Презентація видань Олекси Різникова

1.jpg

21 травня під час проведення Виставки-форуму-2016 в ОННБ презентувалали низку видань Олекси Різникова, що вийшли друком у видавництві «Сімекс-прінт» у 2015 році.

 01.jpg

На фото: Олекса Різников, Тетяна Іванова (ведуча), Євген Джумига

Олекса Сергійович (творчий псевдонім Різниченко) – відомий український поет, прозаїк, публіцист, мовознавець-ерудит, професійний філолог, активний громадський діяч і незламний патріот України. Він багаторічний друг бібліотеки, завжди бажаний гість на книжковому форумі, справжній козак, який щорічно бере участь у роботі виставки. Народився О.С. Різників 24 лютого 1937 року у Єнакієвому, на Донбасі. Він лауреат літературних премій ім. Павла Тичини, Костянтина Паустовського, Тараса Мельничука. Степана Олійника, Бориса Грінченка.

Нещодавно, 14 травня, Олекса Сергійович за повість «Маюнелла» отримав на батьківщині Тодося Осмачки премію його імені. А наприкінці 2015 року, а саме, 5 листопада в Івано-Франківську талановитому письменнику було вручено літературну премію ім. Ярослава Дорошенка за книжку сонетів «Двострунне грало». Після отримання автором премії на світ з’явилося мініатюрне видання, «манюнька», як його називає, посміхаючись, сам, пан Олекса. Це друге перевидання книги сонетів «Двострунне грало», які автор написав коли був репресований вдруге (1971-1977 рр.) у камері Одеського КДБ, і в концтаборі №36 на Пермщині. Перше видання книги сонетів виходило двічі у 2002 та 2004 роках у видавництві «Друк». На обкладинці книг зображено екслібрис «Із книг О. Різникова», який виготовлений у таборі №36, полоненим воїном УПА Григорієм Гірчаком. Останній був ув’язнений з 1952 по 1977 роки, і нині мешкає у м.Торонто (Канада).

Друге презентоване видання над яким, пан Олекса, працює уже понад сорок років, не має аналогів у світі. Це новий кореневий словник «Українські словогрона», випуск другий «Словогрона духу». Новий він тому, що усі слова автор подає за спеціальною схемою і називає її таблицею україномовних елементів. Працюючи над лінгвістичним дослідженням, Різників вже майже десять років як додає до словника прізвища, і саме одеські, користуючись Одеським телефонним довідником (2005). У ньому наведено понад 200 000 прізвищ одеситів. То ж можете собі уявити, скільки там цікавих, різноманітних, рідкісних козацьких прізвищ. Невгамовному мовознавцю-ерудиту закортіло глибше дослідити це феноменальне явище, що він і зробив у своїй новій книжці «Козацькі прізвища і гени матінки Одеси».

Олекса Різників уперше в історії Одещини провів антропонімічне дослідження козацьких прізвищ, які збереглися протягом останніх століть у нашому місті. Він з цікавістю відшукував прізвища, скрупульозно підраховував, досліджував їх походження, аналізував та систематизував. Автор подав силу-силенну прізвищ – це оригінальні козацькі прізвища, такі як: Незовибатько (1), Замрикоза (1), Кукуріка (1), Тягнирядно (2), Замниборщ (4), Паливода (4), Цвірінько (6), Вареник (14), та інші. Вражає і кількість прізвищ, пов’язаних з атрибутикою козацтва, такі як: Гетьман-Гетьманчук-Гетьманенко (36), Писар-Писаренко-Писарєв (90), Сотник-Сотниченко (58), Порох-Порошенко (38), Шаблій-Шаблієнко (38), багато прізвищ пов’язано з музичними інструментами: Бандура-Бандуреко (34), Кобза-Кобзарук (79), Скрипка-Скрипник-Скрипко (до 150). Привертають увагу прізвища, що з’явилися від назви зброї, одягу, трофеїв, посади, звання, чину, предметів вжитку, зовнішністю, звичок і багато-багато подібних.

Володар пера підводить читача до думки, навіть переконує, що Одеса є по-справжньому козацьке місто. На жаль, нащадки славних запорозьких лицарів, які проживають у нашому місті сьогодні, не здогадуються про своє генетичне коріння. Вчені ж зазначають, що гени і прізвища тісно, навіть містично пов’язані.

У книзі перелік прізвищ органічно переплітається з віршами та спогадами автора, що додає розвідці емоційності і, безумовно, підвищує її цінність. Це підкреслюють і рецензенти: Валентина Сидорук, член НСПУ, просвітянка із міста Чорноморська, та Дарина Волошко, філолог, викладач української мови та літератури із Вінниці, яка відзначає, що автор: «… живе за принципом: Душу – Богові, життя – Україні, честь – собі».

Книга невеличка за об’ємом, містить козацьку символіку та атрибутику в яскравих кольорах. Це скромне видання має велику мовознавчу, історико-краєзнавчу та духовно-патріотичну цінність.

На зустріч завітали козаки, письменники, художники, науковці, просвітяни, краєзнавці та шанувальники творчості презентанта.
2.jpg

Душевним було звернення доньки Олекси Сергійовича – Ярослави Різникової, заступника начальника управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини, начальника відділу національностей та релігій Одеської облдержадміністрації, яка назвала батька талановитим, мудрим, добрим чоловіком, якого вона любить, шанує, підтримує та допомагає, збирає рецензії та відгуки із інтернетного листування.

