Державна програма: «Українська книга». Новинки

Державна програма Держкомтелерадіо України «Українська книга» є одним з найважливіших джерел комплектування фонду бібліотеки новими актуальними виданнями. Завдяки її активному функціонуванню до бібліотеки надходять видання різних жанрів для усіх категорій користувачів. Найцінніші з них будуть регулярно презентуватися на сайті бібліотеки.
Серед нових надходжень останнього періоду на особливу увагу заслуговує високо поліграфічне видання – збірка творів різних жанрів і проблематики Михайла Старицького «На прю!» (Черкаси, 2016 ).

5.jpg

Старицький М. На прю! : вибране / Михайло Старицький; упоряд. і передм. В. Поліщук. – Черкаси: Видавець Ю. А. Чабаненко, 2016.– 379 с. – укр мов.

Євангеліє Бучацьке XII-XIII ст. : старослов’янською та українською мовами / Упоряд. і передм. Дмитро Степовик; Пер. Василь Німчук, Юрій Осінчук. – Нове вид. – Київ: –Дніпро, 2016. – 344 с.

Про програму
Державна програма Держкомтелерадіо України «Українська книга» є одним з найважливіших джерел комплектування фонду бібліотеки новими актуальними виданнями. Завдяки її активному функціонуванню до бібліотеки надходять видання різних жанрів для усіх категорій користувачів: твори класиків української літератури та сучасних письменників (у т. ч. твори лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка), твори класиків зарубіжної літератури, науково-популярні видання, довідкові, енциклопедичні та інформаційні видання, культурологічні дослідження, література з питань державотворення, перекладна література, видання з питань мистецтвознавства, музики, та видання мовами національних меншин України. У 2016 році до виходу за програмою було заплановано понад 200 назв видань. Бібліотека отримувала нові книги впродовж другого півріччя 2016 року та продовжує отримувати на початку 2017. Найцінніші видання, що надійшли до бібліотеки за програмою «Українська книга» будуть регулярно презентуватися на сайті бібліотеки.

Актуальність збірки «На прю»

Видання збірки Михайла Старицького «На прю!» було ініційоване українським політиком та громадським діячем Миколою Томенком, а упорядкував її черкаський професор Володимир Поліщук.
Головний мотив поезії представленої у книзі – громадянсько-патріотичний. Автор звертається до молоді, закликає до боротьби за волю України та висловлює надію на те, що саме нове покоління зможе побудувати щасливе майбутнє в рідному краї.
Прозу у збірці представляють повісті «Безбатченко» та «Облога Буші». «Безбатченко» – глибоко психологічний твір, що зрушує переживання читача та спонукає його до роздумів над причинами трагедії в родині головних героїв. Історична повість «Облога Буші» змальовує реальну подію – оборону містечка-фортеці Буша від польського війська.
Побутово-історична драма «Маруся Богуславка» написана автором на основі однойменної народної думи та народних пісень.
Михайло Старицький – український письменник (поет, драматург, прозаїк) театральний і культурний діяч, якого вважають ідеологом відродження українського театру в другій половині XIX ст. Він є автором близько 30 п’єс та 200 перекладів, історичних романів: «Оборона Буші», «Молодість Мазепи», «Кармалюк». Поетична спадщина Михайла Старицького містить як патріотичні, так і ліричні твори. Одним з найзнаменитіших віршів є «Виклик», який сприймається сучасниками як давній твір української народної пісенної творчості. Насправді твір було написано у 1870 р. та вперше опубліковано у 1885 р. в одеському альманасі «Нива», а авторська версія першого куплету нині знаменитої пісні звучала так:
Ніч яка, Господи, місячна, зоряна,
Видно, хоч голки збирай!
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

«Євангеліє Бучацьке XII-XIII ст.»

Цінним здобутком для бібліотечного фонду стало видання «Євангеліє Бучацьке XII-XIII ст.» (Київ, 2016). Його називають Священною українською рукописною книгою домонгольського періоду. Оригінал книги зберігається у Національному музеї ім. Митрополита А. Шептицького у Львові. Сучасна друкована версія видання наближена до оригіналу та надрукована старослов’янською мовою з паралельним українським текстом. Дослідники вважають, що Євангеліє Бучацьке більш за все було наближене до Добрилового Євангелія 1164 р. У науковий обіг Євангеліє Бучацьке увійшло порівняно недавно – з кінця ХІХ століття. Та за цей порівняно невеликий термін рукопис досліджувався істориками, мовознавцями, мистецтвознавцями, палеографами та іншими фахівцями, що свідчить про його значущість у житті суспільства Київської Руси-України на межі XII і XIII століть та дозволяє дізнатися про:
- вплив живої української народної мови на книжну – старослов’янську і церковнослов’янську;
- високий рівень грамотності церковників і мирян;
- розвинену каліграфію, в якій кожна літера писалася чітко і за правилами, відображаючи кожну найменшу деталь: товсті або тонкі прямі лінії, заокруглення, крапки тощо;
- оформлення книжкової сторінки за естетичним принципом пропорцій та симетрії.
Мистецько-естетичною особливістю книги є розмаїття різнокольорових і великих за розміром літер-ініціалів. Щодо змісту Євангелія слід відмітити, що він містить уривки текстів чотирьох євангелістів - Матвія, Марка, Луки, Івана Богослова та відрізняється від Євангелія з якого починається Новий Заповіт Біблії послідовністю викладеного матеріалу. Це, так зване, Євангеліє апракос, тобто, з уривками для читання під час здійснення літургії в храмі. На кожен день церковного року стародавні собори визначали читання на богослужіннях уривків з того чи іншого Євангелія – апракосів, – відповідних до вшанування того чи іншого свята або когось із християнських подвижників. Святі отці доклали великих зусиль, щоб у всіх чотирьох Євангеліях знайти точні місця, відповідні Службі Божій в той чи інший день. Церква старанною працею святих отців, висококваліфікованих фахівців богословської науки розподілила уривки з Євангелій таким чином, щоб за цілий рік були повністю прочитані всі чотири канонічні Євангелії, але не підряд, а уривками, які підібрані так, щоб подати вірянам науку і заповіді Христа у певній хронологічній і тематичній послідовності. Тобто, апракос зроблений як глибоко продумана духовно-педагогічна християнська система: навчати християнський люд у храмах невеличкими «порціями» Слова Божого з подальшим роз’ясненням у проповіді та прив’язанням теми євангельського уривка до сучасних реалій. Не випадково усі збережені рукописні Євангелія, написані в Україні-Русі і виготовлені українськими скрипторіями-переписувачами, починаючи з Остромирового Євангелія 1056-1057 рр. – це переважно Євангелія апракос. Це свідчить про те, що в Середньовічній Україні була високо поставлена духовна грамотність широких верств народу, своєрідна християнська педагогіка, яка своїм вихованням впливала на формування нової моралі, відмінної від язичницької.
Книга буде надзвичайно корисною для богословів, релігієзнавців, істориків, мовознавців, бібліотечних фахівців та книгознавців. Ознайомитися з новим виданням «Євангелія Бучацького» можна у відділі рідкісних видань та рукописів.

Створено: 16.02.2017
Переглядів: 251



© 2017 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.