25 лютого 140 років від народження Лесі Українки

Бібліотечно-мистецька акція «Де правди не згас промінь пишний…», присвячена 140-річчю від дня народження Лесі Українки, згідно прогрна читанням ами, тривала впродовж трьох днів і включала різноманітні заходи: читання, майстер-класи, літературний вечір, книжково-ілюстративні виставки. У акції взяли участь культурологи, філологи, актори і художники, викладачі та студенти одеських навчальних закладів: МАУП, ОДАУ, ПНПУ ім. К.Д. Ушинського, театрально-художнього та медичного училищ, ЗОШ № 105. Акція мала виразно просвітницьке спрямування. Що прикметно, у її підготовці та проведенні найактивнішу роль відіграли саме жінки.

Справа на ліво: Надія Яшан, Ірина Щоголева (виступаюча), Ольга Бельницька, Тетяна Ананченко, Галина Кобзар-Слободянюк, Лариса Дем`янишина, Тамара Кухарук.

Учасників заходу привітали заступник директора Ольга Бельницька, начальник відділу культурно-освітньої роботи та народної творчості управління культури і туризму Одеської облдержадміністрації Ірина Щоголева, заступник начальника управління з питань культури та мистецтв Одеської міськради Надія Яшан. Для кожного з них чарівне і щире Лесине слово запало в душу ще з дитинства і залишило там глибокий слід. Для людей ХХІ ст. Леся Українка залишається взірцем мужності і несхитності перед ударами долі, носієм потужного таланту, що поєднав модерне мислення, культурні асоціації зі світовою культурою і древній український міт.

Докт. ф.н.Тетяна Малютіна (ОНУ ім. І.І. Мечникова).

Доповіді учасників цікаві своєю проблематикою. У цьому відношенні показовим був виступ доктора філологічних наук, члена Ученої ради ОННБ ім. М. Горького Наталії Малютіної (ОНУ ім. І.І. Мечникова), яка торкалася сучасних аспектів «лесезнавства» - «Проблема культурософії Лесі Українки і дослідження Світлани Кочерги». Ця праця присвячена семіотичному багатству в драматичних творах Л. Українки. Цікаво, що активно досліджується творчий доробок письменниці не лише на її малій Батьківщині – на Волині, чи тут, в Одесі, але й у такому зросійщеному регіоні, як Крим, де нещодавно була видана наукова праця на тему жанрово-стильових особливостей творчості Лесі Українки. Про етичні та естетичні аспекти творчості Лесі Українки для дітей, її вимоги щодо цього роду літератури, був присвячений виступ кандидата філологічних наук Віри Гумменої (ПНПУ ім. К.Д. Ушинського).

К. ф.н. Віра Гуммена (ПНПУ ім. К.Д. Ушинського).

Живий зв'язок з духовною спадщиною видатної поетеси продемонстрували відомі творчі особистості, для яких ім’я Лесі Українки є духовним і моральним орієнтиром: заслужена артистка України, актриса Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька Галина Кобзар-Слободянюк та южненська художниця, член Національної спілки народно-декоративного мистецтва Лариса Дем`янишина. Пані Галина захоплююче розповіла про історію драматичного Лесиного кохання, що отримало в її творчості своєрідну поетичну інтерпретацію.

Засл. артистка України Галина Кобзар-Слободянюк (ОАУМДТ ім. В. Василька).

Одеська актриса проникливо читала на пам’ять не лише твори поетеси, але й фрагменти з її листування. Для повноти враження від її виступу варто вказати на певну подібність нашої сучасниці з Лесею, що проявляється у її внутрішній духовній непохитності й цілісності та твердості характеру. До речі, Галина Кобзар-Слободянюк є володаркою гран-прі першого Всеукраїнського конкурсу, присвяченого 125-річчю від дня народження Лесі Українки. Не даремно ведуча заходу Тамара Кухарук назвала актрису «лицаркою Лесі Українки».

Художник Лариса Дем`янишина, м. Южне.

