За тиждень Великдень: читаємо, вітаємо, прикрашаємо

1.jpg

19 квітня до нас прийде одне з найсвітліших християнських свят – ВЕЛИКДЕНЬ. Свято, що сповнює серця радістю, добром, надією і любов’ю!

2.jpg

Cьогодні увесь світ змушений пристосовуватися до нових умов життя. Режим карантину, введений в Україні з 17 березня 2020 року, спрямований на збереження здоров’я кожного громадянина.

Цьогоріч Великдень ми святкуватимемо в незвичному форматі та головне – бути в гарному настрої, адже на Великдень не можна сумувати!

Бібліотека, як завжди, рада запропонувати цікаві ідеї, як гідно підготуватися і зустріти цей особливий день. Отож вирушаємо до Великодня з книгою!

Крок 1. Закликаємо усіх приєднатися до великоднього привітання. Цікаві ідеї щодо тексту запозичимо із скарбниці народної мудрості. На бібліотечній полиці напоготові добірки з популярними віршами, промовками і приказками. Про Великоднє свято в народі кажуть: «Не щодень Великдень», «Красна річка берегами, а Великдень пирогами», «Діждались ми паски, а далі діждемо і Божої ласки»…

 3.jpg

4.jpg

5.jpg

Клід І.О. За тиждень - Великдень : народні традиції та практ. поради / Ірина Олексіївна Клід; худож. Наталя Окрепка. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2013. – 111,[1] с.

 

Скарбниця народної мудрості / упоряд. Тетяна Михайлівна Панасенко. – Харків : Фоліо, 2004. – 286 с. – (Перлини української культури).

 

Гуркіна Г.О. Традиції та звичаї українців / Ганна Олександрівна Гуркіна, Олексій Володимирович Сердюк; худож. Г. Г. Гадалашвілі, О. І. Дябіна, Ю. Ю. Ковальова. – Харків : Торсінг плюс, 2008.– 95 с. : кол. іл.– (Моя Україна)

Бібліопорада. Щоб надати святу особливого колориту, радимо звернутись до гаївок – обрядових пісень весняного циклу. Особливістю гаївок, як зазначав відомий їх дослідник, композитор, етнограф і фольклорист Філарет Колесса, є те, що їх виконують тільки у час великодніх свят. Гаївки бувають різні: для молодших дітей, для старших, для хлопців і дівчат.

 6.jpg

«Прийшла до нас весна красна,
Гаївочку нам принесла,
Для панянок гаївочку,
Для парубків – вандрівочку…»

 

*вандрівочка=мандрівочка

Обирайте будь-який рядок з гаївки для есемески і будьте впевнені, – у вас найоригінальніше привітання. До речі, гаївки охоче включають до свого репертуару популярні сучасні співаки: Марія Бурмака, Христина Соловей та інші.

 

Крок 2. За традицією привітаємо усіх прихильників книги і тих, хто ще не встиг потрапити в її «солодкий і корисний полон», старовинною українською великодньою листівкою.

7.jpg 8.jpg 9.jpg

Попит на вітальні художні листівки, особливо різдвяної та великодньої тематики, що виник в Україні на початку ХХ століття, став доброю традицією і залучив до поліграфічної справи найкращі тогочасні малярські таланти. Серед класиків – Осип Курилас, Олена Кульчицька, Ярослав Пстрак, Святослав Гординський та інші. Сьогодні старовинні великодні листівки різних часів не тільки об’єкт цікавості колекціонерів, а й своєрідне джерело національної культури.

Бібліопорада. Хто не встиг визначитися з листівкою, пропонуємо звернутись до чудового альбому вітчизняного художника Яросла́ва Васи́льовича Пстрака (1878- 1916 рр.).

 

10.jpg

Творчість Ярослава Пстрака у поштовій листівці : альбом-каталог / упоряд. : Валерій Ковтун, Сергій Полегенький; передм. М. Васильчук. – Коломия : ВП тов-во "Вік", 2003. – 109 с. : іл. – (Українське мистецтво у старій листівці)

11.jpg

Ярослава Пстрака широко знають як живописця й ілюстратора. Ним було створено ілюстрації до творів Івана Франка, Миколи Гоголя та інших письменників. Малярські роботи Пстрака часто використовували для оформлення листівок, які дуже скоро стали надзвичайно популярними завдяки вишуканій модерній композиції та яскравому національному колориту. На період зрілої творчості Пстрака припадає «золотий вік» мистецтва української листівки.

12.jpg

Отож «закачуйте» у ваші телефони старовинні українські листівки і надсилайте друзям на Великдень!