 5.jpg

Виступ Павла Миронця, голови Ради старійшин Українського козацтва, генерал-полковника Українського козацтва, мав більше політичне забарвлення.

 3.jpg

Про спільні поїздки з Олексою по великим містам України згадав Віктор Мастеренко, заступник гетьмана Соборного козацтва України «Січ», одеський крайовий отаман. Вони заснували та були учасниками низки заходів, присвячених 80-річчю бою під Крутами, акції «Витоки наших перемог» та інші. У поїздках письменник завжди писав та читав вірші.

Колега по перу, корінний одесит, письменник, краєзнавець та справжній козак Олег Олійників (на фото внизу крайній справа) звернув увагу на те, що Олекса – людина певної думки. Диплом захищав як мовознавець, і зараз будучи відомим поетом, прозаїком, продовжує досліджувати українську мову. Але мало хто знає, що він ще й дослідник народної творчості. Пригадав, як колись, в 1960-х роках, вони колядували по Одесі. З ініціативи Олекси цей гурт колядників згодом перетворився в український народний хор, що ніс слухачам національну культуру.

 6.jpg

Сергій Савченко (на фото вгорі крайній зліва), заступник голови Одеської обласної організації НСХУ, заслужений художник України, підкреслив парадоксальність Олекси: займаючись вивченням структури слова, кореневої системи, навіть його словогрона, складають образ людини «науковця мови», який повинен бути сухим, неконтактним і критичним. Щодо Олекси Різникова, то він, навпаки має грайливий розум, тонке відчуття та рідкісний талант – зачаровувати слухачів і глядачів словом. Сергій Олександрович зазначив, що Олекса Різників один – із кращих репрезентантів української душі. Він має пластичний характер, і той заряд оптимізму, який робить його завжди центром уваги в кожному товаристві.

Поет Станіслав Конак назвав Олексу «людиною з художнім мисленням – людиною космічною, якій Бог дав свою волю».

Дослідник Олександр Птащенко, професор ОНУ ім. І.І. Мечникова зазначив, що О. Різників зробив великий внесок в науку про слово. Його твори виходять у паперовому варіанті, але держава, як би вона була зацікавлена у розвитку українського слова, то повинна була б на бюджетні кошти перевести твори на електронні носії, щоб вони стали більш доступними для дослідників. Він упевнений, що Олекса, це центр притяжіння, який об’єднує навколо себе людей, а його творчість – це айсберг титанічної праці на ниві мовознавства.

Завітали на презентацію й гості із міста Чорноморська. Валентина Сидорук захопленно, із рукою на серці, говорила про Олексу, як про чудову людину, добродушного вусаня, сивочолого красеня, який закоханий у слово, «смакує його, «перевертає» на свій лад, дивується ним і захоплюється». Вона зупинилася саме на книгах з мовних питань, таких як: «Одноримки» (2001), «Спадщина тисячоліть. Чим українська мова багатша за інші» (2002), «Скла-дів-ни-ця української мови» (2003), «Їдло 33-го : Словник голодомору» (2003), «Словогрона української мови» (2008) та інші, які одна за одною виходять з друку і повинні бути у кожній школі.

11.jpg

Цікавою і змістовною була промова Євгена Джумиги, кандидата історичних наук, вчителя історії ЗОШ № 4, керівника гуртка «Історичне краєзнавство» Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання, який особисто не був знайомий з автором, але на одному диханні прочитав нову книжку. Перспективний історик відмітив актуальність праці у контексті краєзнавства, знайшов там історичні дані про відомих і невідомих гетьманів, зацікавили науковця спогади і вірші автора, які, пан Олекса, помістив у дослідженні. Євген вважає, що у прізвищах зафіксована історія краю, отже треба розширити аспект дослідження, включивши в нього і прізвища Чорноморчан. 

 7.jpg

Зачарували слухачів українські пісні у виконанні Ганни Нейковченої, студентки Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Ушинського, та Павла Ровенка, відомого бандуриста, лауреата міжнародних та всеукраїнських конкурсів.

 8.jpg

Під час презентації експонувалася книжкова виставка «Одеса козацька» та демонструвався відеоряд.

 10.jpg

У заключному слові Олекса Різників, завжди щирий, енергійний, життєрадісний, подякував рідні, друзям, колегам, просвітянам, козакам, гостям та шанувальникам його творчості за добре слова і натхненно прочитав свої поезії: «Обращение к себе, 70-летнему», який був написаний у 1957 році, «До себе, двадцятилітнього», а  на прохання ведучої зустрічі вірш «Багатокрилість» (1972).

У публікації використаний матеріал статті Тетяни Іванової, головного бібліотекаря відділу краєзнавства «Одесика»

Інші публікації:

Кракалія Р. Репрезентант української душі, або Корінні одесити – козацькі нащадки : з презентації книжки Олекси Різникова «Козацькі прізвища і гени матінки Одеси», що відбулася у рамках XVII Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» // Чорномор. новини. – 2016. – 28 трав. – С. 3 : іл. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу

Іванова Т. Козацькі гени Олекси Різниківа // Українське слово. – 2016. – 8-14 черв. – С. 7 : іл. – (Бібліотека українця).

Іванова Т. Багатокрилість Олекси Різникова // Думська площа. – 2016. – 10 черв. – С. 3 : іл. – (Людина і суспільство).

 

27.05.2016

Створено: 27.05.2016
Останнє оновлення: 21.06.2016
Переглядів: 636



© 2017 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.