Лариса Дем`янишина. Мавка. Шовк, авторська техніка

Цей епітет цілком доречний і щодо інших учасниць заходу. Лариса Дем`янишина представлена на читаннях камерною експозицією живописних творів, виконаних у техніці вільного розпису по шовку. Центральне місце в ній займає образ Мавки, а також інші бентежні в своїй цноті і ніжності образи українських жінок, персонажі древньої мітології тощо. «Для мене Леся Українка – це моя основа, моя внутрішня пісня», - констатувала мисткиня. Не так давно вона з чоловіком здійснила подорож на Волинь по місцях Лесі Українки. Ці враження знайшли відображення в її новому доробку, зокрема у роботі «Весна прийшла».

Культуролог Тетяна Ананченко, м. Одеса.

Одне з центральних місць згаданих заходів зайняли виступи одеського дослідника і активного популяризатора творчості Лесі Українки, культуролога Тетяни Ананченко. Наступного дня вона провела майстер-клас для студентів медичного та театрально-художнього училищ, де з урахуванням специфіки майбутнього фаху молодих слухачів, торкнулася маловідомих фактів з життя Лесі Українки. Її розповідь була присвячена одеському періоду творчості та контактам Лесі Українки, перипетіям, пов’язаних з історією та лікуванням тяжкої недуги, маловідомим фактам її родинного життя. Культуролог наголошувала на важливості ролі батьків багатодітної родини, які визначилися з культурною орієнтацією своїх дітей, давши слово, що мусять виховати саме українських патріотів. Для української мовної ситуації кінця ХІХ ст., як Волині, так і Наддніпрянщини, це була принципова громадянська позиція, адже навіть у Києві у той час було лише шість родин(!) серед вищих кіл, що у себе дома спілкувалися винятково українською мовою.

Серед слухачів студенти одеських вишів.

Письменник Володимир Рутківський, м. Одеса

У завершальний день бібліотечно-мистецької акції у мистецькій вітальні бібліотеки відбулася зустріч з відомими одеськими майстрами слова, членами НСПУ поетом Анатолієм Глущаком та письменником, автором широковідомого твору «Джури і підводний човен» Володимиром Рутківським. Творчий учнівський колектив ЗОШ № 105 продемонстрував також окремі інсценівки безсмертного твору Лесі Українки – драми-феєрії «Лісова пісня».

Під час зустрічі з учнями середньої школи № 105

Помітний інтерес в учасників акції викликали книжково-ілюстративні виставки з бібліотечного фонду. Так, у Музеї книги демонструвалися прижиттєві видання Лесі Українки, у тому числі її перша збірка «На крилах пісень», видана у Льові у 1883 році; унікальні мініатюрні видання, підготовлені у свій час у зв’язку з відзначенням 110-річчя від дня народження поетеси. У головному читальному залі масштабна виставка дає можливість зануритися у дивовижний літературний, науковий та мистецький світ, пов’язаний з її творчістю. Назву лише декілька окремих видань, які не можуть не зацікавити шанувальників генія Лесі Українки. Наприклад, репринтне видання підручника «Стародавня історія східних слов’ян», написаного юною Лесею для своїх братів і сестер у 1890 - 1891 роках. Це і ґрунтовне біографічне дослідження, підготовлене сестрою Лесі Ольгою Косач-Кривенюк - «Літопис Лесі Українки: хронологія життя і творчості». Ця цінна книга, що вийшла свого часу в Торонто, до тепер, нажаль, не перевидана. Серед сучасних праць, що фігурують на виставці, хотілось би назвати дослідження завідуючого редакційним відділом ОННБ ім. М. Горького, заслуженого діяча мистецтв України Григорія Зленка, резонансний публіцистичний твір Оксани Забужко « NOTR DAME D`UKRAINE: україніка в конфлікті міфологій" , десятки гарно ілюстрованих перевидань «Лісової пісні» та багато інших.

Експонати книжково-ілюстративної виставки в головному читальному залі


Експонати книжково-ілюстративної виставки в головному читальному залі


Експонати книжково-ілюстративної виставки в головному читальному залі


Створено: 02.02.2007
Переглядів: 3388



© 2017 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.