 

Крок 3. Готуємось до свята. Наші пращури готувалися до Великодня заздалегідь: білили хату й мастили долівку, наводили лад на подвір’ї; мили столи, лави, вікна, двері; влаштовували велике прання (прали ледь не все, що було у домі); пекли паски, фарбували яйця. До четверга святої седмиці, який ще називається «чистим», господарі мали вичистити все від зимового бруду і сміття.

Це і сьогодні може корисно зайняти нас і згуртувати спільною роботою всю нашу родину, а ще допоможе зрозуміти значення і сенс давніх звичаїв і традицій.

13.jpg

14.jpg

15.jpg

Воропай О. Звичаї українського народу : [етногр. нарис] / Олекса Воропай. – Київ : Школа, : НКП, 2006. – 384 с. : іл.

 

Ігнатенко І.В. Етнологія для народу : свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети, вірування українців / І.В. Ігнатенко ; відп. за вип. І. Г. Веремій. – Харків : Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2016. – 320 с. : іл.

Бойко В. Свята українського народу / Вадим Бойко, Анастасія Стельмах ; худож. Вікторія Ярош. – Кам'янець-Подільський : Абетка, 2005. – 80 с. : іл.

Бібліопорада. До Великодня ми прагнемо прикрасити свою оселю, приготувати подаруночки нашим рідним і знайомим. Чудова ідея – витинанки. Нескладні для опанування прийоми витинання; доступний матеріал-папір (завжди є під рукою!); безліч схем та зразків (від простих до вишукано-складних) прорізного паперового декору, в якому оживають вічні символи природи, людини, всесвіту. На свята українці виготовляли особливі витинанки: у вигляді зірочок, хреста, "дерева життя", птахів, квітів чи ангелів.

16.jpg 17.jpg 18.jpg

Ще одна оригінальна ідея – святкове дерево. Сухі зрізані гілочки прикрашаються крашанками, кольоровими стрічками, стильними фігурками тощо. Ця традиція прийшла з Європи порівняно недавно і досить скоро поширилася в Україні, набувши українських особливостей.

Такі прикраси додадуть позитиву, творчої наснаги і весняного настрою вже під час їх створення.

Крок 4. Створюємо писанку. Писанкарство – давня українська традиція. У великому тлумачному словнику читаємо: «ПИ́САНКА – розмальоване великоднє куряче або декоративне, звичайно дерев'яне, яйце». А у народі кажуть: «Допоки пишуть писанки, доти буде світ».

21.jpg

«Я писанка-красуня,
Вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках.

Щоби моїм убранством
Втішалися малі,
Мене кладуть на свято
На пишному столі.

Без мене наше свято
Не буде тим, чим є,
Бо писанка багато
Всім радості дає!»

Олександр Олесь

22.jpg

Писанки Ганни Косів. Трипільські мотиви = Hanna Kosi’vs pysanky. Trypillian motifs / вступ. ст. Іванка Крип'якевич-Димид. – Львів : Свічадо, 2016.– 99 с. : іл.

Писанка – це цілий світ, тому для її створення не достатньо лише фарби, візерунків та інших декоративних дрібничок. За давніх часів писанкарство було суто жіночим заняттям. Дівчата з любов’ю писали, щоб прикликати щасливу долю, жінки – щоб дитинку народити (для цього їм слід було три роки підряд писати по дванадцять писанок і роздавати дітям!), господині – щоб у хаті були злагода й достаток.

23.jpg

Існує особлива символіка  використання знаків та орнаменту на писанках. Кольори також мають кожен своє значення.

- Червоний – символізує добро, радість життя,  щасливий шлюб. За церковною традицією яйце червоного кольору є символом Воскресіння.

- Жовтий – символ сонця, тепла та врожаю, багатства.

- Зелений – колір весни, надії та життя, пробудження природи від довгого зимового сну.

- Бурий, коричневий – символізує землю та її приховану життєдайну силу.

- Чорний – колір всього невідомого та таємничого, символізує нескінченність життя людини.

- Білий – колір чистоти, символ віри, раю.

- Блакитний – уособлював небо, повітря, воду, чистоту та здоров’я.

Соломченко О.Г. Писанки Українських Карпат / Олексій Григорович Соломченко. – Ужгород : Карпати, 2002. – 238 с. : іл.

Бібліопорада. Не забуваємо особливості декору писанок нашого краю: яскраві та контрастні барви; великий малюнок з малою кількістю деталей. Розповсюджені тут геометричні мотиви, поєднані з деякими рослинними символами. Є писанки зі знаками води – хвилястими та паралельними лініями. Отож: традиція + фантазія = шедевр!

