОВГОПОЛОВА,

 докторка філософських наук, професорка кафедри філософії  Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Членкиня Memory Studies Association (та PoSoCoMeS – Post Socialist and Comparative Memory Studies Association, підрозділу MSA) та Міжнародної Асоціації Гуманітаріїв. З 2019 керує проєктом публічної історії «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» в Одесі

«Чим є Друга світова війна для України? Тим самим, чим для інших країн, що з’явилися після розпаду Радянського Союзу?  Вочевидь, ні. Для частини  цих країн війна почалася 22 червня 1941 року – ця дата стала початком чотирьох років страшної кривавої битви, яка залишила свій жахливий слід в історії кожної родини.
На жаль, для України війна почалася значно раніше. Розуміючи трагічність дати 22 червня, ми маємо пам’ятати й про те, що СРСР у 1939 році уклав з Німеччиною не просто пакт про ненапад, а договір про розподіл сфер впливу, частиною реалізації якого стало приєднання (власне, окупація) українських територій. Саме тому й момент перемоги над нацизмом був водночас і тріумфом і трагедією: з одного боку, страшний ворог був переможений, для світу відкрилося вікно можливостей, з іншого – тоталітарний режим СРСР отримав шанс розширити сферу свого впливу…
Навіть для переможеної Німеччини майбутнє відкрилося в 1945 році як перспектива. Не випадково в 1985р. президент ФРН Ріхард фон Вайцзеккер проголосив 8 травня днем звільнення своєї країни, адже Німеччина програла війну, але виграла свободу, а свобода важливіша за перемогу.
Саме тому, через неможливість описувати події Другої світової війни в рамках одного сюжету, в сучасній Україні так важко знайти порозуміння щодо пам’яті про події, що почалися вісім десятків років тому…»

4-drobovich-1.jpg

Антон ДРОБОВИЧ,

кандидат філософських наук,
голова Українського інституту національної пам'яті

«Якщо людина каже «Великая Отечественная война», «Друга світова війна», «Німецько-радянська війна» – ми маємо з'ясувати, що вона має на увазі, чому використовує той чи інший термін. Чи це є частиною ідеологічної настанови, чи людині просто зручно говорити так або інакше…
Система «свій-чужий» дуже небезпечна, не можна запускати розділення через використання слів. У нашій країні ми всі свої.
Ми усвідомлюємо, що мільйони українців загинули у боротьбі з німцями, але ми також розуміємо, що ця війна була складна, страшна, що і самі червоні командири дуже по-різному ставилися до людей і тисячами відправляли їх на вірну смерть. Тому нам не підходить суто європейська модель, з неї випадають наші жертви.
Офіційне гасло «Пам'ятаємо. Перемагаємо» якраз відображає цю складність. Це компроміс: з одного боку перемога і мільйони людей, які це поділяють, з іншого – пам'ять, яку поділяють інші люди».

Детальніше

Запис дискусії: 
https://www.pastfutureart.org/discussion-8-and-9-of-may

5-barvnska-p.jpg

Поліна БАРВІНСЬКА,

докторка історичних наук, професорка кафедри всесвітньої історії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова,
членкиня Австрійсько-Української комісії істориків
та  Німецько-Української комісії істориків

«Тема Другої світової війни стала провідною у заходах Німецько-Української комісії істориків (НУКІ), яка була заснована в 2015 році. Перший семінар для молодих учених, який НУКІ провела у співпраці з Одеським національним університетом імені І.І. Мечникова був присвячений пам’яті про Другу світову війну в Україні та в Німеччині. Теми з історії України воєнного періоду обговорювались і під час молодіжного семінару, який проходив у жовтні 2019 року у Києві. Проблеми складних українсько-німецьких стосунків у роки Другої світової війни і їх репрезентації у політиці пам’яті та пам’ятевому дискурсі дискутувалися також під час двох щорічних конференцій комісії у Мюнхені (2018) та у Дніпрі (2019). Можна констатувати, що за ці п’ять років у політичних колах дедалі більше почали усвідомлювати необхідність переосмислення питання відповідальності Німеччини перед Україною за злочини нацизму. Так, навесні 2017 року у німецькому бундестазі пройшли слухання на зазначену тематику. На початку червня ц.р. міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас заявив про підтримку міністерством ідеї створення у Берліні меморіалу українцям - жертвам Другої світової війни. Це є перші, але важливі кроки до деконструкції міфів та включення України у німецький пам’ятевий наратив про Другу світову війну».

Детальніше 

Створено: 22.06.2020
Переглядів: 183




© 2020 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.