Подяка Віктору і Олесі Корсакам

korsakiv-katalog.jpg

Фонд Одеської національної наукової бібліотеки поповнився новим високополіграфічним виданням – каталогом Музею сучасного українського мистецтва Корсаків, що відкрився цьогоріч у Луцьку в пам’ятний день – святкування Незалежності України.

Сам факт відкриття на основі приватного капіталу музею сучасного українського мистецтва площею 2500 квадратних метрів, у якому представлено 800 артфактів більше сотні українських мистців періоду 1930-х років по наші дні, вражає. Адже в епоху кризи насаджується думка (коріння якої в радянській добі – залишковий принцип на культуру), що спершу будуємо економіку, а вже потім будемо підіймати культуру (чи те, що від неї залишиться). За іронією долі, музейна експозиція розгорнута в інтер`єрному просторі приміщень колишнього заводу (згадаймо знаменитий музей д`Орсе в Парижі, що постав із переобладнаного залізничного вокзалу).

Фундатори музею – рід Корсаків, луцьких підприємців. «Ми переконані, – наголошує Віктор Корсак, доктор економічних наук, кандидат медичних наук у своїй передній статті до каталогу, – що можемо змінити минуле через зміну погляду на нього, через повернення незаслужено замовчуваних імен та актуалізацію важливих явищ в історії українського мистецтва».

Помітно також презентований одеський нонконформізм: В. Басанець, О. Волошинов, В. Маринюк, С. Савченко, В. Сад, О. Стовбур, В. Цюпко, С. Юсим, Л. Ястреб. Серед інших одеситів – С.Кириченко, М. Овсійко, П. Науляк. Останньому із згаданих ми завдячуємо тим, що два каталоги, переданих для Одеси Корсаками потрапили в національну книгозбірню та бібліотеку художньо-графічного факультету педуніверситету.

Концепцію музею розкрила у своїй розлогій вступній статті до каталогу мистецтвознавець Дарина Скринник-Миська, яка наголосила на необхідності використання досвіду Центру сучасного мистецтва Сороса, які діяли в Києві і Одесі у другій половині 1990-х років протягом десятиліття, і культивували постмодерністські, радикальні напрями в мистецтві: хеппенінг (імпровізоване мистецтво дії, залучення глядача), стріт-арт (розпис будинків), інсталяції, перформанс та ін. Поняття мистецтва розширюється в нашому доволі консервативному середовищі. Основний лейтмотив – використання досвіду західної цивілізації, з її «становленням постмодернізму, нової культурної доби, … глибокими світоглядними трансформаціями, формуванням економічних відносин нового типу та суспільними рухами, як реакція на ці процеси».

1-3.jpg

Твори Ярослави Мотики (Львівщина), Петра Гончара (Київ), Петра Нагуляка (Одеса)

 

 

Створено: 03.10.2018
Переглядів: 25



© 2018 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.