24.jpg

 

Крок 5. Великоднє меню. Не менш важливим є й святковий стіл. Традиційно меню на Великдень  складається із 40 різноманітних страв – за кількістю днів Великого посту.

Кулінарія може бути різною, але основними  стравами є: паска, сирна паска і писанки (крашанки). Це – класична трійця  на Великдень. У великодню ніч ці продукти зазвичай несуть до церкви, щоб освятити. Кожна з цих страв несе в собі певний символ. Так, наприклад, крашанки – Воскресіння; паска означає тіло Христа; а сир – сімейний достаток і благополуччя.

До великоднього кошика можна додати і шинку чи ковбасу; сіль (вважалося, що освячена на Великдень сіль є оберегом від злих очей);  хрін – символ сили та здоров'я; свічку – символ світла та Божої Благодаті.

Обов'язковий елемент – вишитий рушничок, який бажано вишити власноруч. Кожна господиня, що вишиває рушничок, творить своїй родині добру долю та довгі роки життя.

Вербенець О. Великодній кошик. Обряди і страви Великодніх свят / Ольга Вербенець, Віра Манько. – Львів : Свічадо, 2010. – 248 с. : іл.

Які цікаві страви великоднього меню цьогоріч запропонуєте Ви?

Бібліопорада. Книжки також порадять, як попри щедре частування підтримати себе у гарній формі.

26.jpg

27.jpg

28.jpg

Чеховська Л. Я. Оздоровчий фітнес у сучасному суспільстві : монографія / Любов Ярославівна Чеховська ; ред.: Єлизавета Лупиніс, Ольга Громик. – Львів : ЛДУФК ім. І. Боберського, 2019. – 294 с. : табл., схеми. – Бібліогр.: С. 253-294.

Сосіна В.Ю. Гімнастика : вправи для загального розвитку : навч. посібник / Валентина Юріївна Сосіна. – Київ : Олімпійська література, 2017. – 551 с. : іл.

Приступа Є.Н. Українські народні ігри : монографія / Євген Никодимович Приступа, Володимир Іванович Левків, Олег Васильович Слімаковський. – Львів : ЛДУФК, 2012.– 431 с. : іл.

 

Крок 6. На Великдень у святковому вбранні! За традицією з вівторка страсної седмиці українці починали готувати святкове вбрання, купували новий одяг та щось нове до хати, щоб протягом всього року все було нове і множилося.

29.jpg

Стельмащук Г.Г. Українське народне вбрання / Галина Григорівна Стельмащук, Львів. нац. акад. мистецтв ; ред. І. В. Костюк. – Львів : Література та мистецтво, 2019.– 255 с. : іл.

30.jpg

Бібліопорада. Однак, слід пам’ятати, що найперше важлива краса внутрішня. Відповідно, виглядати потрібно охайно і скромно, але водночас і святково. Як цього досягти? – підкаже «Стильна книжка для панянки». 

31.jpg

Караванська О. Стильна книжка для панянки / Оксана Караванська ; мал. Анастасія Стефурак. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2015. – 139 с. : іл.

32.jpg

 

Як зазначає її авторка, знаний дизайнер одягу, стиліст Оксана Караванська – одна з найяскравіших представниць модного простору України: «Головний меседж книжки – некрасивих дівчат не буває. Треба любити себе такою, якою ти є! Ще один – зустрічають по одягу, але освіченість є невід’ємною частиною образу будь-якої дівчини чи жінки. Зрештою, у "Стильній книжці" є багато меседжів: гадаю, кожна читачка винесе для себе щось цікаве та корисне!»

33.jpg

34.jpg

А як Ви вважаєте слід одягатися в святкові дні? Якщо маєте дизайнерський хист – запропонуйте щось цікаве!

От і наблизились ми до Великодня. Як бачимо, є можливість додати доброго настрою і творчої енергії завдяки онлайн-єднанню, душевності sms-привітань, традиційному цоканню крашанками (нехай і в соцмережах!) та створити справжнє свято для нас, наших рідних і близьких!

Друзі, бібліотека щиро вітає вас з Великоднем, зичить здоров’я, добра, любові та надсилає наші ексклюзивні «фірмові» листівки. А гаслом нехай стануть щирі й натхненні слова Ліни Костенко.

35.jpg

«Не допускай такої мислі,
Що Бог покаже нам неласку.
Життя людського строки стислі.
Немає часу на поразку!»

36.jpg

Ваші відгуки і пропозиції, цікаві рецепти і дизайнерські поради
чекаємо на сторінці Facebook.

Створено: 13.04.2020
Останнє оновлення: 14.04.2020
Переглядів: 480




© 2020 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.